До читання Брауна передивився трохи не всі його екранізації і був неприємно (здебільшого) здивований, що ні фільм -- то перл, бо там такий градус вигадливости, награности, штучности, неправдоподібности... і отже мені стало цікаво: чи це проблема кіна, чи це режисерське бачення, а чи направду Браун має такий стиль, такі історії?
"Янголів і демонів" я теж дивився, і тепер, після прочитання книги можу з упевністю сказати: так, фільми повністю і точно повторюють книги))
Автор вигадує на ходу, всіма правдами і неправдами силується підігріти драматизм, створює інтриги на порожньому місці, присипає все це... не знаю як назвати, псевдонауковістю: різними наук-поп фактиками, деякі вже неактуальні, наприклад в цій книзі він повторює дурню про "10 % використаного потенціялу мозку", буцім людина 90 % мозку не використовує, це доведена лжа.
540 сторінок, читаються відносно легко, автор не відволікається на описи, художність, його твір по стилю схожий на сценарій або літадаптацію фільму, а по духу нагадує типовий голівудський блокбастер: сюжет розбудовується приблизно за тими ж принципами, що особливо видно наприкінці, з цими масовими емоційними сценами натовпу, доленосними хвилинами, що вирішують долю цілого світу, геройством і зрадництвом тощо.
Далі нотатки, які я робив по ходу читання і звісно СПОЙЛЕРИ >>>
Історія починається з того, що Ленгдон, науковець-символіст, дізнається по факсу про вбивство, йому надіслали фото вбитого з тавром ілюмінатів на грудях та попросили приїхати. Він зустрічається в ангарі із пілотом приватного літака, йде за пілотом та по дорозі каже про цей знімок і вбивство... пілотові. Ну, це сумнівно в погляду розслідування, і взагалі дивно виглядає така розмова, звідкіля цей Ленгдон взагалі знав, що пілот в курсі подій? Навіщо Ленгдонові розповідати про вбивство пілоту? А коли Ленгдон сяде у таксі, то розкаже про вбивство водієві?
Персонажі Брауна поводяться... патетично, як погані актори, перебільшено виявляють якісь базові емоції, здивування, прикладом, діалоги вкрай примітивні.
Переклад непоганий (видавництво КСД), з погляду "українськости", приміром тут є "Айнштайн" і питомі відповідники російської усталености (зокрема, здебільшого, відтоді тощо) тоді як типові перекладацькі помилки, типу стилістичних (спускався вниз) присутні, також текст захаращений особовими іменниками, і присутня "надмірна перекладовість", тобто дослівна: ярди, фути, що не узгоджується із нашим мовним континуумом.
Дивний переклад подано у виносці до слова gut, в книзі дається один варіянт: нутрощі, кишки, але ж є й інший: хоробрість, відвага, і до контексту більше пасує другий варіянт, бо повна фраза (напис на футболці) звучить так: no guts, no glory, до чого тут нутрощі?
А на 254 сторінці в діалозі з'являється слово "туфта" -- що може бути гірше безпричинного використання кримінального жаргону? не думаю що журналіст, англієць (чи італієць), міг сказати щось "по фєнє".
"Ілюмінатів давно немає, це знають усі науковці!" - смішно звучить) ну хай би там сказав "усі історики" чи "дослідники таємних організацій" абощо, а тут прямо "усі науковці" наче перед тим як стати науковцем маєш написати реферат на тему ілюмінатів і чому їх більше немає. Навіщо науковцям ця конспірологія взагалі?!
Описується епізод, коли жінка підійшла до дверей на біометричному замкові й підставила око до лінзи, з якої вирвався пучок світла "як у сканері" -- та сканував сітківку ока. Взагалі такі епізоди поскрізні у фільмах, але ж це дивно: дивитися не мигаючи на джерело світла!)) думаєте це практична технологія? 😄
Автор силується переконати, що антиматерія -- "ідеальна зброя для терористів", бо її, буцімто неможливо засікти металошукачем або ще якось виявити. Смішно, зважаючи на те, які складнощі він щойно описував з приводу зберігання цієї антиматерії) як це виглядатиме? -- панове, ашо це у вас за бокс з магнітами і автономним живленням?))) - та дядьку, то акваріюм, не зважай. - а чом він порожній? - та дядьку, він не порожній, там бо планктони.
Манера оповіді Брауна аматорська, нібито він тільки вчора став писати: у нього є ідеї, сюжети, йому є що сказати, але як це зробити художньо він достоту не знає.
Дивно чути про "діямант ілюмінатів", його ознака в "бездоганности", себто він не має "жадного дефекту", хмм, хіба діямант може мати дефект?..)) о том, що це не той діямант, який камінь, але амбіграмний, сказано вже наприкінці, а до того читач має подивовуватися.
