Не можу я зійти з протореного шляху,
і крутиться життя по колу:
то як болото ряскою спливає мляво,
а то несеться ген за обрій виднокола.
Минає час зі швидкістю шаленою.
Лиш намагаюся стрибнути у вагон.
Останній.
Той - мій,
який не реагує на "зелений".
Вагон-портал "Реальність-сон-бажання".
Вокзали,
перони,
зупинки...
І знову вагон.
І стоп-кран.
І хочу позбутись помилки,
та тільки у Бога свій план.
https://youtube.com/shorts/vOXvkPaH7UE
01.07.2025 @Ірина Вірна
у зрізаних квітів зранені очі...
Це перша зрада...
Нескорена душа народу, Незламні люди українські, До перемоги сила роду Веде нащадків покоління.
Історія вірша проста, любов і ще раз любов. Прохання про дотики та близість в одну секунда і до вічної днини. Спогади про дарування дрібниці у відстань, але такої дорогої - що відшукає на відстані кілометрів
За кожними дверима – історія. Хтось відкриває їх назустріч, а хтось тримає на замку. А ти готовий відкритися?
Історія вірша проста, любов і ще раз любов. Прохання про дотики та близість в одну секунда і до вічної днини. Спогади про дарування дрібниці у відстань, але такої дорогої - що відшукає на відстані кілометрів
За кожними дверима – історія. Хтось відкриває їх назустріч, а хтось тримає на замку. А ти готовий відкритися?
