У березні у Гонконзі ухвалили закон про нацбезпеку — тепер за державну зраду там каратимуть довічно. Також ввели новий злочин “зовнішнє втручання”, та жорстко каратимуть за шпигунство — до 20 років ув’язнення. Таким чином Китай намагається утримати регіон під своїм контролем та повністю асимілювати його під свою систему. “Лідер” регіону Джон Лі навіть повідомив, що новий закон має захистити жителів Гонконгу від таких “небезпечних” течій, як “незалежність Гонконгу”.
Китай отримав Гонконг під своє управління у 1997 році від Великої Британії за умови, що на наступні 50 років держава і регіон будуть жити по різних урядуваннях, так званих “Одна держава — дві системи”. Гонконг став автономією Китаю, але зберіг демократичний режим. Так мало тривати до 2047 року, та в Китаї вирішили інакше.
Китай активно асимільовує Гонконг з 2019 року. Тоді там оголосили про прийняття закону про екстрадицію, який збурив протести у всьому регіоні. Критики закону вважали, що це дозволить екстрадувати жителів регіону на материковий Китай для суду. Враховуючи різницю у політичних режимах між автономією та самим Китаєм — цей острах мав місце.
В США тоді навіть прийняли акт про захист прав людини та демократії у Гонконгу. США спростили візовий режим для гонконгців, які втікали від арештів і політичного переслідування Китаєм; накладали санкції на причетних до придушення основних свобод у Гонконзі, включаючи тих, хто причетний до видачі осіб, у зв’язку з виконанням ними міжнародно визнаних прав, до материкового Китаю для затримання або суду. Також США забороняли експорт гумових кийок та поліцейського спорядження до Гонконгу.
У жовтні 2019 року уряд Гонконгу відхилили закон про екстрадицію. Та в регіоні не стало краще, і Китай від своїх намірів не відступив. Очільниця адміністрації регіону Кері Лам склала мандат, її місце посів Джон Лі — секретар з безпеки регіону, прихильник закону про екстрадицію та прокитайський політик.
У 2022 році Джон Лі пішов з посади очільника адміністрації заради участи у виборах на цю саму посаду. Очільника обирає виборчий комітет, який складається з представників індустрії у регіоні. Виборчі округи у Гонконгу також не є територіальними, а індустріальними. Індустрії — від текстилю і транспорту до медицини та освіти — висувають своїх представників до комітету, а ті обирають адміністрацію регіону.
Китай активно працює з виборчим комітетом за допомогою переформатувань індустрій, зменшення нелояльних та збільшення лояльних учасників, та просто підкупом представників бізнесу, які голосуватимуть на користь офіційного Пекіну.
У 2022 році за правилами комітету потенційний кандидат на посаду очільника мав би отримати підтримку мінімум 188 членів комітету, а для обрання — не менше половини їхніх голосів. Джон Лі отримав підтримку від 786 членів комітету, та 1416 з 1424 голосів. Таким чином вибори складались з одного кандидата.
Активісти регіону протестували проти обрання Лі. Вони оголосили, що ці вибори “несправедливі” і їхні результати не мають бути визнаними.
Нова адміністрація Джона Лі активно розпочала інтеграцію регіону до материкового Китаю. Для вчителів у школах розробили новий тест на знання базових законів, та насправді на лояльність до адміністрації та китайської політики. Також Лі пообіцяв змінити фундаментальний характер освіти на “патріотичний” та такий, який навчить дітей “поважати та захищати національну безпеку”. У 2023 році Гонконг прийняв на виконання китайський закон “Про патріотичну освіту”.
Адміністрація прийняла акт, у якому змусила лікарів відпрацювати певний термін у держлікарнях, перед тим як мати право обирати самостійно місце роботи. Цей акт спричинив паніку серед медичного сектору в регіоні, частина професійних лікарів емігрувала до Японії та навіть США. Та Джон Лі не відступив від інтеграції медиків до державної системи, і пізніше до списку зобов’язаних додали стоматологів і медичний персонал нижчої ланки.
У 2023 році також у Гонконгу криміналізували вживання CBD, додавши канабідіол до списку важких наркотиків, як героїн. У Китаї канабіс заборонили у 2022 році.
Ця політика є основною причиною еміграції з Гонконгу. Кожного року з моменту протестів регіон втрачає майже відсоток своєї популяції. Регіон також втрачає у свободі слова: медіа закриваються та цензуруються, адміністрація вилучає політичні та політологічні книги з бібліотек і книгарень через “погану ідеологію”.
Адміністрація Лі звинувачує критиків у “м’якому протистоянні”, та новий закон про безпеку вказує на те, що покарання за “м’якість” опору стане жорстким. Китай поглинає автономний регіон без огляду на протести та домовленості, знищуючи демократію політичними методами та підкилимними домовленостями, а не жорсткою силою. Поки що.
Англомовна версія тут
