МОВА, ЯКУ ЛЕДЬ НЕ ЗАБРАЛИ

Мелодійна, співуча, солов’їна, одна з найгарніших у світі… Так, усе це, без будь-яких сумнівів, про українську – мову, що глибоко та назавжди в серцях кожного з нас 🫶🏻. 

Розмовляти українською без обмежень – безперечно, дар та диво для нашого народу, зважаючи на те, який складний шлях пройшла солов’їна в процесі свого становлення. Століттями нашу мову забороняли, а тих, хто спілкувався чи творив нею, жорстоко карали. 

Багато хто з нас чув про Емський та Валуєвський укази, та сьогодні пропонуємо вам звернути увагу ще на кілька дат, які є підтвердженням жорстоких обмежень для нашої мови та культури 👇🏻

1720 рік —  Указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.1769 рік — Заборона Синоду російської православної церкви друкувати та використовувати український буквар.1775 рік — Руйнація Запорозької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях. 1862 рік — Закриття українських недільних шкіл.1863 рік — Валуєвський циркуляр: таємна заборона міністра внутрішніх справ росії. Його основна теза: “Ніякої малоросійської мови не було, немає та бути не може…”1876 рік — Таємний Емський указ Олександра II, що, окрім повторення заборон Валуєвського циркуляра, забороняв ввезення на територію російської імперії з-за кордону книжок українською, видання українською мовою оригінальних творів та переклади на українську з іноземних мов, друк будь-яких книг українською мовою.1884 рік — Закриття всіх українських театрів. 1908 рік — Визнання російським царським урядом всієї української культурної та освітньої діяльності шкідливою. 1984 рік — Наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.

Історію становлення мови варто пам’ятати. Варто знати, які труднощі випадали на долі тих, хто обізнано робив вибір на користь рідної української в ті часи, коли вона була під забороною. Варто розуміти, яку ціну платив наш народ за можливість використовувати свою мову в побуті та мистецтві.

А після – думати: “Якою мовою я обираю спілкуватися сьогодні?” 🇺🇦

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
soloviy
soloviy@soloviy

Застосунок про єднання 🇺🇦

981Прочитань
1Автори
8Читачі
Підтримати
На Друкарні з 19 квітня

Більше від автора

  • Традиції українського Різдва

    Свята вечеря, пост, колядки… Усе це в кожного з нас асоціюється лише з одним – святкуванням Різдва! Це час дива, народження першої зірки, теплої зустрічі з рідними та смачної куті. Згадаймо Різдвяні традиції? Або, можливо, порівняймо їх із сучасними трендами?

    Теми цього довгочиту:

    Різдво
  • Не лінуйтеся бути українцями / soloviyteam & VictoryЯ ©️

    Не лінуйтеся бути українцями. Говорити мовою своїх предків. Вони точно знали трохи більше, ніж ми з вами зараз. Ми покоління, понівечене мовною окупацією та зросійщене по самі вуха.

    Теми цього довгочиту:

    Мова
  • Позбуваємось росіянізмів у мовленні

    Ох уже ж ці росіянізми… Якщо бути чесними одне з одним, можемо ствердити: російська сидить так глибоко в нашій свідомості, що іноді підібрати рідний відповідник до певних слів здається завданням не з легких, чи не так?

    Теми цього довгочиту:

    Антисуржик

Вам також сподобається

  • Шо, Украйына? Гы-гы

    Під час обговорення проекту нової редакції правопису я не раз нарікав на відсутність у новому тексті тези про двоякість літери Ї, а саме про передачу нею йотованого И.

    Теми цього довгочиту:

    Правопис
  • O Żydach

    Допис спеціально для прихильників відродження «репресованого більшовиками» слова «жид», котрі часто посилаються на польську практику.

    Теми цього довгочиту:

    Правопис

Коментарі (1)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Шо, Украйына? Гы-гы

    Під час обговорення проекту нової редакції правопису я не раз нарікав на відсутність у новому тексті тези про двоякість літери Ї, а саме про передачу нею йотованого И.

    Теми цього довгочиту:

    Правопис
  • O Żydach

    Допис спеціально для прихильників відродження «репресованого більшовиками» слова «жид», котрі часто посилаються на польську практику.

    Теми цього довгочиту:

    Правопис