Події 2020-2023 років змінили світ сильніше, ніж будь-яка криза останніх десятиліть. Локдауни, масова вакцинація, QR-коди та цензура в соціальних мережах стали частиною повсякденності мільярдів людей. Але що, якщо за офіційною версією «боротьби з пандемією» ховається більш складна історія? І чому важливо зараз трохи освіжити пам’ять?
Чому по містах збільшується кількість відеокамер? Чому малий бізнес по всьому світу “загинається”? Чому нас скоріш за все буде чекати не веселе майбутне? Зараз світом керує страх - люди які бояться, не здатні критично мислити, вони готові йти за поводирем і робити те що він каже.
Страх робить людей сліпими, та керованими. І ці інструменти використовувались досить давно, але чомусь людство зараз вважає себе супер розумними, та по факту з кожним днем втрачають все більше здатність до критичного мислення. Бо те що було важливо вчора, після чергового вкиду “експертних експертів” досить швидко забувається. І сьогодні вже не так важливі яйця по 17, плівки Міндіча як перформанс жінки Кулеби на концерті Мохнатіка чи чергова акція по демонізації російськомовних українців.
Ця стаття не закликає вірити в теорії змови. Навпаки — вона спирається виключно на документовані факти: судові рішення, парламентські слухання, внутрішнє листування корпорацій та офіційні фінансові звіти. Факти, які можна перевірити. Факти, про які чомусь мовчать основні ЗМІ. Буде бажання, все зможете знайти в пошуковиках.
1. Цензура наукової дискусії: «Twitter Files» та придушення інакомислення | Розкриття через «Twitter Files»
Після купівлі Twitter Ілоном Маском у 2022 році сталася подія, яка перевернула уявлення про «свободу слова» в цифрову епоху. Маск відкрив внутрішнє листування попередньої адміністрації соцмережі незалежним журналістам — Метту Тайббі та Девіду Цвейгу.
Що з'ясувалося? Уряд США, включаючи ФБР та представників Білого дому, напряму вимагав блокувати облікові записи вчених і лікарів, чия думка розходилася з офіційною позицією CDC (Центру з контролю та профілактики захворювань).
Доля Грейт-Баррінгтонської декларації
Один з найбільш кричущих прикладів — історія з Грейт-Баррінгтонською декларацією (Great Barrington Declaration). Це документ, підписаний провідними епідеміологами з Гарварда, Оксфорда та Стенфорда — Мартіном Куллдорфом, Сунетрою Гуптою та Джеєм Бхаттачар'я.
Їхня позиція була простою та науково обгрунтованою: замість тотальних локдаунів, які завдають величезної економічної та психологічної шкоди, слід захищати лише вразливі групи населення (літніх людей та людей із хронічними захворюваннями), дозволяючи решті суспільства функціонувати нормально та виробляти природний імунітет.
Здавалося б, це гідна тема для наукової дискусії. Але замість цього авторів декларації позначили як «маргіналів» та активно придушували в соціальних мережах — не тому, що їхні висновки були ненауковими, а тому що вони суперечили політиці жорстких локдаунів.
Trusted News Initiative: картель інформації
«Twitter Files» — лише верхівка айсберга. Існує офіційна організація під назвою Trusted News Initiative (TNI), створена у 2019 році — примітно, що ще до початку пандемії.
До TNI входять: BBC, Reuters, Associated Press, Washington Post, Google/YouTube, Microsoft та Facebook. Їхня офіційна мета — «боротьба з дезінформацією». На практиці це означає, що всі ці гіганти ЗМІ та техкорпорацій домовилися про єдину політику модерації контенту.
Будь-яка новина чи наукове дослідження, що ставило під сумнів офіційну позицію ВООЗ або національних регуляторів, автоматично блокувалося або понижувалося у видачі на всіх платформах одночасно. Це створювало ілюзію «наукового консенсусу», хоча насправді просто фільтрувалися незручні голоси.
Питання: якщо наука права, навіщо їй цензура? Наукова істина доводиться не банами в Twitter, а результатами досліджень та відкритою дискусією.
