Лячно, довкола
Коли бабусині двері закриті.
Подекуди сніг, спав на порозі
Допоки пазли збиралися, в юпітерині слова.
Зірки воз'єднались, в оплески гіркі
Не погані, та не сплетені до кола.
Кіт щось по під ногу муркотів,
Поки не почались долинати ходи.
Важкі, пам'ятливі ожеледці
І простягає руку, теплу та трімку, мене на тягар веди, ти.
Вірш написаний у стилі ліричної поезії з елементами романтичного символізму. Є відчуття щирої емоції, яка робить текст близьким та чуттєвим. Рядки мають плавний, навіть трохи туманний настрій, що підсилюється метафорами на кшталт "обійми зорі".
Історія розповідає про невияснену трагедію дітей, які залишилися незрозумілими. Детектив Коваль, та психолог М. Дмитоів, спробують вияснити що до цього призвело, які травми та непорозуміння, та спробувати на смак печаль.
Вірш описує відчуття втрати і туги, пов'язані з розлукою із коханою людиною. Ліричний герой рефлексує про сумні події, які вплинули на його життя, порівнюючи свої емоції з подорожжю журавлів, що символізують надію і втрачені можливості.
Я вирішила зробити невелику збірку власних віршів, їх тут шістнадцять і це далеко не всі, але це ті, які подобаються особисто мені.
«Портрет Доріана Грея». Скандальний роман. Вбивство совісті чи вбивство себе
Не маю уявлення що може бути принизлевіше усвідомлення власних помилок. Власної тупості,ядючості й не правоти. Хіба що повне їх заперечення.
Я вирішила зробити невелику збірку власних віршів, їх тут шістнадцять і це далеко не всі, але це ті, які подобаються особисто мені.
«Портрет Доріана Грея». Скандальний роман. Вбивство совісті чи вбивство себе
Не маю уявлення що може бути принизлевіше усвідомлення власних помилок. Власної тупості,ядючості й не правоти. Хіба що повне їх заперечення.