Ще говориться про "технологію виготовлення антиматерії", буцім терористи-ілюмінати викрали бокс з антиматерією щоб продати технологію її виготовлення, технологію виробництва зарядних пристроїв як на боксі... а хіба антиматерія не потребує для випікання великого адронного колайдера?! про яку технологію мова?)) їм тре звести 27-кілометрову трубу під землею, для початку 😃
Абсурд. Мало того що вони не повідомили в поліцію про вбивство, так ще й противляться дзвінку до Інтерполу щодо крадіжки антиматерії, аргумент убивчий: "жадна спецслужба світу не здатна упіймати крадіїв за настіль малий час (24 години)" 😁 яка дурня! саме по гарячих слідах і відбувається більшість розкриттів й ловів! це знає кожен школяр, а професор ЦЕРНу не відає.
😆 Колер був приголомшений коли взнав що Віторія "чула про ілюмінатів", ну, науковець, який згенерував чверть грама антиматерії, працює в ЦЕРНі, має може не одну вищу освіту,-- ніколи не чув про ілюмінатів... та й троха раніш хто там стверджував, що “всі науковці” знають: “ілюмінатів давно немає”? Скидається на алогізм, бо Віторія теж науковець і мала б знати про ілюмінатів.
Автор розповідає про охоронну гвардію папи римського, буцім для набору в цю гвардію тре бути спадковим швейцарцем 20-30 років та відслужити в армії й бути неодруженим... і всі просто мріють мати таку елітну круту службу безпеки! 😂 а що в неї такого "елітарного"?! Широкі штани, ковпак, смугастий піджак? у будь-якого кловуна є таке вбрання.
Теж смішний бо непереконливий момент: гвардієць запевняє двох наполоханих науковців, які силуються йому пояснити про небезпеку Ватиканові через антиматерію, яка може вибухнути через злодійські викрути ілюмінатів, а він їм відказує: конклав збирався і проводився попри все! - попри землетруси, голод, війни тощо-тощо... Чи це не дурня якась? По-перше, чому один якийсь гвардієць вирішує долю конклаву? хай і начальник, може цим хай переймається сам конклав? і чому він думає що може ігнорувати взагалі будь-яку загрозу людям? це конче сумнівний епізод; по-друге, навіть за одним анонімним (!) дзвінком по телефону: без перевірки "автентичности" про що мовилося в тому епізодові, евакуюють будь-який заклад і шукають вибухівку, а тут о загрозі товкмачать найби поважні люди: двоє науковців, ніякі не анунімуси, та їх посилають до аспида. Р: розсудливість.
Черговий ліл, він каже: "камерарій (тимчасовий "папа") зараз готується до конклаву і я не турбуватиму його питаннями безпеки" -- no comments.
Дуж не реалістично, чом вони, ці двоє науковців, що поперлися до Ватикану, прибувши туди одразу не звернулися до поліції?! Ясно що Колер їм заборонив, та все ж, вони розуміють до чого може призвести замовчування крадіжки з ЦЕРНу (руйнівний вибух)? і ще цей Олів'єті, гвардієць, яке право він мав заарештовувати, ну поневолювати (він закрив їх у кабінеті) -- двох людий?! не віриться в таку мотивацію.
Цікаво що в розмові з Ленгдоном, камерарій споминає бібліотекарів, які буцім мають супроводжувати відвідувачів книгосховища Ватикану, а цікаво тут те, що камерарій без вагань і роздумувань каже: бібліотекарів нараз в місті нема, тобто він — камерарій, цим часом в Ватикані найвище чоло, відповідає за папські обов'язки і він точно знає де зараз бібліотекарі... і чому, власне, їх нема в місті? вони на фестивалі повітряних куль?
Головні герої прямують до архівів Ватикану і розмірковують над "посвяченнями ілюмінатів", мовляв ті лишали по місту знаки, і тільки той, хто осягав ті знаки -- міг потрапити на авдиєнцію, так би мовити, до ілюмінатів. Мені це одразо нагадало cicada 33, теж постери по місту, якісь завдання, загадки, ребуси, кросворди. Не виключено що їх Браун надихнув)
Те що ці містерні знаки по громадських місцях клірики не могли розпізнати з-за "камуфляжу" -- цілісенька маячня притягнута за вухи. Саме так: за вухи. Тому що в ті часи клірики були либонь найосвіченішими в поспільстві.
