Дорожній нарис

Зеленою "копійкою" їдемо уздовж полів невкритих снігом. Снігу цієї зими взагалі мало було. Та і самої зими теж. Мінуса прийшли не більше як тиждень тому. А до цього тепло було. Ще було ніяково, незрозуміло, час від часу п'яно і майже завжди кепсько.

Нас троє. Всі однотонні. Однотонні по виразу облич, по рівню втоми, думках та піксельній формі. Їдемо не дивлячись по сторонах. Бо по сторонах дивитись неприємно, а буває, що і страшно. Страшно рідше. Більше неприємно.

Я, певно, самий нервовий з нашої не святої трійки. Бо колись знаходився у позашляховику по котрому прилетів ПТКР. Тому мені хочеться якнайскоріше доїхати, адже хто гарантує, що нічого от зараз по нам не прилетить? Краще б, звісно, було би нікуди не їхати. Проте цей нарис не про мої бажання чи бажання когось з хлопців, які поряд зі мною. Це скоріше нарис про те, як світ може стиснутися до розміру салону зеленої "копійки", котра повзе уздовж полів не вкритих снігом.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Simple guy with pop Eye
Simple guy with pop Eye@Simpleguywithpopeye

Прозаїк

13Прочитань
3Автори
1Читачі
На Друкарні з 12 лютого

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Глава xii

    Робота була важка, іноді аж надто важка, але Василю подобалося. Завдяки тому, що ніде не затримувались довше тижня, життя набуло особливого циганського шарму. Лише інколи, по ночах, коли не вдавалося швидко заснути, хлопець неабияк сумував.

    Теми цього довгочиту:

    Фентезі
  • Напис-рефлексія “Я тебе боюся”

    Напис-рефлексія "Я тебе боюся" розповідає про страх автора перед чимось, чого не можливо уникнути. У вас є можливість відчути це так само, як це відчувається самим автором. А раптом ви також це відчуваєте?

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • (Пере)буття

    Тут небо тримається на висохлих кукурудзяних стеблах. Немає залізних стовпів, як у Шевченка, які підпирають небесне склепіння. Лише жовті розпатлані палиці кукурудзи. І голі яблуні, які повільно дряпають гострим віттям вікна будинків та краї обважнілого неба.

    Теми цього довгочиту:

    Література

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Глава xii

    Робота була важка, іноді аж надто важка, але Василю подобалося. Завдяки тому, що ніде не затримувались довше тижня, життя набуло особливого циганського шарму. Лише інколи, по ночах, коли не вдавалося швидко заснути, хлопець неабияк сумував.

    Теми цього довгочиту:

    Фентезі
  • Напис-рефлексія “Я тебе боюся”

    Напис-рефлексія "Я тебе боюся" розповідає про страх автора перед чимось, чого не можливо уникнути. У вас є можливість відчути це так само, як це відчувається самим автором. А раптом ви також це відчуваєте?

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • (Пере)буття

    Тут небо тримається на висохлих кукурудзяних стеблах. Немає залізних стовпів, як у Шевченка, які підпирають небесне склепіння. Лише жовті розпатлані палиці кукурудзи. І голі яблуні, які повільно дряпають гострим віттям вікна будинків та краї обважнілого неба.

    Теми цього довгочиту:

    Література