Сьогодні, 9 серпня — День корінних народів світу. Цей день щорічно відмічається з 1995 року, а сама дата була оголошена Генеральною Асамблеєю ООН в 1995 році.
Розповідаю що це означає для сучасної України і для її корінних народів.
В Україні є три корінні народи , що сформувались на Кримському півострові — кримські татари, караїми і кримчаки. Вони мають право на самовизначення у складі України відповідно до Конституції та законів України.
Нині головний документ, що декларує права корінних народів в Україні — це Закон Про корінні народи України від 01.07.2021 № 1616-IX https://bit.ly/4dfxbsW. Дуже багато цікавих статей і пунктів в ньому окрім того насправді, раджу почитати.
Основний документ, в якому описані права корінних народів — це Декларація про права корінних народів, яка була прийнята Ген.Асамблеєю ООН в 2007 році.
Декларація англ: bit.ly/3ymGQPh /на рус. з сайту ООН (перекладу на українську поки немає) https://bit.ly/3AkOCtC
Інший документ, що був прийнятий Ген.Асамблеєю «Підсумковий документ пленарного засідання високого рівня Генеральної Асамблеї під назвою «Всесвітня конференція по корінним народам», що був прийнятий у вересні 2014 року: https://bit.ly/3AbatDu
Згідно з цими документами корінні народи мають рівні права з іншими народами,і відповідно держави мають обовʼязки перед ними як і перед іншими громадянами своїх країн.Особливий контекст у тому,що кожен народ вносить свій унікальний вклад в різноманітність цивілізації,а походження і особливості корінних народів не мають підлягати будь-яким формам дискримінації, а також мають поважатись.
В цьому випадку домовленості і відносини між корінними народами та державами важливі для партнерства та злагодженого розвитку.
Згідно з Декларацією, Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні права, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права а та Венеційської декларації і Програми дій підкреслюють право на самовизначення всіх народів, в якому вони визначають свій політичний статус, здійснюють свій економічний, соціальний та культурний розвиток.
При цьому Декларація зазначає, що ніщо в Декларації не може бути виправданням до заохочення або будь-яких дій, що могли б загрожувати територіальній цілісності суверенних незалежних держав.
Важливим пунктом є п.3 — право на самовизначення. Це про принцип, згідно з яким корінний народ може обирати свою політичну систему та форму правління, також визначати культурний, соціальний та економічний розвиток.
П.8: корінні народи мають право не бути примусово асимільованими та мати такий (зовнішній) вплив, який вів би до знищення культури.
В п.7 серед іншого є «має право на життя, фізичну та психологічну недоторканість».
Як бачите, в умовах окупації Криму ці права абсолютно зневажаються.
При цьому держави мають забезпечувати умови, в яких корінні народи не були б дискриміновані, не були позбавлені своєї землі, не були примусово переміщені. По майже кожному пункту при цьому в умовах окупації в медіа майже щоденно лунає про порушення прав кримських татар в самому Криму.
Про це регулярно пише Центр прав людини Зміна https://zmina.ua/
Представництво Президента України в АР Крим: https://www.instagram.com/ppu.gov.ua
Кримська локальна правозахисна організація Кримська солідарність: https://www.instagram.com/crimean_solidarity
Ст.12 корінні народи мають право дотримуватись своїх релігійних традицій та обрядів….відвідувати без сторонньої присутності свої місця релігійного значення. Мені здається перечитування декларації перетворилось в бінго з порушень прав корінного народу Криму, адже по пункту релігії представників в окупованому Криму відстежують в тому числі під час молебнів, під час похорон або святкувань.
Далі статті про збереження і відродження мови, історії, писемності та інших культурних надбань. А держава має приймати міри по забезпеченню цих прав. Ще продовження цієї категорії цінностей, якого не дотримуються в Криму, адже нині мова там зберігається через численність народу, але майже не має розвитку через залякування та заборону викристання латиничного письма.
