Епідемія самотності поширюється шаленими темпами. Звучить не дуже весело, правда? Проте західні медіа розглядають самотність як хворобу, порівнюючи її шкідливість із курінням пачки цигарок на день, називаючи це справжньою кризою здоров’я. Якщо ви зараз нервово потягнулися до пачки чи телефону, ви в тренді.
Самотість - це симптом того, як сучасний світ впливає на найважливішу складову нашого життя - спілкування, так чи інакше знецінюючи встановлення значущих та глибоких зв’язків між людьми. Чим більше людей відчувають самотність, тим більше квітне індустрія, адже механізм ізоляції приносить прибуток.
1. Соціальна Маска та Економіка "Штукатурки"
Сучасність будує таку собі економіку самотності. Парадокс у тому, що сьогодні, витративши мінімум часу, можна мати умовний "конект" з купою малознайомих людей. Але при цьому нерідко можна почуватися самотнім, навіть будучи оточеним родиною, друзями та маючи активне соціальне середовище. Цікаво, що люди, які не мають усього цього, відчувають самотність майже так само, і різниця в середніх показниках цих груп мінімальна.
Це відбувається, коли черговий співбесідник не бачить у вас справжньої людини, а лише чекає наступну можливість висловити власну думку, насправді не слухаючи, що ви кажете.
Встановлення щирого та значного зв'язку ніколи не було простою задачею - це вимагає часу та зусиль. Але сьогодні найскладніше завдання - підтримувати такі стосунки. Кожен із нас одягає соціальну маску, застосовуючи універсальну модель спілкування, щоб "не обпектися" і не мати безглуздий вигляд (особливо в соцмережах). Глибокі стосунки - це ті, де вам не потрібно сильно напружувати голову через цю соціальну модель і ви маєте відчуття комфорту з обох сторін.
Власне, на цю універсальну модель спілкування найбільше сьогодні впливають соціальні мережі. Завдяки соцмережам та наявними в них інфлюєнсерами, у кожного з нас ніби виникає бажання себе продати, і як найдорожче. Треба десь щось підправити, зробити себе більш універсальним, якнайкраще адаптуватися під загальні запити. І виходить, що ми відчуваємо себе самотніми, бо справжні Ми знаходимось в тіні своєї соціальної штукатурки.
2. Інстаграм, Статус і Чемпіонат Порівнянь
Соцмережі мають великий вплив на культуру та повсякдення. Усе почалося з Instagram, із фільтрів, які робили вашу сторінку "більш привабливою". Це розвинуло тенденцію до конкуренції: хто симпатичніший, хто має більший прибуток, розкішніше життя, статус, манію на бренди.
Соцмережі постійно стимулюють нас до порівняння, при цьому вони не мають багато спільного зі справжнім життям, оскільки негативне та нудне наповнення зазвичай до публікації не доходить.
Якщо ваша самооцінка погана, а ви ще й піддаєтеся постійному оцінюванню, можна почати жити лише в намаганні самоствердитися. Соцмережі породили сотні інфлюєнсерів, інфоциган та коучів, які просували культуру зовнішнього вигляду та статусу. Ця культура заохочує користувачів або жити не зовсім своє життя, або постійно жити в порівняннях, або почуватися чимось відокремленим і чужим.
Ця культура також сприяє стереотипізації та ідеалізації через одноманітність образу інфлюєнсерів. Часто коучі виглядають дуже одноманітно - у восьми з десяти випадків це маскулінні "успєшні чоловіки". Втім, жінки також нерідко дуже схожі одна на одну (чи то через макіяж, чи то через збільшені губи).
Ця культура проникла в інші соцмережі, повністю змінюючи модель цінностей у її споживача. TikTok став для неї новою хвилею. Безупинне гортання стрічки, підкріплене дофаміном, є ідеальним каталізатором для зміни світосприйняття. Упевненість тепер ґрунтується на засадах статусу та зовнішності. Споживачі цієї культури починають оцінювати людей у подібний соцмережам спосіб, що в першу чергу свідчить про бажання бути почутим, а не бажання слухати - це легкий або не дуже легкий нарцисизм. Ця модель веде до порожнечі, коли стає важко запропонувати щось окрім соціального обличчя, що є однією з основних причин самотності сьогодні.
3. Tinder: Як Базова Потреба Стала Дофаміновою Пасткою
Компанії, які є каталізаторами самотності, народили онлайн-знайомства, де основний механізм зовсім не змінився. Tinder його ідеально втілює. Сьогодні можна зайвий раз не виходити на вулицю, адже знайомство на вулиці звучить більше як жарт. На цю тенденцію вплинув ковід, коли люди потребували нових рішень, і додатки стали актуальними, тоді як справжні соціальні взаємодії почали стрімко зникати.
Tinder не заробляв би стільки грошей, якби ви познайомилися, видалили додаток і були щасливі. Йому необхідно вас зацікавити, аби на вас заробити.
