Одразу підмічу, що це не стосується тайванських компаній.
Ґеншин імпакт це екшн-РПҐ гра заснована на системі “казино”, себто щоби отримати те, чого хочеш, потрібно заходити щодня впродовж декількох місяців і так, одразу починаємо з критики.
Скажу прямо, що я “загартований” грою(в нього та його старшого брата Honkai Impact 3rd) протягом майже двох років і дана стаття заснована на моєму власному досвіді та переконаннях. Ваш вибір погоджуватись з цим чи ні.
Ґеймплей.
Коротко: як вже було написано, розтягнутий на численні місяці для бажаного результату, хоча, як і більшість ММО, але нагадаю, що ґеншин є однокористувацькою РПҐ з елементами кооперативу.
Щоб прокачати персонажа без додаткової покупки “смоли” за освновну валюту, потрібно декілька тижнів, а щоб ним можна було грати потрібні нормальні артефакти, які можуть зібратися за раз, а можуть не зібратись і за рік.
Потребує(відносно) заходу в гру щодня, як на роботу, хоч і максимум на пів години(що є черговою вадою), але щоразу треба виконувати жмуток неймовірно одноманітних завдань та дій.
Основна валюта: примоґеми.
Без найпопулярнішої мікротранзакції, місячної підписки, добуваються неймовірно повільно, що й притаманне “жадібним” ґачам. Ця валюта в основному використовується для отримання додаткової смоли(використовується для отримання ресурсів), персонажів та їхньої зброї.
Політика компанії MiHoYo/HoyoVerse.
Частка грошей, якщо ви донатите, йде на росію.
Оскільки компанія активно продовжує підтримувати російський офіс, щопатча виходить і оновлена московська локалізація, за що вороги отримують зарплатню, вона активно і свідомо спонсорує росію та їхню загарбницьку війну проти Нас.
Не зважаючи на загальну картину, де комуністична партія китаю дотримується політики замовчування і більшість кит. базнесів не вийшли з ринку рф.
Але навіть якщо не донатите, то популяризуєте.
Варто лише згадати уйгурів, ґеноцид яких китай проводить і досі й те, що він використовує рабську працю.
І ні, міхойо не незалежна компанія, як і будь-яка інша, що заснована в китаї. І ні, те, що вона офіційно перебуває в Синґапурі, не звільняє її від контролю комуністичної партії.
Наостанок, ті, хто мріють про українську в ґеншині, забудьте про це і згадайте тоді, коли розпадеться китай, або народ скине комуністичний режим.
Чому комуністичний завжди виділено жирним? А ви згадайте срср, так от китай надихався саме ним та ще декількома ідеями, лише погляньте на прапор з вікіпедії.
Післямова.
Перед цим я писав як міг об'єктивно, а тепер час власної думки.
Як на мене, яким би ти фанатом гри не був, саме такий тип проєктів у довгостроковій перспективі забирає час та гроші найбільше.
Китай не має ніяких позитивних для нас поглядів на Україну, їм війна є потрібною і вигідною.
До того ж, треба знати міру, а її з нею знайомі рідко.
В мене є подруга, яка має персональний досвід, де знайома їй людина в ґеншин настільки сильно втовклась, що треба було її силою з того виводити й тепер вона сидить через залежність на таблетках (якщо що, то все було виписано лікарем, це не самолікування). Та наслідки можуть бути й не тільки важкими, а й летальними, адже “просто гра” часто не є просто грою, особливо яка має настільки токсичний фендом, зокрема тим же мільйонам московитам. Варто додати, що гра без жартів викликає залежність, з якої дуже важко вийти. Авжеж, велику роль грає оточення, через яке люди надто занурюються у гру.
Не можу заперечити, що лор ґеншину дійсно цікавий, над ним працювали багато дійсно талановитих людей, але, як і все інше, це не може бути “поза політикою”, зокрема їх вилизування царської росії. І так, я упереджено скажу, що їх народ поважає росію як “батька комунізму”.
Та й просто кожна людина, яка вважає себе усвідомленою, не має грати в ігри, які безпосередньо директно збирають гроші їй прямо на смерть, навіть без гроба.
Якщо людям цікава сама механіка чи лор то можна окремо цим цікавитись й дивитися на ці аспекти гри вивчаючи й інші ігри. Стільки є крутих проєктів з таким лором, що вмери можна від шоку, а механіками…
Навіть можна до прикладу взяти мене, який відмовився від ґеншину, але це в свою чергу стало каталізатором для вивчення тем ворлдбілдінґу й ігрових механік.
І якщо що, то я кажу, що засуджувати людей, що грають в ґеншин навіть не варто. Моя мета в першу чергу показати їм, що варто переглянути власні принципи й не брехати самим собі.
Можливо, знайдуться люди, що напишуть “а от в шо мені грати як не в ґеншин” то ж я закликаю написати в коментарях назви вартісніших на вашу думку проєктів.
До того ж, це шанс ще більше відкрити очі на світ та контент, який творять люди в ньому.
