Багато відеоігор пробували правильно імплементувати таймери в ігровий процес. Комусь це вдавалось, комусь - ні. Але, я думаю, будь-який гравець погодиться із тим, що таймер у грі - це стресово. Час, що повільно спливає тисне на гравця, заставляє постійно метушитись, помилятись. Інколи навіть думка про такі ігри заставляє трішки покривити лицем. Навіть наявність такої механіки може стати для когось ключовим питанням у відмові від покупки гри.
Тому я хочу спробувати вас переконати зіграти в UNSIGHTED, від якої я отримав задоволення навіть враховуючи що я неймовірно стресую від таймерів у іграх.
UNSIGHTED - це ізометричний зельда-лайк, у якому кожен із персонажів, включаючи головну героїню, поставлені на таймер. І хоч цю механіку можна повністю виключити у налаштуваннях, я радив би вам цього не робити, бо ви повністю втратите закладений у ній сенс.
У цьому постапокаліптичному світі не залишилось людей. Вони вимерли у боротьбі із власним творінням - автоматонами, що наділені свідомістю завдяки Анімі, енергії загадкового метеорита. Проте, перед тим як щезнути назавжди, вони відрізали доступ до Аніми, побудувавши навколо метеорита вежу, де вони проводили дивні експерименти із застосуванням цієї позаземної енергії.
Аніма наділяє свідомістю всіх автоматонів, але потрохи згасає у їхніх металевих тілах, що ставить під загрозу їхнє існування. Коли ця енергія закінчиться, роботи стають Незрячими (unsighted) і стають агресивними бездумними машинами вбивства.
Гравець візьме на себе роль Альми, автоматона з амнезією, що повинна розібратись у недавніх подіях, врятувати свою кохану і разом із тим не дати собі та решті живих роботів стати Незрячими.
Саме так, абсолютно всі персонажі у грі мають таймер, що позначає, на скільки часу у них залишилось палива. В тому числі й головна героїня.
Одна реальна хвилина дорівнює одній годині у світі гри. Час зупинятиметься лише у різноманітних внутрішньоігрових меню та діалогах. У кожного персонажа різний показник часу на момент початку гри. Хтось житиме довше, а хтось менше.
Крім емоційної прив'язки, більшість персонажів також можуть бути корисними гравцю: від продажу та покращення предметів та зброї, до ролі в сюжеті.
Але не переживайте, вам доведеться не лише спішити, а і думати. Досліджуючи світ ви зможете знайти метеоритний пил, яким можна продовжити життя одного персонажа на 24 години, включно із головною героїнею. Деякі персонажі, проживши достатньо довго завдяки пилу, зможуть нагородити гравця унікальними предметами. Частина із цих предметів, до речі, здатна трішки пришвидшити ваше просування по сюжету.
Це створює цікавий ґеймплейний луп, в межах якого ви намагаєтесь знайти якнайбільше секреток із пилом; швидко вирішувати загадки; видивлятись всі шорткати; вибирати, коли краще битись, а коли бігти; слідкувати за показником часу всіх персонажів і вирішувати, кому краще віддати пил.
Так, все це може здатись дуже стресовим на словах, проте зручні деталі роблять цей процес більш-менш вивіреним. Левел дизайн доволі зрозумілий інтуїтивно, якщо ви грали до того у схожі ігри. У мене дуже рідко траплялись моменти, коли я не знав куди йти й гаяв дорогоцінний час бігаючи у пошуках наступного доступного мені проходу.
Гра доволі інтуїтивно веде гравця за допомогою точок інтересу, а тимчасово недоступні для місця видно неозброєним оком.
По класиці жанру ви будете поступово отримувати предмети, що сильно поміняють ваше пересування, і навіть будуть застосовуватись у бою. Цікаво також, що у грі є кілька прихованих механік, доступних від початку, але гра розкаже вам про них набагато пізніше.
Знання тут теж грають важливу роль, багато де можна схитрити та пропустити цілі сегменти, а деякі проблеми у грі мають кілька шляхів вирішення.
Бойова система доволі проста, але враховуючи що час йде - ви будете цьому лише раді. Стаміна для ударів та ухилення; кілька типів дальньої та ближньої зброї та парирування, яке дозволяє провести нищівну контратаку.
Бої швидкі, а якщо ви навчитесь правильно користуватись парируванням - то будуть ще швидші. У вас завжди є вибір: грати обережно та довго, чи ризиковано та швидко.
При цьому, я не сказав би що гра дуже вже складна. Енкаунтери доволі чесні, як і боси, проте деякий челлендж завжди присутній і розслаблятися не варто.
Також попри те, що на гравця завжди тисне час, гра не позбавлена душевних та атмосферних моментів. Я взагалі був здивований, що мені вдалось насолодитись атмосферою деяких локацій. Деколи я просто зупинявся, робив кілька вдихів та видихів і споглядав як заспокійливо тече вода, падає дощ, чи навіть булькає лава.
І якщо задуматись, то UNSIGHTED якраз про це. Про те, що хоч нам і відведений конкретний час, це не означає що потрібно лише бігти вперед, інколи треба зупинятись і цінувати цей час, навіть якщо його так небагато.
Коли я перейнявся цією ідеєю, мені стало легше грати. Так, я не врятував всіх, троє персонажів загинуло, але це не скасовує проведеного з ними часу.
І якщо ви зможете прийняти цю ідею - то ви теж зможете отримати задоволення від UNSIGHTED. А може навіть по іншому поглянути на ігри з таймером та на час в цілому.
Більше схожого контенту в моєму телеграм каналі: Nerd Campfire.