Вповні характеризує цю книгу наступний епізод: Віторія каже Ленгдонові (питаючись про плян дій, що він збирається робити для порятунку 4-х зниклих кардиналів, яких ілюмінати погрожують вбити): "знайти "Діаграму" Галілея, розшифрувати segno чотирьохсотлітньої давнини у вигляді якогось математичного коду і пройти давньою стежкою світла, виявити яку видавалося тільки найвидатнішим науковцям історії... і все це за наступні 4 години.-- "а ви маєте кращу ідею?" -- оце квінтесенція твору: накидання таємниць, змов, артефактів, сенсацій, чуток, наукових фактів, конспірології etc., що за авторським задумом мало б живити цю історію, та насправді ця гримуча суміш її псує) видається так, що автор з усіх сил сунеться розважити читача, про що Браун, до речі, каже в контексті створення випуску новин, буцімто на "ей-бі-сі" вже не виїжджають на місце подій, а на студії роблять відповідні умови: декорації, імітують вітер, щоб розважити глядача, бо глядачеві потрібні розваги, він їх вимагає. Але що в цьому "розважливого"? Навпаки більше розваги від безпосереднього перебування на місці подій. Та виходячи з подачі Брауна, він справді вірить в те, що каже)
Вони шукають в "Діаграмі" Галілея "числівники" -- підказки для розв'язання загадки, це мені нагадало подібні акції на ютубі, коли блогер пропонував уважно переглядати відео, бо в ньому приховані підказки: перелічи їх у коментах та отримай приза)) ця тема була відносно популярною десь у середині 2010-х рр. Невже і тут Браун — натхненник?))
Сам характер дій: як вони шукають підказки так чи інак надані вбивцею, схожий на детектив із Зодіаком, той теж посилав всякі загадки поліціянтам.
Пішла полеміка про те, що християнство -- не оригінальне, а буцім зібрано із різних елементів всяких релігій, і промовець не сумнівається в своєму невігластві. Щоб спростувати це, достатньо і звичайної логіки: давнина не відрізнялася глобалізованістю, той світ був закритим, а знання, тим паче релігійні, часто утаємничені, тому зробити таку "релігійну компіляцію" і представити її за нову релігію було неможливо фізично, ви б не зуміли зібрати стільки інформації. Ба більше, деякі народи, приміром американські, взагалі жили "інкогніто", про них самих ніхто не чув, не говорячи вже про їх вірування, яким боком вони к християнству? Тут автор просуває радше тему екуменізму, а не атеїзму.
Дурня якась, Віторія, яка нещодавно питалася у Ленгдона про Бога, про те, чи вірить він в Бога, зараз на 257-й сторінці каже "та де ж ця клята церква?", ем... ват? І загалом персонажі Брауна часто чортихаються.
Серйозлі, навіть зараз, коли цей гвардієць Олівьєті повірив і побачив злочини проти кардиналів, а отже, і Ватикану, не зважаючи на те, що вибух антиматерії може знищити все в радіюсі 500 метрів, вони навіть не думають про евакуацію!
Автор стверджує, що Ватикан, буцімто час од часу телефонує до ЦУРНу щоб "засудити їх наукові виправки", слабо віриться. Браун мабуть так собі уявляє це: “ало? ЦУРН? Матері вашій ковінька! Годі балуватися із тим колайдером, у нас стіни трясуться! От шибеники! Я все ООН розкажу! Вимикайте!” - виглядає як закидання Ватикану обскурантизму заднім числом, за середньовічні прогріхи, зараз наскільки знаю, Ватикан навпаки сприяє науковости. Та й історично католики підтримували науковість щоб відрадити людей від поганського світобачення, коли наслідки природи пов'язувалися із божеськими причинами (Зевес шпурляє мовні, Нептун розгойдує океани тощо).
Провадить цікавий образ: "велична темрява собору святого Петра" -- себто у величних місцях все є величним, навіть темрява.
"Мортарі посунувся вперед на стільці" -- виказуючи посилення уваги до слухача, можливо це і є джерело того мема, коли слухач підсувається на кріслі ближче, зачувши дещо цікаве од співрозмовника?
Браун, вустами камерарія виплеснув монолог про сумнозвісну "роздільність" науки і релігії, буцім це протилежности, насправді ж типова помилка людини, що не знається ані релігії, на християнстві, ані на науці, бо наука є інструментом релігії і дозволяє почути ті самі "камені, що волають", про що сказано у Євангелії.
