пройшов я роки ті
ледь притомні - непритомні
І невтямі, оминувши руки тяглі
без втоми відійдем у тіні, хмари, думи, тут смарагд...
Знову це бовжевілля - крики-думи
вони мов ті вар'яти
лиш кличуть згинуть
пташки щебечуть, а серце кличе: <зупинись>
Екологічне вбивство - "зможу Сам"
Естетика саморуйнування, в невпізнанні себе
свого я
30.05.2023
Потрібно завжди йти за гарячим та щирим серцем. Лише це серце здатне повести за собою.
Піднімається вода. Далеко, в долині. Насувають хвилі. Ковтають землю. Збривають з каміння ґрунт, лишаючи білу піну.
Потрібно завжди йти за гарячим та щирим серцем. Лише це серце здатне повести за собою.
Піднімається вода. Далеко, в долині. Насувають хвилі. Ковтають землю. Збривають з каміння ґрунт, лишаючи білу піну.
