Глава I - ОТЕЦЬ
Я не знав про існування FAITH: The Unholy Trinity до самого дня релізу, але коли вперше побачив трейлер - придбав не думаючи. Це той момент, коли імпонує все, від сеттінґу до стилістики. Свого роду любов з першого погляду.
Вже після покупки, я дізнався що творець гри, Мейсон Сміт (він же Airdorf), широко відомий у вузьких колах розробник. До Faith він вже встиг випустити три своїх проєкти: The Wind, Extra Ordinary, та Earl's Day Off. Зразу помітний стиль автора і любов до лоуфай та ретро стилістики.
Історія створення Faith така ж непроста, як і сам автор. Спочатку задум був у тому, щоб зробити реалістичний горор в стилі P.T., скасованого тайтлу у всесвіті Silent Hill. Також розглядався варіант приналежності Faith до point'n'click адвенчур. Ці прототипи було відкинуто. В результаті, кінцева стилістика гри була свого роду викликом для розробника, який сумнівався чи можна створити якісну відеогру у жанрі жахів, використовуючи базову графіку.
Також, для частини катсцен використовувалась ротоскопна анімація, що додає дофіга поінтів до стилю.
Сеттінґ 1987 років був вибраний для того, щоб відобразити таким чином графіку у відеоіграх тих часів. А ще це часи так званої "Сатанинської паніки", соціального феномену у США, коли люди, піддаючись масові істерії, були впевнені в існуванні мережі сатанинських культів, що викрадають, катують та вбивають дітей. Тоді до сатанізму пробували приплести все, від телевізійних шоу та дитячих іграшок, до настільних рольових ігор та хеві-металу.
Знаючи все це, розумію що це ідеальний сеттінґ для такої гри як Faith.
У 2017 році Airdorf випустив першу главу Faith на itch.io. Таким чином він планував випускати трилогію поступово. Фанати та критики тепло прийняли першу главу. В один момент вона навіть була в топі найбільш продаваних ігор на платформі. Портал IGN навіть вніс її у список кращих горорів 2017 року.
І нарешті, 21 жовтня 2022 року відбувся повноцінний реліз Unholy Trinity на ПК та консолі. Про нього я і хочу розказати.
Глава II - СИН
Так що ж таке цей FAITH: The Unholy Trinity?
Це ретро-стилізований горор про молодого священника Джона, який пробує закінчити невдалу спробу екзорцизму сімнадцятилітньої Емі Мартін. Так, наратив тут частково нелінійний, бо бекґраунд та особистість Джона, як і вся історія із першою спробою екзорцизму, будуть розкриватись поступово.
Не зважаючи на деякі кліше жанру, сюжет я вважаю чи не найкращою частиною гри. У кожної главі трилогії є по кілька кінцівок, які детальніше розкривають лор, характери персонажів і те, що взагалі тут відбувається.
Але сюжет не працював би так добре, якби не атмосфера та ґеймплей.
Faith з перших нот сандтреку і з перших локацій задає відповідний тон. Монолог Джона, чіптюновий кавер на "Місячну Сонату" Бетовена, закинутий будинок в лісі, самотній колодязь, мертва лисиця під деревом. Все це відчувається дуже моторошно, навіть враховуючи що у тебе на екрані просто повільно ходить синій чувачок з двома кадрами анімації. Стиль, це дуже важлива складова Faith, і цей стиль працює на те, щоб зробити вам страшно.
Управління досить просте: персонаж вміє переміщатись і підіймати хрест для екзорцизму. Ось і весь ваш арсенал. Але в цьому і чудо, бо навколо такої простої системи автор вибудував дуже багато винахідливих загадок та екшн сцен.
Основне чим у грі прийдеться займатись - це шукати предмети взаємодій, читати лор і боротись із демонами за допомогою хреста. І це може звучати дуже просто, але це не так. Кожен демон, кожна загадка та кожен напружений момент - це справжній виклик.
Демони тут особливо круто зроблені, бо до кожного із них є розгадка, яку і треба засвоїти при зустрічі з ним. Тому майже кожен демон у грі - унікальний в плані поведінки та ґімміка.
Щоб пройти навіть першу частину, потрібно серйозно заглибитись у те, що тут відбувається. І в цьому криється пастка, бо у гру легко заглибитись і вона це використовує. У гри така густа атмосфера, що ти в ній тонеш, через це стрьомні моменти по-справжньому стрьомні. Деякі горорні моменти та скрімери заставляли мене підскочити на місці. І це не просто дешевий переляк, це заслуга вміло побудованого наративу та левелдизайну.
Таким чином, всі компоненти Faith синергують між собою. Гра вміє лякати і звуком (або його відсутністю), і візуальними образами (або їх відсутністю), і навіть текстом на папері.
Всі ці образи розмиті. Через описи і графічний стиль приходиться їх додумувати, цим самим вони стають ще страшнішими.
Окремо хочу виділити саунд дизайн. Він настільки добре підходить решті аспектів гри, що ним неможливо не захоплюватись. Ламані, хрусткі звуки, моторошні мелодії, глічі та дуже кріпова озвучка, все це сильно покращує занурення. Завдяки цим аспектам мене дійсно не покидало відчуття, немов я граю у гру 1987 року десь в період її виходу.
Глава III - СВЯТИЙ ДУХ
FAITH: The Unholy Trinity - це унікальна річ. Завдяки простим ґеймплею та візуалу, гра вибудовує дуже непрості атмосферу та сюжет.
Вона дарує досвід, аналогу якому я не зустрічав у відеоіграх жанру. Я вже навіть не говорю про кіно чи літературу. Гра майже ніколи не відбирає у гравця контроль. Він є учасником подій на екрані і саме це в ній і лякає. Жах у Faith осяжний, хоч і має вигляд кількох пікселів, двох-трьох нот чи десятка слів. Не буде перебільшенням, якщо я скажу, що я ні в одній відеогрі так не лякався, як це було у Faith.
Для мене це було своєрідним симулятором тривожності. Кожен раз коли я закінчував ігрову сесію, я з полегшенням видихав, бо тільки тоді я міг по-справжньому розслабитись.
І гра бере не тільки страхом, у ній цікаві загадки, вороги та навіть босфайти. У ній повно секретів, багатозначних подій, референсів та кінцівок. Це саме відеогра. Не інтерактивне кіно і не симулятор ходьби.
Faith завжди дивує гравця чимось новим. Ти ніколи не знаєш чого від неї чекати. Коли я пройшов першу главу, то думав що тепер приблизно уявляю що чекає мене далі. Але я помилявся. У ній дуже багато цікавих ідей, які я не маю морального права вам спойлерити.
Ця гра стала для мене одним із найяскравіших експіріенсів цього року. І, мабуть, буде одним із моїх улюблених інді горорів.
Якщо вам подобається її візуальний стиль, ви любите горори, небайдужі до тем культів, християнської релігії та релігійної пропаганди, то вам обов'язково потрібно спробувати FAITH: The Unholy Trinity!
Не втрачайте віру і пам'ятайте: Ґері любить вас.
Більше схожого контенту в телеграм каналі: Nerd Campfire.
