емоційна ангедонія

не притулятися до холодного тіла

що пульсує під ковдрою шуму

трясеться під крики запальної публіки

та не змінює пози останні 20 хвилин

не допомогати безперервним сигналам

ні це не привітання по Морзе

і не красивий шугейз хоч так гармонійно

тобі хочеться слухати та вбирати мов губка

все тепер ти заряджений повністю

тепер ти сам складаєшся з музики

готовий нею ділитися через непостійну систему

щоб потім колись нагодувати нею цей світ

а поки ти стоїш біля сцени

не притулятися

щоб не забрати життєву силу

цю хвилю і бентежну сутність

Якщо сподобалася ця поезія, то рекомендую завітати до мого телеграм-каналу

t.me/art_a2023

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Женя Сич
Женя Сич@ost_adm

214Прочитань
6Автори
11Читачі
Підтримати
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

  • Людина-вітраж

    людина-вітраж

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Поема “Ще”

    Сумна поема про кохання

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • Жінки в мистецтві

    Чи можете ви назвати свою улюблену художницю або мисткиню XIX століття? Невже ніхто не спадає на думку? Чому ми знаємо лише чоловічі імена у мистецтві? Відповідь доволі очевидна: бо в більшості жінкам заборонялося брати участь у творенні "високого" мистецтва в ті часи.

    Теми цього довгочиту:

    Фемінізм
  • Творці

    Віра – вічна, допоки вічність оминається в коло

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Жінки в мистецтві

    Чи можете ви назвати свою улюблену художницю або мисткиню XIX століття? Невже ніхто не спадає на думку? Чому ми знаємо лише чоловічі імена у мистецтві? Відповідь доволі очевидна: бо в більшості жінкам заборонялося брати участь у творенні "високого" мистецтва в ті часи.

    Теми цього довгочиту:

    Фемінізм
  • Творці

    Віра – вічна, допоки вічність оминається в коло

    Теми цього довгочиту:

    Вірші