Величне місто, де життя колись пульсувало, перетворилося на пустку, де панує вічна тиша та містична смерть. Це історія кохання, зради та помсти. Помсти, яка,здається, вийшла з-під контролю...
Після тієї ночі він не думав про неї часто. Декілька разів вони повторили це — звичайна механіка, нічого більшого. Але от що дивно: він почав помічати, що почуває себе…спустошеним після кожної зустрічі з нею. Неначе з кожною ніччю щось невидиме полонило його зсередини.
До останнього не вірив у нову мюнхенську змову, але нажаль,так і відбулось. Без будь якої думки українського народу знову за лаштунками вирішується наша доля. І тут варто боятись якраз не нам,а їм. І ось чому
