Написано для Телеграм-Каналу “ДСВ Українською”
В 1943 році військове керівництво Японії стало відчувати неминучість майбутніх бомбардувань зі сторони Америки, які вже відчувала Німеччина. Тому був відданий наказ на швидкісного винищувача-перехоплювальника з ракетним двигуном. Було розпочато роботу над декількома проектами, які, мали деякий успіх, але всі були закриті після того, як японська делегація відвідала Німеччину, до побачила випробування знаменитої "Комети", Me-163.
Як наслідок цього, Японія купила ліцензію на виробництво "Комети", а в бік Японських островів вийшла субмарина з документацією, схемами, та запчастинами для японського Ме-163. Однак, проект одразу зазнав невдачі, коли підводний човен з кресленнями потопили, відправивши на дно і весь її вантаж.
Не дивлячись на те, що шлях літака почався з невдач, японські військові вирішили продовжити проект, і не тільки скопіювати німецький Ме-163, а й вдосконалити його. Так народилися два варіанти літака: Кі-200 для армії, і J8N для флоту. Розробка літаків відбувалася в умовах дефіциту ресурсів, який приходив разом з поступовим програшом Японії. Саме техзавданя мало на меті створення легкого і швидкого літака, здатного ефективно боротися з винищувальною та бомбардувальною авіацією ворога.
Восени 1944 року були готові макети доопрацьованого Кі-200, однак прототип побудували лише в січні 1945 року, коли війна стрімко близилася до завершення. Тоді вже було видно основні переваги літака, серед яких була швидкість, та простота в керуванні, що потенційно могло зробити Кі-200 страшною зброєю в руках досвідченого пілота, що і було продемонстровано під час пробного польоту Кі-200, в ході якого планер навантажили баластом, та скинули з літака B5N.
Проблеми виникали не тільки з часом, а ще й з виробництвом. На відміну від простого корпусу, та майже всіх інших агрегатів, дуже складним компонентом для японської промисловості став ракетний двигун, який і повинен був приводити ракетоплан у рух, і перший екземпляр двигуна був готовий тільки в квітні 1945 року. І тільки влітку 1945 року в небо піднявся перший японський ракетоплан, в якості силової установки для якого був обраний двигун Tsu-11 (Або KR-10), що являв з себе копію німецького ракетного двигуна. І навіть там літак настигла невдача, на висоті 350 метрів двигун заглох, а сам літак розбився вщент, забравши з собою життя пілота.
Планувалося розробити декілька модифікацій Ki-200/J8M, зокрема, серед таких можна виділити J8M2, який замість одної з курсових гармат повинен був мати ще один паливний бак, що збільшувало час польоту літака. Кі-200 також повинен був мати схожу модифікацію, Кі-202, що мав збільшений фюзеляж, і як наслідок, більший об'єм баків, що також давало йому можливість триматися в повітрі довше, однак, жертвуючи при цьому швидкістю через збільшення маси.
