Аліхан, по-чоловічому розібравшись із Тарасом, підійшов до Ліни, обійняв її за плечі й повів у хату.

Світ звузився до звуку річки, що розбивалася об каміння, до їхнього прискореного дихання.

Ліна наїлася так, що думала — лусне просто за столом. А от наливки їй ще лізли. 🫣

Ліна відчула різке фізичне й моральне полегшення, коли чоловік успішно вибрався з пастки.

На восьму ранку всі учасники туристичного маршруту зібралися на базі, звідки мав починатися похід. Ліна стояла зі своїм величезним похідним рюкзаком. Інші учасники теж принесли своє спорядження.

А заїбашу я собі каре, кожна поважаючи себе жінка хоч раз в житті робила це зі своїм волоссям, подумала я, лежачи в ліжку з одним із моїх інтимних кавалерів.

Ден зібрався швидко.

Він покинув кімнату Лани так само тихо, як і увійшов до неї.

— Ну як ти, маленька моя? — сказав хлопець, ніжно проводячи пальцем по її обличчю, ніби перевіряючи, чи вона справді повернулася з того далекого краю насолоди. — Хочеш їсти? Я щось приготую. А ти... просто відпочивай.

Ранок був метушливим. Жінки збиралися в дорогу. Лана стояла, обпершись об стіну будинку.