Схема працює як дофамінова залежність:
Спочатку "солодко": ваш профіль активно просувається (наприклад, 50–100 вподобань за тиждень).
Активність падає (наприклад, до 10 вподобань).
Користувача затягує у пошук тієї першої великої дози уваги, і це перетворюється на невпинне бігання по колу.
Додатки дають надію на повторення успіху завдяки платній підписці, але це тимчасовий ефект. Таким чином, компанії перетворюють базову потребу на залежність з компульсивною поведінкою.
І чоловіки, і жінки виставляються ніби на аукціон - це каталог облич зі штучним ефектом вибору, як у супермаркеті. Коли в тебе сотні різних варіантів, обирати можна дуже довго і навряд чи залишишся повністю задоволеним. Коли варіантів багато, завжди можна шукати щось "ближче до ідеалу". Але людина - це не товар, стосунки важко оцінити раціонально, і того ідеального надуманого не існує. З часом це перетворюється лише на гортання заради гортання та отримання уваги. Чим більше ти користуєшся додатком, тим більше тебе затягує, тому зараз можна частіше чути про вільні стосунки.
4. Чоловіки, Криза "Мисливця" та Цифрова Відволікаюча Машина
MindGeek, OnlyFans, Twitch - усе це знайоме сучасному чоловіку. Ці платформи пропонують легке проведення часу, відволікаючи від реального світу. Але насправді це авантюра, де пару візитів легко перетворюється на регулярність. Наприклад, десятки платформ для дорослих (MindGeek) задовільняють майже будь-які запити, постійно піднімаючи градус рекомендацій, аби рівень дофаміну залишався високим.
На фоні регулярного споживання такого контенту, споживачу хочеться все екстремальнішого та нового. Фантазії та бажання часто переходять межу моралі, і людина не може задовольнити нові потреби в реальному житті. Через це руйнуються стосунки та їх сприйняття, що пізніше призводить до зникнення зацікавленості в стосунках загалом.
Ця індустрія набуває більшої популярності, як і зростає чоловіча тенденція до самотності. Чимало чоловіків формують парасоціальні стосунки завдяки OnlyFans та Twitch, взаємодіючи з медійною особистістю, а не з реальною людиною. Вони готові віддавати шалені гроші, щоб купити увагу або відволіктися від реальності. Замість того, щоб направляти енергію на соціальну взаємодію, вони витрачають її на цих платформах.
Це часто пов'язано з тим, що в реальному житті чоловіки натикаються на собою ж викарбувані суспільні стандарти, які ламають їхнє сприйняття себе. Світ, створений чоловіками для чоловіків, зараз зазнає кризи. Історично слово "чоловік" нерідко збігається зі словом "людина" і суттєво відрізняється від "жінка".
Типовий чоловік (згідно з опитуванням студентів) повинен бути: агресивним, домінуючим, приховувати емоції, мати ділові навички, знати, як освоювати світ. Жінка ж має бути: тактовною, ніжною, релігійною, мати сильну потребу в захисті, охайною. Ця різниця у вихованні, заснована на нав'язаних стандартах, зробила чоловіка та жінку настільки різними.
Токсичний маскулізм, народжений у XX столітті, досі сприймається багатьма як щось правильне, а не деструктивне. Деяких чоловіків з раннього дитинства навчили, що треба бути кимось, щоб заслужити бути з кимось - достатньо заробляти і прагнути до нових здобутків. В результаті самооцінка багатьох чоловіків напряму залежить від їхнього матеріального стану та статусу. Навіть будучи у стосунках, вони можуть почуватися самотніми, по-справжньому не прийнятими.
5. Вибір та Марка "Не На Часі"
Сьогодні бути самотнім виглядає набагато простіше, ніж мати хоча б якісь стосунки, оскільки їх доволі важко встановити і ще більш важко підтримувати. Для України зараз не найлегший час. Люди встигають вішати марку "не на часі" навіть на стосунки, обмежуючи себе.
Можна довго казати про вплив соцмереж та додатків, бо вони дійсно мають вплив. Але найбільший вплив відбувається не ззовні, а зсередини. Лише ти вирішуєш, який ти сьогодні.
Якщо твоє середовище називає тебе посередністю лише через те, що ти це ти, то це середовище тобі не потрібне. Коли ти не впевнений, чи завтра до тебе не навідається ракета, чи справді є сенс думати про те, який ти матимеш вигляд в очах незнайомих тобі людей?. Нам часто нав’язують думки, але насправді важлива якість, а не кількість. Проблема самотності полягає в тому, що за усім цим "сюром" справжній Ти залишаєшся загадкою та складністю для самого себе.
І якщо ви раптом відчуваєте себе подавлено та розумієте, що стає важко "вигрібати", то ніколи не пізно звернутися до психолога.
