🤍
Вона пропахла сигаретами і кавою
А в ії спогадах примарні діячі.
Вони співали третьою октавою
І залишали дотики легкі.
Її волосся спадало тихою загравою
На стареньку помятоу плащі
І окуляри з срібною оправою
Лежали вільно у її руці.
Очах все ще горів вогонь надії,
Його примарний дух не встиг украсть.
Вони лиш шматочок скла в середину вживили,
Але не дали боляче упасть.
Хоч поранили , але від смерті вберігали
Примари світу , безтілесні душі.
Вони десь на перехресті її перейняли,
Щоб не задавили нікчемність ту ремнями.
