Ще один тейк на питання мови (написаний під гострим кутом жаху) : лінгвоцид сприяє етноциду і нам варто краще це розуміти.
У листуванні Тарас Шевченко і Григорій Квітка-Основяненко підтримували один одного в прагненні творити українською всупереч тодішній тенденції не визнавати й заперечувати можливість розвитку української літератури й літературної мови.
суспільний договір після скандалу з фаріон, мова як ідентичність, ідентичність, як зона вторгнення в особисте життя
Про що ми взагалі говоримо? Ну, перед нами класичний попай. Людина настільки захопилася, що вона рятівник світу в білому пальті, що взагалі пішла в себе. У людини викривлене уявлення про світ.
Історію становлення мови варто пам’ятати. Варто розуміти, яку ціну платив наш народ за можливість використовувати свою мову у побуті та мистецтві. А після – думати: “Якою мовою я обираю спілкуватися сьогодні?”
Ох уже ж ці росіянізми… Якщо бути чесними одне з одним, можемо ствердити: російська сидить так глибоко в нашій свідомості, що іноді підібрати рідний відповідник до певних слів здається завданням не з легких, чи не так?
Не зовсім стаття, але такий собі підсумок першого року українізації
Давайте розберемо найпоширеніші міфи про вивчення іноземних мов
Моя думка щодо того, як донести мовно зросійщеним українцям, що необхідно змінюватися
24 лютого 2022 року - день, коли війна торкнулась кожного з нас. Але чи кожен з нас зміг зробити правильні висновки?
Застосунок про єднання 🇺🇦