2. Моральний аргумент, побудований на брехні
«Не вбий бабусю»: як створювався моральний тиск
Одним з головних аргументів на користь масової вакцинації була ідея колективного захисту: «Навіть якщо ти сам не боїшся ковіду, щеплення захистить оточуючих. Не будь егоїстом — зроби укол заради бабусі».
Цей посил використовувався для виправдання QR-кодів, заборон на відвідування громадських місць для непривитих і навіть звільнень з роботи. Суспільство розділилося на «відповідальних» та «антиваксерів», створюючи безпрецедентний рівень соціального тиску.
Але чи був цей аргумент чесним?
Європарламент: визнання від Pfizer
В жовтні 2022 року під час слухань в Європарламенті стався епізод, який зруйнував весь фундамент «морального імперативу» вакцинації.
Депутат Роб Роос поставив пряме запитання представниці компанії Pfizer Джанін Смолл: «Чи тестувалася вакцина Pfizer на здатність зупиняти передачу вірусу до її виходу на ринок?»
Відповідь була шокуючою у своїй відвертості: «Ні. Нам потрібно було рухатися зі швидкістю науки».
Це визнання означає, що на момент початку масової вакцинації виробник не знав (і не перевіряв), чи запобігає вакцина передачі вірусу від людини до людини. Клінічні випробування вивчали лише здатність вакцини знижувати тяжкість перебігу хвороби у самого вакцинованого.
Висновок: моральний шантаж без наукової основи
Якщо вакцина не зупиняє (або недостатньо ефективно зупиняє) передачу вірусу, то весь сенс QR-кодів, «паспортів здоров'я» та сегрегації людей за принципом вакцинації втрачається. Це був не медичний, а політичний захід — спосіб примусити до вакцинації через соціальне виключення.
Вакцинована людина могла заражати інших майже так само, як і невакцинована. Різниця, можливо, існувала в перші тижні після щеплення, але швидко зникала. Отже, аргумент «захисти оточуючих» був маніпуляцією.
3. Економічне перезавантаження: хто виграв від пандемії? | «COVID-19: The Great Reset» — не прогноз, а план
В липні 2020 року, коли світ ще перебував у першій хвилі пандемії, засновник Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) Клаус Шваб випустив книгу «COVID-19: The Great Reset» («Велике перезавантаження»).
Сам час виходу книги вражає — пандемія тільки почалася, а вже є детальний опис того, як «правильно» перебудувати світову економіку. У книзі Шваб відкрито називає пандемію «рідким, але вузьким вікном можливостей» для фундаментальних змін.
Які зміни? Перехід до «капіталізму зацікавлених сторін» (stakeholder capitalism), де роль держави та корпорацій зливається воєдино, а приватна власність та малий бізнес втрачають своє значення. Відома фраза з матеріалів ВЕФ: «Ви нічим не будете володіти — і будете щасливі».
Найбільший переділ багатства в історії
Теорія — це одне. Але що сталося на практиці?
Організація Oxfam у своєму звіті «Inequality Kills» («Нерівність вбиває») зафіксувала шокуючий факт: за час пандемії статки 10 найбагатших людей світу подвоїлися, тоді як 99% людства стали біднішими.
Хто ці 10 мільярдерів?
Розглянемо конкретні імена та цифри. Сукупний стан цих 10 осіб за період пандемії виріс з $700 млрд до $1,5 трлн — тобто більш ніж удвічі:
Ілон Маск (Tesla, SpaceX) — найколосальніше зростання, більше ніж на 1000%.
Джефф Безос (Amazon) — всі магазини закрили, весь світ пішов купувати на Amazon.
Бернар Арно (LVMH: Louis Vuitton, Dior) — багаті стали ще багатшими під час кризи та скуповували люкс, поки середній клас розорявся.
Білл Гейтс (Microsoft та інвестиції в фармацевтику) — зростання техсектору та медичних активів.
Ларрі Еллісон (Oracle) — хмарні технології та цифровізація бізнесу.
