«Дженоа» не забарилася з підвищенням у класі і буде виступати в еліті лише після одного сезону в Серії В. Альберто Джилардіно вслід за іншим чемпіоном світу Фабіо Гроссо виходить у Серію А. З командою він працює лише півсезону, замінивши Блессіна, який не знайшов спільну мову з гравцями. Напевно, великої сенсації у швидкому успіху «Дженоа» немає, враховуючи набір гравців. Хіба що команда могла просто розвалитися, але цього не сталося. Хто ж зробив цей успіх можливим:
Хосеп Мартінес. 24-річний іспанський воротар, який став основним посеред сезону і відзначився чудовими сейвами. Вихованець барселонської «кантери» і лейпцизької школи «Ред Булл». Він стане повноцінним гравцем «Дженоа» і вочевидь продовжить грати в Серії А.
Раду Драгушин. Молодий румунський захисник здивував зрілою грою, утворивши захист разом із Бані і Вольякко. Забив чотири голи. Драгушин — вихованець «Юве», але цей клуб уже в минулому.
Кевін Строотман. 33-річний голландець не погребував виступати в Серії B. «Якщо подивитися на мої останні три-чотири сезони, то я мушу бути дуже і дуже скромним», — каже півзахисник.
Мілан Бадель. 34-річний півзахисник став лідером команди на полі й у роздягальні. Учора забив «Асколі» переможний гол, що дало змогу гарантувати вихід у Серію А.
Мортен Френдруп. 22-річний данець отримав багато ігрового часу в цьому сезоні і набрався досвіду. Важливий виконавець на правому фланзі.
Массімо Кода. 34-річний нападник трохи знизив свою результативність, але все одно забив двозначну цифру голів третій сезон підряд — 10 у 30 матчах. Джилардіно трохи змінив його тактичні функції, що принесло ефективність у наступальній фазі.
Альберт Гудмундссон. 25-річний ісландець став відкриттям чемпіонату. 9+4 у 34 матчах. Забивав важливі голи, забезпечив команді динамічність, швидкість, зміну темпу. Кажуть, його вартість зросла протягом сезону вдесятеро, тоді як «Дженоа» заплатила за нього 1,5 млн євро.
Прихід у «Дженоа» Джилардіно став вирішальним. Його попередника звільнили після невдалої серії з трьох програшів і двох нічиїх. Джилардіно одразу почав із перемоги. З грудня його команда зазнала лише однієї поразки в 21 матчі. Призначення було своєчасним: Альберто знайомий з клубом, адже грав у «Дженоа» і був тренером молодіжки команди, а також зміг налагодити комунікацію з гравцями працюючи не лише як тактик, але й психолог.
«У мене невеликий тренерський досвід, я тренував у Серії D і С, — сказав тренер. — Це досить різка зміна, хоча розуміння футболу залишається тим самим. Діалог з хлопцями був фундаментальним, ми щось розповідали один одному і щодня спілкувалися як під час тренувань, так і поза ними. Я не спав три ночі. Було дуже багато думок. Про команду, про хлопців і про відповідальність, яку ми несемо перед собою і перед людьми. Ми зробили щось надзвичайне, тому що, коли я прийняв команду, підвищення в класі за два тури до кінця чемпіонату було не таким уже й очевидним».
