текст, написаний в співавторстві з сичем (: весна 2022
холодний хромовий дотик поглинає твою тінь
і я не хочу відкриватися більше нікому
передчуття, що я стану для когось іграшкою
стає більше, ніж просто чиєюсь реальністю
почуття поглинає мене
і стає дійсністю –
що посієш, то і пожнеш, вірно?
я хотіла би заснути
та безсоння котру ніч не дає мені зімкнути очей
любов формується довірою і вірністю
і я програю і на тому, і на тому фронті
мої дії це стрибок у тартар - такі ж безнадійні
і хочеться думати, що це додасть трохи сміливості
та не відчуваю того, що шепоче мені Феміда
мої двері не проб'є навіть сильний таран
крик відчаю виривається
зі зворотної сторони грудної клітини
нервово гортаю
старі підручники філософії
аби посягнути на звання бути Людиною
мені ніколи не бути такою
твоїй тіні ніколи не посягнути світла
я відчула би знову твій дотик,
та ж спогади перетворились на попіл
@естер х https://t.me/sych_poetry
