Лячно, довкола
Коли бабусині двері закриті.
Подекуди сніг, спав на порозі
Допоки пазли збиралися, в юпітерині слова.
Зірки воз'єднались, в оплески гіркі
Не погані, та не сплетені до кола.
Кіт щось по під ногу муркотів,
Поки не почались долинати ходи.
Важкі, пам'ятливі ожеледці
І простягає руку, теплу та трімку, мене на тягар веди, ти.
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
Описується мрійлива подорож у далекі гори за океан, де панує атмосфера свободи і єдності. Вогнище символізує тепло і затишок, а танець без слів відображає глибокі емоції та зв'язок між людьми. Головним є те, що для щастя потрібна лише людина з музикою в душі
У вірші йдеться про трансформацію почуттів, де герої відмовляються від страждань і обирають любов і тепло. Проте, незважаючи на це, вони відчувають, що темрява все ж наближається, і їхній шлях веде до невідомості.
Це був мій перший вірш, який я колись присвятила своїй улюбленій порі року. А яка пора року ваша улюблена?
Чомусь більшість людей звикла шукати мудрість в грецькій міфології, ігноруючи при цьому інші, як-от скандинавська. Пропоную Вам новий погляд на відомий міф
Це був мій перший вірш, який я колись присвятила своїй улюбленій порі року. А яка пора року ваша улюблена?
Чомусь більшість людей звикла шукати мудрість в грецькій міфології, ігноруючи при цьому інші, як-от скандинавська. Пропоную Вам новий погляд на відомий міф
