Під тихий шелест ніжних крапель дощових
Так добре мріється й чекається на краще.
Приворожить,
заколисає,
поведе за думку-нитку в сни,
Щоб забуття вточило вік по краплі.
Розірве нитку провідну то гуркіт грому, то спалах блискавиці.
Немає спокою, зачаїлась в кутку думок десь мрія...
Що не спиться?
Розплескані надії та чекання рвані...
Під барабанний дріб дощу
пригадуєш
минулі зради-рани-драми.
21.10.2024 ©Ірина Вірна
у зрізаних квітів зранені очі...
Не можу я зійти з протореного шляху...
Це перша зрада...
Вірш передає емоційний стан ліричного героя, який спостерігає за думками і переживаннями іншої людини. Він відчуває глибокі внутрішні страждання, які намагається змити, але вони все ще залишаються з ним. Образи коси та вітру символізують прагнення до звільнення.
У вірші "Хованки" йдеться про у спогади і переживання, використовуючи образи природи та родинних стосунків. Ліричний герой згадує про гру в хованки, яка символізує безтурботність дитинства, але також відчуває ностальгію та сум за втраченими моментами.
Я буду жити доти, доки моя душа цього бажає, Наразі вона творить і жить жадає...
Вірш передає емоційний стан ліричного героя, який спостерігає за думками і переживаннями іншої людини. Він відчуває глибокі внутрішні страждання, які намагається змити, але вони все ще залишаються з ним. Образи коси та вітру символізують прагнення до звільнення.
У вірші "Хованки" йдеться про у спогади і переживання, використовуючи образи природи та родинних стосунків. Ліричний герой згадує про гру в хованки, яка символізує безтурботність дитинства, але також відчуває ностальгію та сум за втраченими моментами.
Я буду жити доти, доки моя душа цього бажає, Наразі вона творить і жить жадає...