Уф, ну яка бридня, їй-право! Автор описує сцену із 11-річним Колером, коли той лежав на "просякнутих потом простирадлах" в гарячці, поруч колінно молилися батьки, а над ними стояли лікарі із валізками повними ліків та навперебій пропонували чудодійні пігулки від болю, жару, кашлю тощо, натомість батьки ригорично їм відмовляли та продовжували молитися... наскільки ж недолуга ця сцена! таке могло привидітися лиш у гарячці! Так, справді, є такі батьки, бувають, які замість штучного дихання утопленикові -- прикладають до лиця іконку, але... до чого тут лікарі? я хочу сказати: хто їх покликав?! а чи батьки покликали лікарів (трьох (!)), щоб ті стояли позад них та дивилися як ті моляться, а хлопець помирає в мученні? facepalm
Приїзд Колера (Януса) -- професора ЦУРНу і за сумісництвом лідера ілюмінатів -- у Ватикан щоб вбити камерарія, просто сміховинний, мотивація вкотре "вражає": буцім ілюмінати самі собі нагидили тим, що "створили" нового лідера католицької церкви: камерарія, 4 кардиналів вони вбили, але, бачте, створився ще один моцний інфлюєнсер)) і щоб його позбутися, лідер ілюмінатів перед самим вибухом антиматерії (за півгодини буквально) навідується у кабінет камерарія... серйозно?! кардинали згодилися померти у вибухові, навіщо він поперся туди стріляти з револьвера та й ще випалювати тому на грудях тавро, хто те тавро побачить, якщо за півгодини від Ватикану не лишиться каменя на камені?!
Дивно, чому він цитує Будду про те, що "кожен із нас -- бог", коли про це сказано в Євангелії? а ще говорить про якісь медитації, буцім убитий професор, батько Віторії, "медитував", а не молився, прецінь був християном.
Тобто конт з антиматерією простояв увесь день на могилі святого Петра, що є, так би мовити: найбільшою святинею Ватикану, і ніхто абсолютно не здогадався, не розрізнив того, не помітив?! (контейнер транслювала камера.) Вони не знають як виглядає найбільша святиня Ватикану?
Як зручно: камерарій вміє кермувати гелікоптер. Щось я взагалі не пам'ятаю передмову до цього? як автор це обґрунтовує? чи для кардиналів се буденність?
Автор накручує градус драматизму гранично і робить це якось по-дитячому наївно, постійно зауважує на "всьому світові" от йому хочеться щоб цю історію побачив увесь світ: крізь телевізор, екрани на вулицях, на власні очі, стоячи на площі Ватикану. В такий спосіб він силується маштабувати свою історію глобально, але виходить недулого, смішно) всі ці "взялися за руки, затамували подих, присунулися до екранів ТБ" -- виглядають дешево, награно, неправдиво)
У фіналі камерарій сплянував бахнути конт з антиматерією у повітрі і в такий спосіб урятувати церкву та людий, але не думаю що вибух у повітрі відбувся б без наслідків. У книзі показана картинка з "кулею світла" та сильною, але не руйнівною вибуховою хвилею, таке можливо тільки якщо гелікоптеру вдалося піднятися на велику висоту, на яку висоту він міг піднятися за 3 хвилини? раніше казали, що вибух зруйнує усе довкола 500 метрів -- зруйнує, тобто 500 метрів з перешкодами долає вибухова хвиля, а тут без перешкод -- у повітрі...
Якесь безглуздя реально) виявляється вони у гелікоптері не згинули, камерарій... прост узяв парашут та вистрибнув, а Ленгдон як обісраний, ну, рятуйся як знаєш, ти ж розумник, шифри-коди, таке-сяке)) але Л. вистрибнув без парашута, натомість мав шмат брезенту, яким уповільнив падіння і плюхнувся у воду. Пфф, що далі? виявиться що вбивства кардиналів були фейком? Всі візьмуться за руки та поклоняться як то бува опісля вистави?
Наприкінеччі Браун показав усе на що здатен, поринув у справжнісіньку санта-барбару! 😅 камерарій, виявляється і був тим Янусом, що усіх повбивав, зокрема і папу, а папа цей мав дитину -- що заборонено ладом католицької церкви, але та дитина була народжена через штучне запліднення, тому технічно він не порушував обітницю, і ця дитина... це і є той камерарій 😆 а Колер не злодій і не Янус, у нього просто був револьвер і потайна камера, на яку він усе зафільмував. 💩
Отже камерарій самоспалився, просякнувши одяг олією, затим його прах Мортаті зібрав в урну, але ж неможливо людині згоріти до попелу на такому мізерному паливі.
Після історії Браун всім дякує, зокрема за авдієнцію з папою римським і за те, що йому провели екскурсію Ватиканом, що він побував в місцях "для обраних", це, звісно, плюс, добре коли письменник має таке ґрунтовне ставлення до праці. Хоча я б Брауна письменником не назвав, не віриш жодному його слову, історія абсолютно штучна, несправжня, і це з тим, що вона базується на конспірології! Просто нонсенс -- зробити щось, замішане на конспірології, і зробити це таким нецікавим!
🌟1\10
