В попередній статті я розповідала вам про один із станів емоційних гойдалок- тривожність, та дала декілька порад .
Мені довелося за ці 2 роки , бачити дуже багато людей, чути різні історії їх життя, різні історії та різні реакції . І можу точно сказати , що так чи інакше наше майбутнє та майбутнє наших дітей залежить від того, як ми впораємося із тим що відбувається із нами ,та які наслідки отримаємо . І ситуація ,що склалася не на користь українцям .А особливо їхній психіці .
Зараз в УКРАЇНІ не має не травмованих людей. Кожен українець пережив-і домашнє насильство та економічне насильство, і емоційне насильство . Ну про домашнє насильство уже сказано багато ,воно було ,є і буде. Цю проблему важко викоренити ,бо все залежить від самої людини, і не важливо це жінка ,чи чоловік. Давайте розглянемо, що ж таке емоційне насильство, і як воно вливає н7а людину в соціумі. Бо це дуже важливо в даній ситуації ,що складається. Та що ще більше травмує наших людей.
Економічне та емоційне насильство:
Це коли людину позбавляють людину здатністю заробляти кошти на прожиття ,під час війни. Як говориться в народі-Кому війна, кому матір рідна. Уявіть собі ситуацію: Ви переїхали в інше місто не маєте постійного місця проживання , ні роботи. Постає запитання :,,Я в безпеці, але що мені робити, як далі жити?” Ну да ,на щастя зараз є багато ,гуманітарних організацій котрі можуть вам надати тимчасове житло, допомогу продуктами, фінансова допомога .А от з роботою тут ситуація не вельми гарна. Да нас можуть взяти на роботу, а от відносяться ,як до третього сорту. Є тут лише два варіанти розвитку подій:
1- Ти працюєш на роботодавця і виконуєш його безглузді завдання за пів ціни, бо своїм він платить вдвічі більше. При цьому розуміючи ,що ти виконуєш роботу краще за місцевого, бо на жаль ,як і раніше було , є і буде ,,кумівство” ,,свої та чужі”.
2-Тебе ніде не беруть ,знову ж таки із-за того ,що ти чужий. І ти починаєш створювати свій бізнес на новому місці. Ну ще можна очікувати на фінансову допомогу від країни.
Так ,що ,як не крути -або терпляче очікуй коли звільнять твоє місто і живи на кошти ,які платить тобі країна. Або ж виконуй те чого від тебе вимагають, при цьому ще більше ти відчуваючи себе жертвою, Або шукай себе на новому місці.
Або візьмемо військових. Є такі частини ,які взагалі мало на нулі були ,або зовсім. І на сьогоднішній день, як мені стало відомо ,із цих самих військових почнуть відбирати в нові батальйони. Як ви думаєте кого будуть відбирати ? Синків воєначальників, депутатів, чи тих котрі мають кошти? А вже ж ні, будуть хитрістю ,обманом та маніпуляціями відбирати молоденьких хлопчаків, які із сіл та робітників. От і думайте, чи це не емоційні маніпуляція і економічне насильство?!
Боляче дивитися ,як помирає молодь, цвіт нації, наше з вами майбутнє покоління. Заради тих хто за своїми амбіціями ,не бачить людей. Не розуміючи, що війна рано чи пізно скінчиться. І доведеться відповідати перед народом ,за все.