В противагу цьому в Україні при цьому прийнята Стратегія розвитку кримськотатарської мови до 2032 року, що направлена на збереження та розвиток мови. А також створюються ініціативи спрямовані на підтримку кримськотатарської мови, вийшов курс кримськотатарської мови за підтримки МОН (курс для учнів 5-6 класів, але загалом до вивчення можуть долучитись всі): 5 клас —https://bit.ly/4cmOQNU, 6 клас — https://bit.ly/46AsZkV. Звісно для відродження мови треба більше, бо нині мова кримських татар під загрозою зникнення за класифікацією ЮНЕСКО. Про мову вже писала тут:
https://drukarnia.com.ua/articles/krimskotatarska-mova-ninishnii-stan-i-de-vivchati-hKvfD
Основні пункти про права і обов’язки пройшли, тож, до того, що ж від цього всього Україні: Україна підтверджує свою демократичність, а також суверенність та легітимність як країни, якій належить Крим із повагою до прав корінних народів, що нині знаходяться в окупації.
Від визнання кримських татар корінним народом Україна додатково має політичну силу налагоджувати звʼязки з країнами зі схожими культурами на основі мови, традицій, релігії: в цьому випадку це країни близького сходу, які також підтримують Україну із повномасштабним вторгненням та надають як фінансову допомогу так і політичну, наприклад у звільненні полонених військових та політвʼязнів.
Окрім цих конкретних речей також корінні народи урізноманітнюють багату культуру та сумісну спільну історію і ці всі гарні ціннісні речі і ідеї.
Що від цього корінним народам?
Такі домовленості можуть допомогти корінним народам відродити свою культуру, адже аж до 1966 асиміляційна політика у всьому світі вважалась нормальною, і була по факту згубною для народів в буквальному сенсі.
Про історію прав корінних народів нещодавня публікація Cemaat media instagram.com/cemaat_media
Принагідно нагадаю, що Автономна республіка Крим у тому вигляді, що є зараз, була відтворена як продовження арср не як національно-територіальне утворення, яке б враховувало права корінних народів, а як утворення, яке продовжувало проросійський наратив задля послаблення політичної сили України в Криму та знову ж, було дискримінаційним відносно прав корінних народів. Представники кримськотатарського народу намагались опротестувати це рішення.
Ніні найважливіше для корінних народів — це безпека та можливість розвитку корінних народів на рідній землі, що власне po//ія не тільки унеможливлює, але і регулярно зневажає за допомогою репресій, утисків, залякувань.
Також, важливим моментом для кримських татар стане той час, коли депортація 1944 року буде не тільки засуджена більшістю країн (наразі її засудили Україна, Литва, Латвія, Канада, Польща), але і буде встановлено історичну справедливість відносно репарацій від «правоприємниці срср» та вирішеності земельного питання відносно цього.
А поки утиски продовжуються, то також маю нагадати про кримських політвʼязнів, багато з них примусово вивозили з Криму, що також порушує загальну Декларацію з прав людини.
На квітень цього року статистика була така: 320 політв'язнів та переслідуваних у кримінальних справах. З них 217 — щодо кримських татар. За 10 років окупації через погіршення здоров’я 3 політвʼязнів загинуло. Зараз в частини з політвʼязнів стрімко погіршується здоровʼя.
Нині задля підтримки їхнього морального стану закликаю написати їм лист по інструкції: https://zmina.info/instructions/branczi-kremlya-yak-napysaty-lysta-politvyaznyu/
Про права кримських татар як корінного народу України написала Наталя Беліцер в посібнику. Скачати пдф можна тут: https://t.me/esqiqi/355.
Також, до цього дня Детектор медіа зібрали велику підбірку організацій, які займаються як правозахистом так і поширенням інфомації про культуру корінних народів Криму, ви можете слідкувати за ними і ізнаватись більше інформації: https://cs.detector.media/community/texts/186238/2024-08-07-vid-pravozakhystu-do-kulturnykh-proiektiv-yak-ukrainski-ogs-boryutsya-za-nash-krym/
В цьому дописі я збирала різні ресурси про кримських татар до 18 травня, Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу: https://drukarnia.com.ua/articles/suerguenlik-deportaciya-18-travnya-1944-roku-primusove-viselennya-krimskikh-tatar-z-krimu-resursi-pro-NQucC
Також, маю зазначити, що оскільки на вільній території є дуже мало представників караїмської та кримчацької культур, то також ви можете слідкувати за представниками їхніх громад, які найбільш активно розповідають про свою культуру.
Караїм Езра Пастор: instagram.com/sad.pastor
Кримчак В’ячеслав Ломброзо: https://www.facebook.com/lombroso.urist
