Боги мені нічого не нашіптують.
Навіть яблука на голову не падають.
Є відчуття обов’язку перед читачами.
Є любов до слова як абстракції та знакової системи.
Є цікавість до явищ природи та суспільства, тому чом би не перетворити збірки на поетичну екциклопедію?
Немає мук творчості, є план. Немає змін настрою.
Інколи буває втома, але змушую себе змінювати фокус на годину-дві, а потім знов повертатися до писання.
Творчість - інтелектуальний конструкт, якого поза соціумом не існує.
Це добре або погано? - вирішувати читачам, але знайте, що так також можливо, і ще…
Я неймовірно вдячна вам за те, що ви є, адже далеке часто-густо надихає частіше за близьке, а складне заохочує більше, ніж просте. Розповідайте про себе в коментарях, не соромтеся ;)
Ваші відгуки, особливо коли вони конструктивні - це ще одна лінза, крізь яку можна споглядати творчість (і написання оригінальних текстів, і переклади).
Дякую не тільки в День Подяки, але надсилаю промені любові й поваги щодоби потихеньку.
© Martinella, 2025