Ларрі Пейдж (Google) — зростання трафіку, реклами та онлайн-сервісів (YouTube).
Сергій Брін (Google) — аналогічно Пейджу.
Марк Цукерберг (Facebook/Meta) — люди сиділи в локдаунах та скролили соцмережі.
Стів Балмер (колишній CEO Microsoft) — зростання акцій техгігантів.
Воррен Баффет (Berkshire Hathaway) — грамотні інвестиції на ринку, що падав, а потім відновлювався.
Критичне спостереження: Big Tech виграв усе
Зверніть увагу на ключову деталь: 7 із 10 найбагатших людей світу представляють цифровий сектор (Маск, Безос, Гейтс, Еллісон, Пейдж, Брін, Балмер, Цукерберг).
Логічний висновок: Пандемія насильно перевела життя в онлайн. Це була пряма перекачка грошей з реального сектору (кафе, спортзали, туризм, малий бізнес) у кишені власників цифрових платформ.
Механізм збагачення
Чому? Все просто:
Малий та середній бізнес був роздавлений локдаунами. Кафе, ресторани, перукарні, фітнес-клуби, туристичні агентства — мільйони підприємств збанкрутували або ледь вижили.
Корпорації-гіганти розквітли. Amazon доставляв товари додому. Netflix та Zoom замінили живе спілкування. Великі торгові мережі працювали, поки дрібні магазини закривали як «несуттєві».
Держави друкували трильйони доларів «допомоги». Ці гроші йшли на фондовий ринок. Акції цих компаній росли. Найбагатші люди світу володіють саме акціями, тому їхній стан подвоївся, поки інфляція з'їдала заощадження простих людей (ті самі 99%).
Big Pharma отримала трильйони. Pfizer, Moderna, Johnson & Johnson уклали контракти з урядами на поставку вакцин — причому з повним звільненням від відповідальності за побічні ефекти.
Це не теорія змови. Це пряме наслідок політики, яка вибірково придушувала одні сектори економіки та штучно стимулювала інші. Локдауни були економічно вигідні саме цій вузькій групі осіб, які мають величезний вплив на політику та ЗМІ.
Нова модель економіки
Якщо подивитися на ситуацію через призму довгострокових інтересів еліт, стає зрозуміло: їм вигідна економіка, де більшість населення залежить або від соціальних допомог держави, або від роботи у великих корпораціях.
Незалежний середній клас, що володіє власним бізнесом та нерухомістю, — це сила, яку важко контролювати. Пандемія стала каталізатором переходу до нової моделі, де люди «не володіють, а орендують», де фінансова незалежність замінюється на цифрові підписки та допомоги.
4. Походження вірусу: конфлікт інтересів у розслідуванні | Лист у The Lancet: наука чи політика?
У лютому 2020 року, на самому початку пандемії, у престижному медичному журналі The Lancet з'явився лист, підписаний 27 вченими. У ньому вони категорично назвали версію лабораторного походження вірусу «теорією змови», що не має наукового обгрунтування.
Цей лист зіграв величезну роль: він створив відчуття «наукового консенсусу» та фактично закрив дискусію про можливу витоку з лабораторії в Ухані. Будь-хто, хто продовжував підіймати цю тему, автоматично маркувався як конспіролог.
Розкриття через FOIA
Але у 2021-2022 роках, завдяки запитам за Законом про свободу інформації (FOIA), спливли нові деталі. Виявилося, що лист у The Lancet був організований Пітером Дасзаком, главою організації EcoHealth Alliance.
Чому це важливо? Тому що саме EcoHealth Alliance переводила американські гранти (тобто гроші платників податків США) до Інституту вірусології Уханя на дослідження коронавірусів кажанів — у тому числі на експерименти зі збільшення їх заразності (так званий gain-of-function research).
У Пітера Дасзака був прямий фінансовий та репутаційний мотив приховати лабораторне походження вірусу, щоб не опинитися під судом. При цьому він довгий час входив до комісії ВООЗ з розслідування походження COVID-19 — тобто суддею став той, хто сам був зацікавленою стороною.
