Авторка рецензії — Дарина Рой | ⭐️⭐️⭐️ |
|---|---|
Жанр: bedroom pop, indie rock, DIY | Дата релізу: 17.07.2026 |
Рекомендовані треки: |
Як звучить літо? Напевно, як щось ласкаве, повне затишку чи навпаки драйву. Проте й частка суму в ньому так чи інакше присутня – у його кінечності. Так і кожна історія, навіть найпрекрасніша, має фінал, а отже, відтінена смутком. Особливо літня.
Мініальбом «звуки літа» розповідає саме таку. Та перед його оглядом познайомимося з автором.
Свіжоспечений сольний інді-проєкт «aromatuzator» дебютував цьогоріч. Він створений Михайлом Гулеєм із Чернівецької області та натхненний українськими виконавцями «Сонячні котики», «Левко», «Валя Самурай» тощо. У тому числі й «пропаща сила», на заняттях гітариста якої, Данила Горбенка, Михайло навчався грати на гітарі. Такий бекграунд пояснює простоту стилю «aromatuzator», про що ми ще поговоримо детальніше.
🎵 Потрековий розбір ЕР
🎧 початок чогось
Тут не натрапити на екстраординарні партії або професійний вокал – ні, це лише речитатив під гітару з примітивними ударними. Утім, їхній тандем передає таку зворушливу безтурботність, що хочеться вслухатися в мелодію. Чому сприяє і текст. Інакше, як милим, його не назвати, бо рядки змальовують ідилічну картину навколишнього світу, знайому кожному з дитинства:
«Суха трава колить ноги,[…]Мурахи будують свій дім[…] Кидати у воду каміння брудне,
Ловити проміння, на траві лежучи».
танець
Через розмірений темп трек і справді схожий на музику для танцю. Звісно, не вальсу, а трохи невмілих і ніякових, повільних порухів із коханою людиною. Як, скажімо, під час танців у літньому таборі. Ніжний текст сконцентрований на парі. Інше неважливо:
«…та забувати, хто поруч,
Та забувати, хто збоку,
Так, наче небо і тільки ми».
Монотонний акустичний інструментал може набриднути, бо в ньому немає пауз, як у попередній пісні, або ж якихось помітних змін темпу. Хотя – поціновувачі подібних аматорських релізів погодяться – цій одноманітності можна дати змогу заколисати себе, насолоджуючись нею.
тепло
Звичніший, дуже невагомий інді-рок зігріває, як сонячні ванни, із першого куплету: світлим, променистим тоном гітари та лаконічним, немов сором’язливим, напівспівом-напівречитативом. Не знаю, як правильно аргументувати асоціацію, проте трек виглядає, як класичне українське інді – поки нерішуче, та все ж украй приємне.
🎧 я знаю
Має емоційний контраст у порівнянні з попередніми треками. Пісня спочатку створює ілюзію романтики, проте згодом починає звучати тривожніше через швидший темп і повтори фрази ненадійного ліричного наратора – «я знаю, що все нормально», яка аж набридає.
🎧 забув вже як
Інструментал відчутно тужливіший; гітарний тон став нижче. Вони все ще намагаються імітувати умиротворення початку ЕР, проте почуття розчарування нависає та тисне. Текст теж робить натяки: «так виглядає, що ми не самі». Ця ледь уловима невідповідність робить трек глибшим.
пора прощатись
Ніби перший осінній порив вітру. Він повний сирого усвідомлення невідворотності, а також теплого суму, від якого ніколи не заплачеш, але довгі роки нитиме серце. Відблиски основної гітари то виринають, то тонуть у легкому дзвоні акустики та барабанних тарілок. Соло наприкінці повільне та аж ніяк не здивує хитромудрістю, але через нього «пора прощатись» нагадує чуттєвий поп-рок, хіба що якби не такий аматорський вокал. Мені здається, це краща композиція з мініальбому. Принаймні тут партії не одноманітні, мають більш акцентні паузи й кульмінацію ближче до кінця.
📌 Підсумок
Що можна сказати в підсумку про ЕР «звуки літа»? Мінімалістичний і стриманий. Чи погано це? Як на мене, ні. В «aromatuzator» ці характеристики утворюють власний почерк із домішками DIY і бедрум-поп напрямків у стилістиці ненав’язливого інді-року. «звуки літа» має чітку концепцію, розкриває романтичну історію, яка просто, може, навіть трохи наївно, але проникливо подана. А головне – щиро, аж обеззброюючи.
Мінуси, над якими варто попрацювати – вокал та лінійність, нуднуватість партій. Але вони не критичні. Мініальбом точно знайде слухачів; із нього сочиться тепло.
Я завжди підтримуватиму проєкти, створені з душею, тож сподіваюся, що «aromatuzator» буде лише розвиватися та рости, оскільки початок має хороший.
Рекомендовані треки: «тепло», «пора прощатись», «початок чогось».
