Є люди, які ніколи вас не приймуть, щоб ви не робили
Ні у ваших досягненнях, ні у вашій любові до них, ні, тим більше, у ваших провалах – не підтримають і не поспівчувають.
Навіть якщо ви вивернетеся навиворіт і принесете їм на тарілочці своє серце, вони все одно відвернуться від вас і займуться своїми справами.
Не тому, що ви не достатньо гарні. А тому що вони не здатні прийняти вас такими, якими ви є.
Вони не можуть так розтягнути своє уявлення про життя і людей. Не можуть стати м'якшими. Не можуть побачити вас. Просто не можуть і все тут.
І це не про вас. Це їхні особисті труднощі.
На жаль, часто такими людьми є батьки.
І з часом вони стають все менш гнучкі у своїх судженнях та поглядах.
А потім, після батьків наступними негнучкою і нерозуміючою людиною стає партнер/ка. Причому у тих самих питаннях...
Але ж вам хочеться все-таки дотиснути, пояснити, заслужити, зігнути, переконати, сподобатися...
Є думка: якщо на одній коханій людині не вийшло, на іншій обов'язково треба «відігратися»! Довести, що ви маєте право на любов та прийняття.
Чому так? Бо душа прагне зцілення. І шукає для цього звичні способи.
Можна спробувати щось пояснити, десь поступитися, пробачити, відпустити. Не втрачаючи себе тільки.
Але, найчастіше доведеться оплакати неможливість контакту саме з цією людиною, у цьому місці й у такий спосіб.
Гіркими сльозами. Без жартів, удаваного розуміння, масок просвітлення, а по-людськи - зі шмарканнями, криками і скреготом зубів.
А ще добре б зрозуміти, що якщо ваші рішення, думки і риси характеру когось не влаштовують, значить, ви точно йдете своєю дорогою. І точно ви - це ви.
Ви відрізняєтеся, займаєте окреме місце і транслюєте свою думку.
І рано чи пізно можна перестати ломитися в зачинені двері і відкрити сусідні. За якими немає такого напруження боротьби, а можна жити спокійно.
І таке життя часто є не меншим випробуванням. Адже там не треба стукати, гнути і доводити. Там усе так, як вам треба. І можна просто жити, дихати
і розвиватися не через боротьбу, а через діалог. І це справжній виклик....
А там, з часом, простіше буде приймати чуже неприйняття себе.
