«… я хочу залишитися мертвою і без жодних почуттів, доки я – не більше, аніж воєнний трофей.»
Книжка про жіночу силу, коли ти змушена жертвувати всім аби вижити. «Жінка в Берліні» - Анонім 5/5
Що нам доводиться пережити ? Різні види насильства, аб’юзивні відносини, несправедливість у свою сторону, цькування, зґвалтування. Головна героїня пережила останнє і не раз, і не з одним.
Війна – це не тільки смерть. Це – біль, який залишається назавжди з тобою. Це – муки, які ти повинен пережити аби вижити.
Читаючи цю книжку можна зробити декілька висновків :
1. Чоловіки – це страшно.
2. Жінки синонім до слова боротьба.
3. Ми готові на все аби вижити.
Про першу тезу говорити не будемо… Щодо другої тези, то читаючи різну літературу я просто хочу плакати наскільки жінкам важко буває в цьому світі, а потім мене бере гордість, що жінка вона така сильна, вона відстоює своє, бореться, не здається і у висновку виграє (або виживає як наша пані анонімність).
Головна героїня – не тільки змогла пережити свій пекельний досвід, але й отримати вигоду у ситуації в котрій вона перебувала. Звісно, дуже важко усвідомлювати на які жертви ти йдеш аби отримати кусок хліба щоб не вмерти з голоду.
Захоплюся жінками, захоплююся нашою силою.
Раджу до прочитання. Актуально нині (як зазначала у передмові Оксана Луцишина) і надто страшно й думати, що переживає жінка у світі, які тортури війни виносить на своїй душі та тілі.