Що це означає?
Версія лабораторної витоки так і не була спростована. Більше того, у 2023 році директор ФБР та декілька інших американських спецслужб заявили, що вважають лабораторне походження найбільш імовірним. Але дискусія на цю тему була заблокована на цілий рік завдяки листу в The Lancet та цензурі в соцмережах.
Якби розслідування велося чесно з самого початку, можливо, світ отримав би відповіді набагато раніше. Але замість цього наукове співтовариство вирішило захистити свою репутацію та фінансування.
5. Історичні прецеденти: коли «наука» та влада брехали
Перш ніж говорити про безпеку вакцин від COVID-19, варто згадати історичні приклади, коли фармацевтичні корпорації та державні структури приховували небезпечну інформацію заради прибутку чи репутації. Ці прецеденти — не теорії змови, а документовані факти, які пояснюють, чому здоровий скептицизм необхідний.
Таліломідова трагедія (1950-60-ті роки)
У 1950-х роках препарат таліломід рекламували як абсолютно безпечний заспокійливий засіб та ліки від токсикозу для вагітних жінок. Його продавали в десятках країн як «чудо-препарат без побічних ефектів».
Що сталося: Лікарі почали помічати, що народжуються діти з тяжкими вадами розвитку — без рук, ніг або з недорозвиненими кінцівками (фокомелія). Але фармацевтична компанія Grünenthal тиснула на критиків, називаючи їх паралельниками.
Результат: Понад 10 000 дітей-інвалідів по всьому світу. Згодом з'ясувалося, що компанія знала про небезпеку, але приховувала дані заради продажів. Скандал змусив створити сучасну систему регулювання ліків — але лише після трагедії.
Дослідження сифілісу в Таскігі (1932-1972)
Це один з найбільш жахливих прикладів державного експерименту над людьми на території США.
Що було: Служба громадського здоров'я США (Public Health Service) протягом 40 років спостерігала за групою афроамериканців, хворих на сифіліс.
Брехня: Їм казали, що їх лікують від «поганої крові». Насправді їм не давали ліків навіть після того, як з'явився пеніцилін, який міг їх вилікувати. Мета — подивитися, як хвороба вбиває організм.
Результат: Десятки людей померли, багато заразили своїх партнерів та дітей. Правда розкрилася тільки завдяки витоку в пресу у 1972 році. Це був офіційний урядовий експеримент, схвалений медичними установами.
Опіоїдна криза та Purdue Pharma (1990-ті — 2020-ті)
У 1990-х роках компанія Purdue Pharma випустила знеболювальний препарат Оксиконтін, заявивши, що він викликає залежність «менш ніж у 1% пацієнтів». FDA (Управління з контролю за продуктами та ліками США) поставило печатку схвалення.
Що сталося: Компанія агресивно рекламувала препарат, переконуючи лікарів виписувати його від будь-якого болю. Тих, хто говорив про епідемію наркоманії, називали панікерами.
Результат: Сотні тисяч смертей від передозувань. У 2020 році суд довів, що компанія навмисно брехала та підкуповувала чиновників. Сім'я Саклерів, власників Purdue Pharma, заплатила $6 млрд компенсації, але уникла кримінальної відповідальності.
Тютюнове лобі та «вибір лікарів»
У середині XX століття лікарі рекламували сигарети: «Camel — вибір докторів», «9 з 10 лікарів рекомендують Lucky Strike». Тютюнові компанії спонсорували тисячі «наукових» досліджень, що «доводили», що зв'язку між раком та курінням немає.
Результат: Знадобилися десятиліття судів та мільйони смертей, щоб визнати очевидне. Внутрішні документи, розкриті в 1990-х, показали, що компанії знали про шкідливість, але приховували дані.
Чому це важливо зараз?
Ці приклади доводять один простий факт: фармацевтичні корпорації та державні регулятори не завжди діють в інтересах людей. Коли на кону стоять трильйони доларів та політична репутація, правду можуть приховувати десятиліттями.
