Опоненти національної абетки не пропонують своїх ідей.
Тільки комерційні пропозиції для «банки шрифтів» — в гречкосійній колаборації з Міністерство культури та інформаційної політики України. З якоїсь причини свої декоративні доробки «русского гражданского шрифту» вони вважають українськими.
А де ж ІДЕЯ?!
Де історична тисячолітня тяглість справжньої руської кирилиці, а не московитської переробки латинки?! Де наукове підґрунтя культурної спадщини нашої тисячолітньої історії?
Де суспільна оцінка та дискусія? Чому уникаєте запрошень до обговорення та обмежуєте нашу просвітницьку діяльність?
.
Опоненти уникають публічного обговорення, тишком-нишком проводять якісь псевдо-конкурси в Мінкульті та КМДА, прикриваючись авторитетом Василя Яковича Чебаника. Називають свої комерційні продукти «українськими», але продають їх з іноземних сайтів, уникаючи оподаткування.
Крадуть твори та ім’я Чебаника. (фото Ростислав Карандєєв на фоні вкраденого для USAID/ENGAGE Форум «Українська культурна спадщина: #ДійЗадляСпадщини» не буду розміщувати)
Замість дискусії по суті, відмови від зросійщення та від «гражданки», для гальмівників української самобутності набагато ЗРУЧНІШЕ просто покритикувати хоча б щось дотичне. Проти головної ідеї Василя Чебаника — мати символ державності національну абетку, нема чого сказати.
Немає аргументів проти національної абетки «Рутенія».
Ви, може, і не вороги, але справжні малороси, що просто засівають гречу.
«Критики» зосередились на декількох незначних питаннях та пробують надати їм сенсу головних наративів. Щоб надати собі експертної значущості, чи то від безвихіддя…
По-перше.
Сталий термін «російський гражданскій шрифт» вас не коробить, ви його часто використовуєте у своїх експертних потугах та чудово розумієте його сенс. Але вам чомусь не до вподоби аналогічний академічний підхід професора Чебаника у використовуванні терміну «шрифт». Від терміну «шрифт Рутенія» (або «абетка Рутенія») вас аж крутить…
Можливо, така термінологія видатного Вчителя не дуже зрозуміла для комп’ютерних дизайнерів шрифтів. Шрифтова термінологія (у комп’ютерні часи) змінюється та визначається по-новому. Можливо, ця термінологія поза вашої освіти політтехнологів та скульпторів.
Але навряд чи. Ви часто вживаєте словосполучення «декоративний шрифт Рутенія», ігноруючи внесок Майстра в становлення української візуальної ідентичності. Це просто спроба заздрісників знецінити чужу працю.
Це спроба назвати нас усіх «меньшими браттями». Куй вам.
Українці чудово розуміють ідею абетки Рутенія: в нашій мові повинні бути наші літери. А не московитської, які б не були яскраві шаровари вашого декору.
По-друге.
Для «експертних зауважень» опоненти обирають не сам проєкт Василя Чебаника, а дотичні твори.
Наприклад, фільм продюсерки Natasha Yakovleva та режисерки Antonina Gorina-Gotfrid «Рутенія. Повернення коду нації».
Критики вперто перекручують головну ідею авторів фільму і впроваджують думку, що він є тільки розповіддю про «декоративний шрифт Рутенія». Зневажають та звужують погляд глядача та автора Рутенії. Вишукують несуттєві помилки у фільмі. Фільм яскравий, має мільйони переглядів, але з-за низької якості історичного консультування, має певні недоліки (прізвище історика є в титрах). При цьому критики роблять вже свої похибки, іноді навіть смішні. Накшталт того, що «гражданку вигадав Петро Могила». А не впровадив своїм указом петро перший.
Насправді ж, фільм «Рутенія» не тільки розповідає про проєкт національної абетки Рутенія авторства Василя Яковича Чебаника.
Автори фільму досліджують історію виникнення писемності, розкривають техніки впливу знаків та символів на підсвідомість людини і наводять приклади технологій маніпулювання масами. Фільм розповідає про боротьбу українців за самоідентифікацію через державні символи, мову, мистецтво і візуальне втілення мови — [шрифт].
Завдячуючи сучасному аудіо-візуальному стилю, головну ідею фільму дуже добре розуміють і глядачі.
.
На сьогодні, стрічку переглянули вже більше мільйона раз на ютубі та тисячі глядачів у ході тематичних показів, організованих громадською ініціативою інфоВАРТА по всій території України та за кордоном. Після переглядів в Маріуполі, бійці Азову казали: — «Ми знаємо, за ЩО ми боремось!»
Українці розуміють — нам потрібен кордон. Нам потрібна незалежність культури та писемності. Українська мова самобутня та сучасна і без російської роби «гражданки».
А наша тверда ідентичність є основою нашої Незалежності.
—
Тому — відчепіться від фільму і погляньте в суть проблематики національного шрифту проєкту «Графіка української мови» в цілому.
Задайте собі чесне питання — чи треба відмовлятися від «гражданки», чи і надалі будете прикрашувати її псевдо-українськими елементами?! І відповісте самі собі — бо українці вже знають відповідь.
Знімайте робу, але не одягайте шаровари.
Творіть своє, не крадіть чуже.
--------------------------------------
На сьогодні Рутенія – це найвідоміший український шрифт.
Я впевнений, що Рутенія буде державним символом.
НІЩО НЕ ЗУПИНИТЬ АБЕТКИ, ЧАС ЯКОЇ НАСТАВ.
Слава Україні!
------
Нестор Воля, вартовий проєктів Рутенія.
Військовослужбовець ЗСУ
ІнфоВАРТА #Опановуй_і_Плекай Рутенія. Графіка української мови
----
Дякую всім, хто приєднався до нашої Пропозиції до Верховної Ради України про впровадження Національної абетки на основі проєкту «Рутенія. Графіка української мови»!
Новини проєкту національної абетки «Рутенія. Графіка української мови» https://t.me/abetkarutenia
