Передісторія: Одного чудового дня я зрозумів, що мій дах потроху починає їхати набакир через ситуацію в Україні та через обставини у моєму житті. Але, оскільки це вже не вперше, я досить давно шукав різні способи втримати свою “кукуху” на місці. Звик я, звісно, багато мудрувати, переважно філософствувати, і дійшов висновку, що більшість із того, що я знаю, я не втілюю в життя. Як там кажуть - мотивації немає?
Вирішив записувати відео і в них розмовляти сам із собою з метою терапії та боротьби зі своїми страхами. Вийшов досить цікавий ефект, і навіть відбуваються якісь внутрішні трансформації. Тому, хто лінива дупа - можете не читати статтю, а подивитися все у форматі відео (якщо у вас вистачить нервів :)
Скажемо так “блохер” з мене такий собі, ще працювати і працювати над своїми помилками та і в “блохери” я не мітю, тому і розмовляю сам з собою 🙂 Кароче, буду радий за підтримку у вигляді комментів, лайків, або номера телефона потужного психотерапевта! Якщо шо - то був жарт, останньому моєму психотерапевту, знадобився теж психотерапевт після бесід зі мною 😂
Ну а хто любить зосередитися, запрошую до літер нижче…🙌
Зізнавайся, скільки "потужних" роликів ти передивився за останній тиждень? Тисячу? Мільйон? І як воно - відчуваєш себе майбутнім мільярдером, лежачи на дивані в розтягнутих треніках? Якщо ти досі перебуваєш у стані "повної дупи", хоча твій YouTube-плейлист забитий промовами про успіх, у нас для тебе погані новини: ти потрапив у велику пастку.
Пастка "швидкого" кайфу
Давай розберемося, як це працює. Ти вмикаєш відео, де суворий голос на фоні епічної музики каже: "Ти маєш бути сильним! Ти - вовк! Ти - тигр!". У тебе всередині все палає, енергія пре, ти вже бачиш свій стартап, яхту і те, як знайомишся з тією самою дівчиною.
Але є нюанс: твій мозок - та ще хитра бестія. Поки ти дивишся, як хтось боксує під крутий біт, твій мозок вже "прожив" цей успіх віртуально. Він отримав свою дозу дофаміну, кайфонув і поставив галочку: "Ми успішні, ми перемогли". Навіщо йому кудись іти і щось реально робити завтра, якщо він вже отримав нагороду сьогодні, не встаючи з крісла?
Так люди стають мотиваційними наркоманами. Замість дій вони шукають чергову "дозу" натхнення, бо вчорашнього заряду на реальний понеділок чомусь не вистачило.
Найкраща мотивація - це коли "пече"
Знаєш, яка мотивація працює безвідмовно? Коли тобі нема чого їсти. Коли в тебе в кишені нуль, ти не будеш чекати "правильного настрою" чи "вдалої погоди". Ти підеш працювати на будь-яку роботу, аби просто вижити.
Справжня сила - не у фразах коучів, а в крайній необхідності. Наприклад, якби ти точно знав, що за місяць зйомок відео ти почнеш заробляти мільйон, як той "трохи прибитий" головний з Укрпошти, що робить ребрендинги за космічні бабки, - ти б знімав, як миленький. Або якби тобі сказали, що без щоденної вправи ти помреш через три місяці - ти б став майстром спорту швидше, ніж встиг би сказати "лінь".
Феномен лікаря та “короткої пам`яті”
Ми всі - ліниві створіння. Ми починаємо ворушитися лише тоді, коли болить. Згадай, як це буває: прихопило шлунок - ти два тижні ідеально тримаєш дієту. Тільки-но відпустило - "та навіщо вона мені треба, я вже здоровий", і привіт, чіпси.
Ми повертаємося до лікаря за пів року, нахабно брешемо, що "сиділи на дієті два місяці", а насправді просто чекаємо, поки нас хтось пожаліє. Але правда в тому, що всім на тебе пофіг. Коучам, перехожим і навіть мені, без образ. У цьому світі ти один, і все залежить тільки від тебе. Люди забувають про смішних перехожих за годину, а про мільярдні скандали в новинах - за тиждень. Твоє життя - це тільки твій біль і твій клопіт.
Як перетворити біль на паливо?
Біль - це не погано. Це реактивне пальне. Якщо ти зрозумієш, що саме у тебе "болить" (фінанси, самотність, здоров`я), ти зможеш використати це як двигун.
Ось кілька порад, як вилізти з дофамінової ями:
Шукай свій біль. Не намагайся "надихнутися" чужим успіхом. Знайди те, що тебе реально бісить у твоєму житті зараз. Це і є твоя мотивація.
Забудь про коучів. Ніякий дядько з екрана не пройде за тебе твій шлях. Він знімає відео для себе (або заради переглядів), а ти маєш робити свою справу для себе.
Знайди "своїх". Робити щось наодинці - важко. Шукай таких самих людей, у яких "болить" те саме. У групі однодумців шлях до мети стає набагато простішим і швидшим.
Висновок простий: Досить бути глядачем чужого життя. Закривай YouTube і йди роби бодай щось. Бо поки ти не почнеш діяти, твій мозок так і буде “годуватися” безкоштовним дофаміном, залишаючи твою кишеню порожньою.
