Останніми місяцями українсько-європейський інформаційний простір заполонили емоційні матеріали про чеського активіста Якуба Яла. Тексти побудовані за одним сценарієм: «він став жертвою масштабної операції переслідування», «проросійська секта веде проти нього війну», «правоохоронці безсилі».
Читачеві одразу пропонується готовий образ — мученика, який бореться зі світовим злом. Та коли розібратися в деталях, виявляється: значна частина цих тверджень не має фактичної основи. Ми маємо не журналістику, а конструювання героя, де факти підлаштовуються під драму.
Це не стаття «за» чи «проти» конкретних людей. Це розбір риторичних прийомів, якими створюється емоційна легенда.
Далі — поетапний розбір, спростування та медіакритичний аналіз ключових тверджень, які масово поширюються в матеріалах про Якуба Яла, зокрема на прикладі статті Ірини Кременовської.
«Виникає логічне запитання: чому саме вона в Україні так наполегливо виступає на захист Якуба Яля?»
🔍 1. «За свою роботу Якуб Ял став мішенню агресивної кампанії…»
🎯 У чому маніпуляція?
Твердження подається як доведений факт — без документів, без рішень судів, без результатів розслідувань.
Використана техніка: ✔ емоційне маркування групи (“проросійський культ"), ✔ створення "великого злодія" для посилення драматизму, ✔ підміна фактів оцінками.
🧩 Що є насправді?
❗ Маніпуляція: фраза одразу подає оцінку як встановлений факт — "агресивна кампанія переслідування". 🟦 Контраргумент: читачеві не надається жодного підтвердження, які саме докази дозволяють назвати це кампанією, хто її координує і як встановлений причинно-наслідковий зв'язок.
Поки немає офіційних доказів, це лише версія автора, а не встановлена істина.
🔍 2. "Поліція Чехії закрила кримінальну справу, заявивши, що не може втрутитися, – фактично залишивши його сам на сам з організованою машиною переслідувань"**
🎯 У чому маніпуляція?
Закриття справи подається як безсилля поліції. Насправді така дія найчастіше означає протилежне — відсутність складу злочину.
Використана техніка: ✔ зміна значення юридичного терміну, ✔ підсилення образу жертви.
"залишили сам на сам"
Це класичний маніпулятивний прийом — апелювання до жалю. Факт закриття справи описується як зрада, покинути людину.
Фраза "організована машина" — оціночне твердження, а не факт.
Вплив на читача через драматизацію
Насправді фраза побудована так, щоб викликати такі емоції:
"поліція бездіє"
"все проти нього"
"потужні сили його нищать"
Тобто це не повідомлення, а емоційна рамка, в яку читача занурюють з першої фрази.
🔍 3. "Тисячі акаунтів, пов'язаних з АллатРа, синхронно публікують пости"
🎯 Проблема:
Жодного OSINT-дослідження не наведено. Немає жодного доказу "тисяч акаунтів" або їх пов'язаності.
Використана техніка: ✔ перебільшення масштабу (“fabricated scale"), ✔ створення враження "світової атаки".
Маніпуляція: велика цифра без джерел — класичний прийом створення ефекту маштабності.
🟦 Контраргумент: не надано аналітики, метаданих акаунтів, статистичних методів верифікації "тисяч".
🔍 4. "Одна з наймасштабніших кампаній дискредитації в історії Чехії"
🎯 У чому маніпуляція?
Це гучна заява, але без цифр, звітів, порівнянь чи експертних джерел.
🧩 Висновок:
Це не факт — це рекламний слоган.
❗ Маніпуляція: гіперболізація без порівняльних даних.
🟦 Контраргумент: твердження потребує історичних і статистичних підтверджень, яких немає.
🔍 5. "Я страждаю від сильних панічних атак…"
🎯 Чому це важливо?
Емоційні переживання людини — реальні й значущі, але вони не є доказом злочину чи організованого переслідування.
Використана техніка: ✔ апеляція до співчуття, ✔ зміщення фокусу з фактів на емоції.
"Ял отримав сотні погроз убивством…"
❗ Маніпуляція: емоційна історія без доказів — немає скриншотів, заяв до поліції, кримінальних справ. 🟦 Контраргумент: без документів це лишається некоректною емоційною апеляцією.
🔍 6. "АллатРа створила псевдодокументальний фільм…"
🎯 Проблема:
Автор не наводить жодного доказу. До того ж документальних фільмів чотири, і автори в них різні.
❗ Маніпуляція: термін "псевдодокументальний" — оціночний ярлик, що робить читача упередженим.
🟦 Контраргумент: щоб довести фейковість, потрібна експертиза матеріалу, порівняння фактів, чого не наведено.
🔍 7. "Наклепи поширюються за принципом ескалації…"
🎯 Маніпуляція:
Автор описує "закономірність", але не показує жодного підтвердження.
Прийом: ✔ драматизація, ✔ побудова вертикальної "спіралі переслідувань".
"Коли люди в усьому світі дізнаються правду про протиправні дії щодо дітей — та ще й із уст самих жертв, — у кожної здоровомислячої людини виникає природна реакція. І вони не мовчать."
❗ Маніпуляція: у статті всі звинувачення проти будь-кого автоматично названі "фейками", без аналізу походження, авторів, мотивів.
🟦 Контраргумент: без прозорої перевірки інформації твердження про "фейк" так само залишаються оціночними.
🔍 8. "Потім настала моя черга"
🎯 Проблема:
Це емоційна інтерпретація, яка подається як факт існування "черги на переслідування".
Прийом: ✔ створення образу змови проти групи "антикультистів".
🔍 9. Переказ історії Кременовської про 2015 рік
🎯 Чому це не доказ?
Це її особисті спогади.
Вони не підкріплені документами.
У текст вставлені емоційні слова (“вкурвило", "маячня"), які свідчать про позицію автора, а не про об'єктивність.
Прийом: ✔ confirmation bias — пошук підтверджень власної гіпотези.
❗ Маніпуляція: техніка "особиста історія", що замінює доказову базу емоційним досвідом.
🟦 Контраргумент: суб'єктивні переживання не можуть вважатися підставою для загальних висновків про групи чи події.
🔍Та на цьому історія не завершується — продовження чекає у наступній статті.
🧠 Головний висновок
Текст, який активно поширюється у медіа:
не підтверджує свої твердження доказами;
побудований на емоціях та страхах;
використовує маніпулятивні риторичні прийоми;
подає припущення як встановлені факти;
формує драматичний образ "жертви" та "героя";
не містить офіційних документів, експертиз чи даних.
Тобто стаття формує наратив, а не фактичну картину.
Такі матеріали створюються не для інформування, а для переконання читача у заздалегідь обраній версії подій.
"Хто такий Якуб Яхл? Дивіться у документальному фільмі-розслідуванні.