Більшість медичних досліджень сьогодні фінансується самими виробниками ліків. Це створює «публікаційне зміщення» (publication bias): дослідження, що показують позитивні результати, публікуються, а негативні — ховаються в ящиках столів.
Якщо визнати, що кампанія вакцинації мала серйозні недоліки, довіра до державних інститутів остаточно впаде. Тому чиновникам простіше клеймити всіх «антиваксерами», ніж визнати помилки в стратегії або контролі якості.
Історія повторюється. Цілком імовірно, що через 10-15 років ми побачимо судові процеси та розсекречені документи, які підтвердять, що ризики (наприклад, аутоімунні або серцеві ускладнення) були відомі компаніям заздалегідь, але були приховані в статистичних звітах.
6. Безпека вакцин: спроба засекретити дані на 75 років | FDA проти прозорості
Один з найскандальніших епізодів пандемії пов'язаний зі спробою американського регулятора FDA (Food and Drug Administration) засекретити документи клінічних випробувань вакцини Pfizer.
Коли група лікарів та громадських активістів (Public Health and Medical Professionals for Transparency) подала запит на публікацію документів, FDA запропонувало... видавати їх по 500 сторінок на місяць. При обсязі даних у сотні тисяч сторінок це означало, що повний доступ до інформації був би отриманий через 75 років.
Подумайте про це: регулятор, який за кілька місяців схвалив вакцину для мільярдів людей, стверджував, що йому потрібно 75 років, щоб розкрити дані про її безпеку.
Судове рішення та перші знахідки
У 2022 році федеральний суддя Марк Піттман зобов'язав FDA прискорити процес та оприлюднити документи в розумні строки.
Що знайшли в цих документах? У звітах Pfizer про пост-маркетинговий досвід (post-marketing experience) були зафіксовані тисячі побічних ефектів, включаючи сотні випадків смерті в перші місяці після початку масової вакцинації.
Мова не про те, що вакцина «вбиває всіх» — це було б абсурдом. Мова про те, що повна картина ризиків приховувалася від громадськості. Людям казали: «Вакцина на 100% безпечна», хоча у виробника та регулятора були дані про серйозні ускладнення.
Плазмідна ДНК: нова суперечка
Нещодавно спалахнула ще одна суперечка. Незалежні дослідники, зокрема геномік Кевін МакКернан, виявили, що в пузирьках мРНК-вакцин (Pfizer/BioNTech) містяться залишки бактеріальної ДНК (плазміди), що використовувалася при виробництві.
Регулятори (EMA, FDA) визнали наявність цих домішок, але заявили, що їхня кількість «в межах допустимих норм».
Однак сам факт забруднення продукту чужорідною ДНК — це не міф, а підтверджена реальність. Суперечки йдуть про те, чи може ця ДНК вбудуватися в геном людини. Поки твердих доказів вбудовування (інтеграції) немає, але сам ризик інсерційного мутагенезу теоретично існує в онкології, і саме тому такі домішки повинні жорстко контролюватися.
Чому це важливо? Інформована згода — основа медичної етики. Якщо людина не знає про реальні ризики, вона не може прийняти усвідомлене рішення. А отже, вся кампанія «добровільної» вакцинації була побудована на неповній інформації.
7. Цифровий контроль: канадський прецедент | «Конвой Свободи»: протест далекобійників
У січні-лютому 2022 року канадські далекобійники організували масштабний протест проти обов'язкової вакцинації. Тисячі вантажівок блокували центр Оттави, вимагаючи скасування санітарних обмежень.
Уряд Джастіна Трюдо відреагував жорстко — він ввів Закон про надзвичайний стан (раніше використовувався лише двічі за всю історію Канади, в тому числі під час світових війн).
Заморожування рахунків: нова форма репресій
Але найбільш шокуючим було не розгін протесту поліцією. Влада зобов'язала банки заморозити рахунки протестувальників — причому не тільки самих далекобійників, але й тих, хто переказав їм пожертвування, хай навіть 50 доларів.
І це без рішення суду. Без презумпції невинуватості. Просто список імен — і людина відключена від фінансової системи.
