Зсу та фізпідготовка

Частина перша. Бекграунд.

Перед тим, як почати, мушу вказати наступне. Досвід і ставлення мої субʼєктивні, можуть бути застарілі. І різні спортивні роти, які в армії тільки тим і займались, що готувались до змагань — до уваги не беруться.

- Рота, завтра біжимо марш кидок у повній вигрузці. Питання?

- Чи буде нас супроводжувати швидка, коли в половини зупиниться серце?

(с) вечір перед марш кидком.

Зранку до нас вийшов інструктор з дзиґарем в зубах, глянув на нашу групу сонечко, почухав голову і такий: та хуй з вами, будемо йти. Бігти будемо крайній кілометр, щоб комбат не матюкався. Підходить?

Потім він вигнав геть двох сержантів, бо ті не слухались і не падали, коли він давав таку команду. Маршкидок це не просто біг з броніком і автоматом. Це: лягай, міни; зайняти позиції, заховатись, розбитись на двійки-трійки.

В кінці цього марафону щастя, я штовхав Катю в бронік, бо вона не могла бігти. Зате мій командир відділення біг, як Форест Гамп, а у мене з ним 17 років різниці.

На час моєї служби середній вік гордого галицького тероборонівця +\-40-45 років. У відділені я зі своїм третім десятком за плечима був наймолодшим. Тобто, рекси, як ото на рекламі, то хіба в рекламі. Самі люті воїни, то дорослі дядьки, в яких дорослі діти, а може й внуки.

Запитай першого кращого солдата строковика про фізпідготовку і почуєш: солдат повинен вміти бігати та копати.

Але як колишній тренер з кросфіту з досвідом в 6 років і кількома десятками гарно навчених атлетів (в тому числі й військових), додам: не тільки.

Бігати й копати це добре, але це ти навчишся в будь-якому випадку. Раз біля тебе гавкне снаряд, то будеш і бігти, і стрибати, і падати як олімпієць. Адреналін взагалі дива творить. Але він не безлімітний.

Стара совкова армія зводила фізпідготовку до: заїбати солдата.

В результаті солдат міг виконати поставлене завдання, але потім пів життя лікував травми. Бо ти сраний гвинт — роби срану роботу. А коли не зможеш — несіть новий гвинт, а цей до сраки.

Західні військові (а ще копи, пожежники та рятувальники) вирішили так не робити… точніше, робити не зовсім так. Вони імплементували систему кросфіт. Як не дивно, але кросфіт (я маю на увазі справжній кросфіт, а не фітнесова колова пародія) гарно ліг на підготовку солдат. Більшість потреб закриває аж бігом.

Можу помилятись, але серед військових у нас першими кросфіт почали використовувати Азов і Корди. Ще знаю, що патрульну поліцію бразильського джіу-джітсу. В Києві, знаю, закріпилось.

Знаю, що в Герці та НГУ Азов є щось схоже. Тобто люди працюють зі штангами, гирями, сендбегами. І це краще, ніж: «Рота, 20км в повній вигрузці». Бо 20 км ти пробіжиш, але потім будеш довго лікувати спину і коліна. Якщо взагалі полікуєш.

Тобто, давайте з плюсів. Армійська фізпідготовка навчить тебе виконувати поставлені завдання. І зробить тебе достатньо дисциплінованим. І… на цьому все.

Мінуси очевидні. Твоє здоровʼя, травми та відчуття після, нікого крім медика не хвилюють. А як не напишеш рапорт, то не хвилюватимуть і його. Не віриш? Глянь скільки ветеранів зараз лікують здоровʼя після повернення. І це я не про поранення чи контузії. Коліна, хребет, зуби, тиск, серце. Та й у реабілітологів знижки для військових не від доброти душевної.

Це підводить до очевидних висновків.

Частина друга. А що ж робить?

Давай так. Мій топ вправ для майбутніх воїнів ЗСУ.

Станова тяга, підтягування, жим штанги стоячи, поштовх гирь, присідання зі штангою, бурпі (а куди без них), прогулянка фермера, тренажер для греблі.

Вистачить тобі цього? Прекрасно! Тоді мені потрібний твій донат і поширення. Країні потрібна перемога, розвідникам треба дрони, снайперу набої. А тобі здалось би НЕ потрапити на обкладинку журналу: Ухилянт.

Не вистачить тобі? Тоді по порядку.

Перше з чим ми зіткнулись, ще у франківську: бронежилети. Вони з незвички важкі, незручні й тиснуть. В нас спершу був один на взвод, його притарабанив покійний Застава. Броня важка, з кожухом і з захистом паху. Перекладу на цивільний: це коли в тебе плити не дві, а чотири. І всі на тобі. Каска теж була стара, важка. І в цьому, плюс автомат з б/к, ти стоїш, або ходиш дві години. І шість в тебе перерва.

З незвички в тебе німіє шия, ниє спина і плечі. Але з часом звикаєш. Коли дали інші броніки по 11 кг, то ми тішились — нарешті щось легке. Ходиш, в ньому, бігаєш, спиш — звикаєш одним словом. Потім, ніби куртку одягнув. Правда, я не копав у них жодного разу. Думаю, задоволення сумнівне.

Цей вступ до чого? До абсолютно всього ти не підготуєшся, як би не хотілось. Місцями для твого тіла щось буде новим досвідом. Але йти взагалі з паскудною фізичною підготовкою — радість дуже сумнівна.

Так з чого варто почати?

В піхоті, де я був — ми вічно щось кудись носили (як не волонтерку, то цинки з патронами чи гранатами) і копали. Тобто я не згадаю день, аби я не тягнув щось чи не працював лопатою.

Кульмінацією було, коли ми з моїм сержантом, й з покійними Лисим та Електриком двома бензопилами розпетляли чверть лісопосадки дубів. Тоді мене двічі ледь не придавило деревами, а Електрику таки придавило автомат, що мусили розгинати ствол, бо його зігнуло. Але то історія не для сьогодні. Наносився я тоді тих колод на вічність вперед.

Для війська (особливо піхоти) гарно працює тренувальна схема: тягни/штовхай.

Це коли твоє тренування складається зі схеми: день тяги й день поштовхів.

По вправах можна віднести ось так.

День тяги:

- Станова тяга (класична, сумо, румунська, мертва)

- Підтягування.

- Тяга блоку.

- Підйом на біцепс.

- Робота на греблі.

Тобто вправа, де ти або тягнеш, або тягнешся до чогось.

І відповідно день поштовхів.

- Армійський/строгий жим (тобто стоячи).

- Поштовхи, швунги, трастери, кидки медболу.

- Жим лежачи.

- Віджимання.

- Віджимання на брусах.

- Присідання (зі штангою, без штанги).

Аналогічно день де ти штовхаєш вагу від себе або штовхаєш своє тіло від чогось.

Тобто, ось вправи, регулярне виконання яких (крім підйомів на біцепс і жиму лежачи — то просто тобі для краси та задоволення), дозволить тобі не відчувати себе жалюгідним, коли тобі таки прийде повістка. А вона тобі прийде.

Тепер що з цим всім робити?

І наостанок.

Краще будь-яка фізична активність, ніж її відсутність.

Готуйтесь, допомагайте та донатьте. Бо цей дощ надовго.