Спадає дощ…навальний дощ…усім життям дощу!
Краплини-крапельки по склу та стук по підвіконню…
А у віддалені — он, там — там, у саду моєму
Хвиле рухлива злива вод,
Туман легкий, прозорий.
Та шум дерев…
Чи вітру шум?… —
У листі подих, шепіт…
Та злет розгойданих орель згори униз та вгору
Крізь крапель сіть та крізь туман,
Крізь водоспад небесний —
Веселий вітер той з орель заплутаний у вітах
Привітом від забутих днів, забутих слів кохання.
Раптовий спогад він та мить… —
Немов би в шелесті одеж хода її з туману
Та чути голос, сміх її та усмішка грайлива,
Пташині співи та весна, весна та літо…літо.
…Бешкетний дощ! Бурхливий дощ,
Безжурний, безтурботний
В саду і там…отам…в степу.
