Домогтися переводу освіти в Криму на кримськотатарську латиницю. Розслідувати діяльність Меджлісу.

Якщо ми вважаємо, що звільнити Крим можливо, то це значить, що й перевести освіту кримськотатарською мовою на власне кримськотатарську писемність взамін окупаційної, сталінської теж можливо.

В 1938-му році на хвилі сталінських репресій кримським татарам була нав'язана дегенеративна сталінська кирилиця (подібна до української без літери Ґ). Тобто це вже була не кримськотатарська мова, а русифікаторський новояз.

В 1992-му році Курултай кримськотатарського народу прийняв рішення про повернення до латиниці. Для вироблення алфавіту було створено спеціальну комісію. Результат її діяльности було затверджено Курултаєм 31-го липня 1993-го року. 9-го квітня 1997-го року кримськотатарська писемність на основі латиниці була затверджена Верховною Радою АР Крим. (Важливо відмітити, що проросійська влада АР Крим не чинила ніяких перешкод, тоді як у Татарстані перехід на латиницю був заборонений Москвою.)

7-го квітня 2021-го року Кабінет міністрів України схвалив Концепцію розвитку кримськотатарської мови на латиниці.

Отже, ми бачимо, що латиниця відповідає волі кримськотатарського народу та політиці України, а кирилиця це є фактор окупації, репресій, насадження сталінського мислення, адже, як ми всі прекрасно знаємо з “1984” Орвелла, контроль мови це є контроль свідомости: той хто вказує як ти маєш писати, вказує й що ти маєш писати.


Тому ми, що нижче підписалися закликаємо Верховну Раду України добиватися скасування окупаційної заборони латиниці (т.зв. “Закону про єдину графічну основу”), та переводу освіти кримськотатарською мовою на кримськотатарську писемність на латиниці замість окупаційної сталінської кирилиці. (Ми не проти латиниці чи кирилиці: ми за суверенне право народів самим вирішувати як писати і розмовляти рідною мовою.)

Оскільки Крим окупований, то Верховній Раді України доведеться придумати, як змінити російське законодавство. Погодьтеся: це буде хорошою відповіддю на безкінечні вимоги російських окупантів змінювати українське законодавство! Для зміни російського законодавства можна лобіювати санкції, долучати Туреччину та Азербайджан, і т.д.


А тепер увага, запитання: чому освіта не була переведена на латиницю до окупації? Всі умови були як мінімум у 1997-му році, але до 2014-го року ми не бачимо навіть натяку на якісь спроби перевести освіту на латиницю!

Причому, ми бачимо надихаючий досвід сусідніх тюркських народів, які мають близькі мови і ТУ САМУ латиницю: це турки, азербайджанці і гагаузи. Так азербайджанці і гагаузи на початку 2000-х закінчили перехід на латиницю, і вже давно про кирилицю забули. В Азербайджані була повноцінна освіта, книговидавництво і т.д. на кирилиці для МІЛЬЙОНІВ людей. Ми бачимо, що за 10 років все це з успіхом може бути переведено на латиницю.

Кримськотатарська латиниця розвивалася в нерегульованих сферах. Так, весь інтернет був одразу на латиниці. Є багато матеріалів, словники, підручники, Вікіпедія, роботи фахових мовознавців, виписана граматика. Отже ми маємо повноцінно фунціонуючу писемність, АЛЕ освіта та друковані видання (за одиничними виключеннями) в Криму були на кирилиці.

Отже, ми бачимо кримськотатарську латиницю в Мережі, таку саму писемність сусідніх народів, і те як кримськотатарські освітяни дбайливо плекають сталінську кирилицю. Тобто їм треба було докладати неймовірних зусиль, щоби не перейти на латиницю!! На початку 1990-х не було повноцінної освіти чи книговидавництва кримськотатарською, отже й переводити на латиницю практично не було чого: треба було просто все створити заново. Але кримськотатарські освітяни замість того, щоби створювати все на латиниці, старанно РОЗВИВАЛИ окупаційний новояз.

Ось як висловлюється голова Меджлісу Рефат Чубаров в 2021-му році:

Мне сейчас тяжело переходить в письме на латиницу, я должен иметь перед глазами правила написания, а они еще не настолько распространены. Но мы максимально поощряем такие старания, ведь именно так нарабатываются умения, главное – эти существующие правила выписать и дать основу для единого использования.

Тобто голова Меджлісу просто відкидає існування кримськотатарської мови! Сталінський новояз він легко знаходить навіть на материку, а кримськотатарську писемність йому знайти просто НУ НІЯК неможливо, тобто просто відкрити сайт Меджлісу Рефат Чубаров нездатен.

