Найбільш раннім зображенням китайського дракона (кит. 龍, палл. лун) є нефритовий дракон культури Хуншань, знайдений археологами в Санксінгталу, який датується приблизно 5000 роком до нашої ери та вважається найбільш раннім зображенням дракона з коли-небудь знайдених у Китаї.
Впродовж усієї китайської історії зображення драконів на кераміці та порцеляні безліч разів змінювалися. Зображення драконів можна зустріти на артефактах, що належать до різних історичних періодів. Кераміка та порцеляна – це два основні предмети для вивчення еволюції зображень китайських драконів та історії, що стоїть за ними.
Перше відоме зображення дракона на кераміці прикрашало тарілку культури Луншань (2300–1900 рр. до н.е.), яку було знайдено археологами на території поселення Таоси в провінції Шаньсі. На керамічній тарілці дракон зображений у вигляді змії з невеликою головою, лускою і язиком у вигляді рисового колоса.
Зображення драконів у ранній китайській історії були простими і мали форму змій або тварин. Вони могли бути своєрідними тотемами кланів і племен.
Зображення драконів за часів правління династії Шан (1554–1046 рр. до н. е.) і Чжоу (1045–221 рр. до н. е.) поділялися на дві категорії.
Змієподібні дракони мали зміїне тіло, вкрите лускою. У них не було кінцівок і кігтів. Зустрічалися зображення драконів з однією головою і двома тілами, а також з одним тілом і двома головами.
Звіроподібні дракони мали тіло звіра і кінцівки з кігтями. Зазвичай їхні очі були відкриті, а хвіст закручений. Згодом зображення звіроподібного дракона стало основним.
Порожниста цегла із зображенням дракона зі зміїним тілом і лапами з трьома кігтями на кожній. Китай, династія Цінь (221–206 рр. до н. е.)
Часи правління династій Цінь (221–206 рр. до н.е.) і Хань (206 р. до н.е. – 220 р. н.е.) вважаються золотою епохою в історії Китаю, яка справила значний вплив на розвиток китайської цивілізації та культури. У цей період історії дракон майже став володарем богів, його зображення виглядали більш могутніми і загадковими. Водночас з'явилося безліч міфів і легенд про дракона. Більшість зображень драконів набули форми звіра зі зміїним тілом, чотирма звіриними лапами з трьома кігтями на кожній, довгою головою, схожою на кінську, з вухами та рогами. Це дуже було схоже на зображення драконів, які ми бачимо сьогодні.
Період династії Тан (618–907) вважається початком розвитку виробництва китайської порцеляни, коли перші вироби вже експортувалися в країни Близького Сходу. Тоді дракони, зображені на порцеляні, виглядали сильними, з потужними лапами, відкритою пащею, хмарами і хвилями на тлі – це робило зображення більш динамічними. Дракон у цей період мав довгу голову з рогами та волоссям гриви, тіло у формі змії з сітчастою лускою замість овальної риб'ячої луски, чотири лапи з хутром на згині, і три кігті на кожній лапі.
З приходом династії Сун (960–1279) зображення дракона повністю переходить на імператорську порцеляну і не допускається до використання на будь-якому іншому посуді. Однак деякі ремісники продовжували використовувати зображення дракона на своєму посуді, незважаючи на ризик покарання у вигляді дворічного тюремного ув'язнення.
Зображення драконів династії Сун характеризуються енергійністю та міццю. Вони мали маленьку голову, сильне тіло і великі лапи з трьома або чотирма кігтями. Їхні роги мають велику кривизну, тіло оточене хмарами, а широко відкритий рот оголює зуби і язик. У драконів Сун було кілька пасом волосся гриви, що спадало на потилицю, і борода.
Найпоширенішими зображеннями драконів династії Юань (1271–1368) є зображення спритних драконів, які злітають у небо, іноді грають з м'ячами, і частково ховаються в хмарах. У драконів цього періоду плоска і довга голова, тонка шия і сильні лапи з довгими та гострими кігтями.
Дракони на зображеннях на початку династії Мін (1368–1644) мали округлі морди, схожі на котячі. Їхні роги були більш округлими, і більшість із них мали по п'ять кігтів на лапах.
У період правління імператора Юнле (1402–1424) і імператора Сюаньде (1425–1435) династія Мін вступила в епоху розквіту. Дракони на порцеляні виглядали дуже лютими. У них була величезна голова, сильне тіло, волосся гриви стирчало вгору, а кожну лапу прикрашало по п'ять кігтів. З цього часу зображення дракона з п'ятьма кігтями могли використовуватися виключно на імператорській порцеляні (у принців – зображення драконів з 4 кігтями).
З часів правління імператора Ченхуа (1464–1487) дракони стали виглядати стриманими і миролюбними, схожими на мудрих міфічних тварин. Ці дракони мали два круглих ока, схожих на окуляри. Наприкінці династії Мін дракони зображувалися зі зменшеною головою, довгим і тонким тілом. Їхні кігті вже не виглядали настільки гострими, як раніше.
На початку династії Цін (1636–1912) дракон знову виглядав диким і лютим порівняно з драконами попередньої династії. Волосся гриви дракона Цін стирчало вгору, а лапи були озброєні гострими кігтями.
За правління імператора Кансі (1661–1722) династія Цін вступила в період свого розквіту. Дракони виглядали більш сильними й агресивними, їхнє звивисте тіло було готове атакувати в будь-який момент, а нижня щелепа стала довшою за верхню.
60-річне правління імператора Цяньлуна (1735–1796) стало знаковим для історії Китаю. У цей час Китай став найбільш густонаселеною і багатою країною світу. На зміну дикості і лютості в зображеннях драконів прийшли скромність і спокій. У цей період дракони стали зображуватися з довгою головою, гладким закрученим хвостом і густою акуратною лускою.
У майбутньому зображення дракона часів правління імператора Цяньлуна стане основним. Проте воно вже буде не настільки добре деталізоване як раніше.
Джерела:
Канал про історію та культуру: https://t.me/+Bw847b_63xlkOTli
