Менший відчув, як м’язи жінки щільно охопили його член, наче пастка, що закрилася в останній момент. Це була така неймовірна хвиля екстазу, що він не витримав і секунди — один різкий поштовх, і він знесилено впав на неї, втративши контроль над усім. Інші чоловіки, не зводячи очей із жінки, мовчки відтягли його вбік, на ліжко.
Ліліт лежала, ледь помітно посміхаючись. Вона знала свою силу: знала, як стиснути м’язи, щоб будь-який чоловік відчув шалене задоволення, здатне вибити ґрунт з-під ніг. Момент, коли вона мала б благати про більше, був зіпсований поспішністю новачка, але жінка не відчувала розчарування. Навпаки, це лише підігріло інтерес.
Вона відчувала: справжня гра тільки починається. Двоє інших були куди досвідченішими. Вони не піддадуться на такі дешеві трюки, адже знали ціну «дорослих ігор». Тепер, коли один гравець вибув, атмосфера в каюті стала іншою — небезпечнішою, напруженішою. Ліліт лежала на "хресті", чекаючи. Вона була готова до того, що з цими двома так легко, як із новачком, не буде. Старший чоловік підійшов до жінки і, повільно опустившись на коліна перед її лоном, розпочав свою вишукану муку, яка змушувала тіло миттєво реагувати. Бажання знову почало охоплювати її, мов невблаганна морська хвиля, що накочується на берег знову і знову. Інший приєднався до нього, пестячи її груди, живіт, шию. Його руки і губи були всюди — здавалося, їх не двоє, а цілий десяток. Тим часом старший доводив дівчину до дикої, нереальної насолоди. Ліліт вигиналася назустріч цим мукам, крутила головою з боку в бік і хапала повітря ротом, наче викинута на суходіл риба.
У голові не залишилося жодної думки. Лише одне єдине, кристально чисте бажання — аби хтось нарешті припинив ці солодкі, нестерпно жадані страждання. Її тіло більше не належало їй. Воно стало схожим на м'який пластилін — податливий, гарячий і збуджений до межі. Кожна клітинка кричала про одне: заповнити її зголоднілу плоть.
Не витримавши, Ліліт видихнула з хрипотою:
— Я хочу більше... Прошу...
Старший усміхнувся. Його власне тіло вже ледь стримувалося. Він підвівся і повільно, ніби смакуючи кожну секунду, почав водити членом по її манких статевих губах. Жінка нетерпляче вигиналася назустріч, та хлопець не поспішав, насолоджуючись владою над її жагою.
Тим часом інший чоловік тихо почав розв'язувати пута на її руках. Але Ліліт навіть не помітила цього. Свідомість дівчини звузилася до однієї точки. Вона дико, по-звірячому хотіла, щоб її взяли зараз же — без зайвих ніжностей, як хтиву суку, жорстко і владно. Проте старший усе ще грався зі зволіканням, отримуючи від цього свою збочену насолоду.
Та побачивши, як Ліліт тремтить від нетерпіння, він більше не став випробовувати її тіло. Одним різким рухом він задовольнив її благання.
Каюта наповнилася звуками ударів тіл і дикими стогонами. Почався їхній спільний танець. Їхня справжня еротична дуель, у якій ніхто з них уже не збирався зупинятися. Жінку підхопили за сідниці, одним рухом звільняючи від залишків пут, і її ноги лягли чоловікові на плечі під зручним кутом. Уся вага й енергія зійшлися в одній точці.
Поштовхи були сильними, владними, жорсткими — саме такими, яких вона жадала. Ліліт повністю включилася в гру, регулюючи ритм зсередини: щільно обхоплювала його своїм тілом, відчуваючи, як він напружується перед неминучою розв'язкою. Тепер процесом керувала вона, диктуючи темп власними рухами.
Ще поштовх... і ще.
І... фінал...
Хлопець задоволено скрикнув, вигинаючись дугою.
Опустивши її ноги, він важко впав на неї всім тілом. Кілька секунд переводив подих, а потім ніжно прошепотів їй на вухо:
— Дякую... Відсторонившись, він незграбно відкинувся набік і затих.
Ліліт лежала нерухомо, ледь помітно всміхаючись сама до себе. Вона була задоволена результатом — її маніпуляція спрацювала бездоганно, поповнивши її внутрішню колекцію перемог. Але власної розрядки вона так і не отримала.
Попереду чекала ще одна дуель. Залишився ще один чоловік — єдиний, хто досі по-справжньому не вступив у гру.
І Ліліт чекала. Як і було прописано сценарієм — «мовчазна лялька для втіх». Саме цю роль вона сьогодні й грала.
Дівчина не ворушилася. Вона лежала розп'ята, спітніла, з тілом, на якому ще залишалися сліди поцілунків і пристрасті, повністю перетворившись на те, чого вони так прагнули від лоту №13. Ідеальна, покірна, створена для чужого задоволення, позбавлена власних емоцій — принаймні так це мало виглядати. Але під цією маскою ховалося хиже очікування. Вона знала: фінальний акорд завжди найнебезпечніший. Той, хто чекав найдовше, зазвичай виявлявся й найненаситнішим.
Він підвівся з крісла без жодного звуку. Повільною, важкою ходою хижака, що наближається до здобичі, підійшов до канапи. Ліліт відчула на собі його поглягляд. У ньому не було ні розгубленості новачка, ні зухвалої самовпевненості попередника. Лише холодний, зосереджений інтерес.
Чоловік не сказав нічого зайвого. Просто нахилився над нею, торкнувся губами її гарячого вуха й прошепотів так тихо, що, здавалося, між ними було чути лише биття сердець:
— А тепер... зіграймо по-моєму. У каюті повисла густа, гаряча тиша, просочена ароматом парфумів, диму та важкого, хрипкого дихання і лише тиха музика розбавляла її. Він підхопив жінку на руки й поніс до ліжка, яке досі залишалося єдиним місцем, не задіяним у цій шаленій грі.