ГОЛОВА МЕДЖЛІСУ НЕЗДАТЕН НАПИСАТИ QIRIM SERBEST OLACAQ

Голова Меджлісу пропонує орієнтуватися не на досвід Азербайджану, а на досвід орієнтованих на росію країн, які саме через політичні чинники затягують перехід на латиницю:

Практика ряда тюркоязычных стран говорит о том, что переход на латинскую графику – это длительный процесс

Ось чим займається Мустафа Джемілєв в 2023-му році:

Учасники засідання обговорили створення робочої групи з питань правопису, до складу якої мають увійти мовознавці. Саме вони працюватимуть над розробкою офіційного правопису кримськотатарської мови на основі латинки.

— Тобто обговорення обговорення створення робочої групи з питань обговорення обговорення того що вже існує ТРИДЦЯТЬ РОКІВ. І не як проєкт, а як повноцінно функціонуюча писемність.


Ми бачимо, що беззмінне керівництво Меджлісу 30 років саботує перехід кримськотатарської мови на латиницю, і збирається ще 30 років саботувати.

Ми, що нижче підписалися вимагаємо від Верховної Ради розслідувати діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, діяльність Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, діяльність “Кримської платформи” щодо САБОТАЖУ переводу освіти кримськотатарською мовою на латиницю.


При цьому слід враховувати те, що насадження сталінських кирилиць — важлива складова імперської політики Кремля. Наприклад Костянтин Затулін, директор Інституту країн СНД, одна з ключових постатей, що відповідальна за створення сепаратистських рухів на пострадянському просторі, зокрема за підготовку російсько-української війни, перший заступник голови Комітету Державної Думи “рф” у справах СНД, євразійської інтеграції та зв'язків із співвітчизниками висловлювався відверто:

Делается это с очевидной целью – сближение с Западным миром и дистанцирования от постсоветского пространства, где и русский язык, и кириллица доминировали. Соответственно, и мы должны, исходя из этого, делать всё от нас зависящее, чтобы затормозить подобного рода попытки или повернуть их вспять.

Сказать, легче, чем сделать. Будут ли эти шаги поддержаны на самом деле, во много зависит от нашего веса и влияния. Поэтому я всячески поддерживаю продвижение наших войск на Украине. От того, будет ли успешна специальная военная операция на Украине, многое зависит в таком, казалось бы, далёком вопросе, как кириллица или латиница в Киргизии

Тому не випадково в Молдові — латиниця, а в ПМР — кирилиця. Причому Меджліс & Co тут явно на боці ПМР.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Громадянське Суспільство
Громадянське Суспільство@hromadianske_suspilstvo

Громадська організація

101Прочитань
0Автори
1Читачі
На Друкарні з 24 лютого

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Какая разніца, або чи можна людям по голові постукати

    Всі ніби такі розумні, совісні, патріоти, особливо з початку війни, радіють українізації. А от якісь умовні Кіріл і Нікіта, нехай буде так, мусять тепер страждати. Що ж це твориться, не дозволяють "на нормальном язикє балакать"? Аби тільки цілою залишитись, після підняття теми 😅

    Теми цього довгочиту:

    Мова
  • Воєнні неологізми

    Зміни прийшли й до нашого словнику. Погодьтеся, рік тому ми не використовували слова “байрактар” та “хаймарс”, а Чорнобаївка була не мемом;)

    Теми цього довгочиту:

    Україна
  • Габріель Мьобіус, або плач за § 91

    Передачу OE, Ö, EU українським Е багато хто вважає простим вирівнюванням із російським факультативним Ё, а тому принципово, попри досі чинне правило, пише ЬО. Однак, як часто буває в українсько-російських паралелях, за графічною схожістю криється значна фонетична різниця.

    Теми цього довгочиту:

    Правопис

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Какая разніца, або чи можна людям по голові постукати

    Всі ніби такі розумні, совісні, патріоти, особливо з початку війни, радіють українізації. А от якісь умовні Кіріл і Нікіта, нехай буде так, мусять тепер страждати. Що ж це твориться, не дозволяють "на нормальном язикє балакать"? Аби тільки цілою залишитись, після підняття теми 😅

    Теми цього довгочиту:

    Мова
  • Воєнні неологізми

    Зміни прийшли й до нашого словнику. Погодьтеся, рік тому ми не використовували слова “байрактар” та “хаймарс”, а Чорнобаївка була не мемом;)

    Теми цього довгочиту:

    Україна
  • Габріель Мьобіус, або плач за § 91

    Передачу OE, Ö, EU українським Е багато хто вважає простим вирівнюванням із російським факультативним Ё, а тому принципово, попри досі чинне правило, пише ЬО. Однак, як часто буває в українсько-російських паралелях, за графічною схожістю криється значна фонетична різниця.

    Теми цього довгочиту:

    Правопис