Без туру стадіоном, адже всі гроші спустив невідомо куди
Після 5 днів і 130+ км з рюкзаком по піску і під сонцем можна було вже нарешті не розраховувати кількість води, а насолоджуватись благами цивілізації.
Хоча, чесно кажучи, натовпи туристів і мутних особистостей в центрі особливо не приваблювали, тож вйо до народного району, де грає матчі народний клуб.

Сам музей знаходиться на території стадіону, як це майже завжди і буває. Обережно, фото чистого пізньовересневого неба і температури під 30 можуть викликати болісні реакції.

В самому музеї мова не лише про футбольну складову Бенфіки, а й також про інші види спорту, де учасники й учасниці виступають з лого орла на уніформі. На зовнішній стіні музею - ті, хто спільноту Бенфіки прославив на весь світ.

Яку тільки проходиш турнікет і заходиш вже на територію виключно для власників квитків, одразу зрозуміло, що Бенфіка - це дійсно glorioso.

Тут у нас хоча й не тільки футбольні кубки, але й так вже зрозуміло стає, хто визначає спортивну погоду як мінімум в Португалії.

Кубків та трофеїв насправді нереально велика кількість. Одну інсталяцію спланували так, щоб вона виходила за межі одного поверху.

Далі - вже виключно футбольні нагороди. Тут - ряд трофеїв, здобутих у Кубку Португалії.

Тут - Суперкубки.

Перемоги в чемпіонатах також відповідним чином представлені.

Ну а золоте десятиліття - це два Кубки Європейських чемпіонів.

Можна ще і подивитись, кого на своєму шляху здолали португальці в тих роках, хто саме грав, архівні відео і т.д.


Жіночу футбольну команду не оминули увагою.

Після поверху з трофеями перейдемо до того, що пост фактум можна було б описати як місце і роль Бенфіки в історії португальського суспільства та світу.
Нагору веде довгий коридор з двох частин, що починається з 1906-го - року заснування Бенфіки.

Тут і шанці Першої Світової

І грошова макулатура часів інфляції, і Друга Світова разом із превʼю у Маньчжурії та Кореї

І європейські тріумфи Бенфіки


Фото Революції Гвоздик оминути неможливо, адже памʼятати/згадувати/знати про це мають всі.

Тут хоч і без прямої згадки про Україну, але чергове нагадування, що совок приніс світові.

Якби у мене була ідея краще, то я б обовʼязково написав в адміністрацію музею з пропозицією замінити оці матрьошки, адже навіть не наважусь розпочинати обʼємний абзац про те, чому ця інсталяція абсолютно відстала з культурологічної, постколоніальної і історичної перспектив.

Нобелівська премія Жозе Сарамагу також помітна. Використаю цей момент, щоб згадати улюблену його «Сліпоту». Але до літератури ще повернемось трохи згодом

Кількістю членів в своєму спортивному товаристві вони пишаються і не втомлюються про це нагадувати.

Рік Треблу - було б злочином про це не згадати.

Кошме Даміан - засновник спільноти. Його шанують, і в окремій кімнаті виставлені предмети, повʼязані безпосередньо з ним.

Меню званої вечері не міг оминути

Точно, про літературу! Окрема інсталяція - з цитатами місцевих літераторів про Бенфіку та водночас з їхніми книгами. Концепт - простий, але який же класний. Звичайно, що відкривав кожну скриньку! Поруч також були схожі інсталяції з кіно, театру, образотворчого мистецтва та ін.

Карти я люблю сильно, тому і цьому стенду час присвятив - показували, як розвивалась територія навколо стадіону, як сам стадіон перебудовували тощо.

Гравцям-легіонерам окремий стенд, розбитий по континентах. Улюблена комбінація кольорів! Про Кандаурова не знав нічого, але харківським він точно відомий.

Окремий стенд присвячений Гравцю, Людині, Ідолу та Легенді.



А наступна зала - про президентів клубу.

Разом з легендами сучасності

Ну і ще рандомного контенту трохи. Таке от креативне рішення для книжок

А от якшо казати «Гол» ісландською, то це буде «Марк»! Це ж для когось в цьому чаті також особливо релевантно, я ж правильно памʼятаю?

Птахи-хижаки на окремій стіні

І вже перед самим виходом - всі команди, з якими колись грала Бенфіка.
Мій Дніпро </3

ВКДК, якому реально пожежний шланг останніми роками потрібен. Ну хоча б над сміттєвим клубом розмістили

Харківʼян одразу видно, бо чистота простору поруч

І куди ж без Шахтаря

Перед стадіоном - памʼятник Легенді.

І, як і перед багатьма іншими стадіонами, імена меценатів

Думаю, буде без логічного завершення, адже і власний візит - це тільки лише питання часу.

Якщо щось дійсно необхідно, то воно обовʼязково буде!