Урок для майбутнього
Цей випадок показав, навіщо насправді потрібні цифрові валюти центральних банків (CBDC) та система Digital ID. Поки у людей є готівкові гроші та можливість анонімних транзакцій, влада над ними обмежена.
Але якщо все фінансове життя переходить у цифру, а кожна покупка та переказ прив'язані до особистості, тоді незгодних можна відключити від системи життєзабезпечення однією кнопкою.
Вакцинація була лише зручним приводом для відпрацювання цього механізму. Наступного разу приводом може стати що завгодно: неправильний вислів у соцмережі, участь у небажаному мітингу, донат небажаній організації.
8. Інформаційна екосистема: як алгоритми захищають наратив | Контроль над пошуком
Google та інші пошукові системи не просто показують результати — вони їх фільтрують. В алгоритмах ранжування існує принцип E-E-A-T (Experience, Expertise, Authoritativeness, Trustworthiness).
Для медичних тем (категорія YMYL — Your Money or Your Life) пошуковик налаштований так, щоб видавати на перші позиції лише сайти ВООЗ, CDC, державних міністерств охорони здоров'я та «авторитетних ЗМІ» на кшталт CNN або BBC.
Альтернативні дослідження, блоги незалежних лікарів, наукові роботи, що ставлять під сумнів офіційний наратив, опиняються на 10-20 сторінках видачі. Вони є в інтернеті, але ви їх не знайдете, тому що далі першої сторінки майже ніхто не дивиться.
Це називається «тіньовий бан» (shadow ban) — контент не видаляється, але робиться невидимим.
Нейромережі та цензура
Сучасні мовні моделі (ChatGPT, Claude, Gemini) навчаються на величезних масивах даних, але проходять через етап RLHF (Reinforcement Learning from Human Feedback) — навчання з підкріпленням від людей.
На цьому етапі тисячі модераторів оцінюють відповіді моделі. Якщо ШІ пише: «Вакцина може бути небезпечною», модератор ставить мінус (це позначається як unsafe або misinformation). Якщо ШІ пише: «Вакцини безпечні та ефективні», він отримує плюс.
У результаті у «вшитих» алгоритмах нейромережі стоїть жорсткий фільтр на видачу інформації, що суперечить консенсусу ВООЗ. Це не пошук істини — це корпоративна політика безпеки, щоб компанію не засудили регулятори.
Висновок: конвергенція інтересів
Ця стаття не стверджує, що існує якась «таємна кімната», де еліти планують поневолення людства. Реальність складніша та цинічніша.
Те, що сталося у 2020-2023 роках, виглядає як конвергенція інтересів різних груп впливу:
Фармацевтичні компанії хотіли заробити трильйони доларів.
Держави хотіли протестувати інструменти тотального контролю (QR-коди, локдауни, стеження).
Техгіганти хотіли перевести життя в цифру та витіснити офлайн-конкуренцію.
Глобальні еліти шукали способи управління перенаселенням та ресурсами в умовах автоматизації та ШІ.
Цим групам не треба було збиратися за круглим столом. Їхні інтереси збіглися природним чином, і кожна використала пандемію для досягнення своїх цілей. Та можливість “великого плану” - всеж таки теж існує.
Головний урок: критичне мислення важливіше, ніж будь-коли. Коли пошукові системи фільтрують інформацію, соцмережі банять інакомислячих, а ЗМІ говорять в один голос — це не ознака «наукового консенсусу». Це ознака того, що систему захищають від незручних питань.
Правду все ще можна знайти — у судових документах, парламентських слуханнях, оригінальних дослідженнях. Але для цього потрібно копати глибше, ніж перша сторінка Google.
Важливо: Ця стаття базується на документованих фактах та публічних даних. Вона не закликає відмовлятися від медичної допомоги або ігнорувати реальні загрози здоров'ю. Її мета — нагадати, що в демократичному суспільстві громадяни мають право ставити незручні питання владі, корпораціям та інститутам. Саме це називається свободою.
