З самого початку ми бачимо героя. О боги, сам Навальний повертається додому. Пафосні фрази, возвеличення хоробрості якогось типового росіянина та преса, дуже багато преси. Він виходить на сцену та вигукує усім, здавалося б, зрозумілі речі, а масовка, яка страхітливо дивиться в камери, спочатку трохи лякається, а потім продовжує мило посміхатися та тримати червоні кульки.
Потім нагнітаюча музика, ніби драма якась, показує як пан Навальний в Сибірі намагається зняти відео про корупцію, але йому заважає пісячий чоловічок на фоні іржавих гаражів. І тут музика стаще ще трагічнішою(куди ще гірше). Найвідомішого російського опозиціонара отруїли(ну то так там кажуть, ви зрозуміли). Соловйов і шайка обзивають його жахливим наркоманом та гомосексуалістом(куди ж без цього), а люди, які хочуть аби він вийшов з лікарні, не можуть навіть врятувати жінку яку псевдополіція відвозить в псевдовідділок.
Звичайно не обійшлося без Юлічкі, яка на ходу намагалася вигадати історію отруєння тоскно дивлячись на стелю, типу плачучи. Найдивнішим стало те, що записано було усе. Усі спокійні, врівноважені, записують кожну розмову з лікарями чи тітушками, знімають ТікТоки, періодично невзначай дивляться в основну камеру, навіть зліт приватноого літака зняли! Де ви взагалі таке бачили? Аби в росісії усі спокійно та мило відповідали на питання? Ні, не вірю.
А от возвеличення особистості справді реалістичне. Довгі паузи перед ім'ям, люблячий чоловік, емоційний чоловік, стомлений чоловік з важкою долею та неймовірно блакитними очима, який полюбляє годувати віслюків морквою, довго вчиться жонглювати(але потім каже, що вперше спробував) та показує звичайну німецьку рутину.
Юлька взагалі виділилася. Захотіла собі спокійно викрасти яблучко на приватній власності. І чоловік ніяк не міг зупинити її, тому усе обійшлося фразою "very Russian style of thinking about someones property", тобто по російськи думати про приватну власність. Так, а є ще по американськи, по польски... Цікаво. Ну справді, моя повага, Юлька показала справжню руську натуру.
І Олексій, справжній фанат тваринок та милий сім'янин мать вашу. Той самий справжній Олексій, який спокійно так каже що йому комфортно на одній сцені з націоналістами-нацистами(фіг зрозуміло ким, він сам заплутався) і що така в нього політична суперсила бачте.
Навальний взагалі чомусь різко стає езотериком та розповідає нам, що коли той вперше побачив путіна на екрані вже мав відчуття що від бреше, що від політична ящірка і так далі. От був собі такий підліток Альошка і дивився на екран і такий "відчуваю неладне". Увесь світ дивився дивився - не бачив, а Альошка подивився на голову тієї істоти і такий "ну от брешуть очі, брешуть".
Ну окей, окей, добре. Фільм розповідає нам історію отруєння Навального та його дослідження. Але як взагалі історія про отруєння якогось псевдо опозиціонера могла виграти Оскар у фільму, який розповідає про виживання дітей з дитбудинку у розпал війни? Чи історія звичайного опозиціонера сильніше за це? Ні, звичайно ні.
Хтось скаже "Ти що, певно цей фільм технічно краще знятий". Навіть моїм неозброєним та непрофесійним оком видно що зняти звичайний телевізійний сюжет - просто. Так, саме документальний телевізійний сюжет. Тут не має важких досліджень, ніхто не має копатися в файлах історичної давності і, звичайно, ми маємо усіх ключових героїв на екрані. Це рівносильно ютуб блогу, який детально описує події зібрані з усіх можливих медіаресурсів, але усе навмисне в кіношних тонах та печальних поглядах в далечінь.
Звичайно, мушу сказати що рослідування цікаве тільки в тому, що вийшов веселий пранк над фсбшниками, але це усе, вагомості на суспільство і не сильно має, може тільки для росіян та тільки за час виходу на ютубі, хоча що для них взагалі має значення окрім водачкі. Для самого фільму це було лише маленькою частиною історії. А після неї знову хвала хоробрості та вихваляння Навальному, що повернувся в росісію.
Дивитися фільм справді нудно. Нових знань він не дав, естетикою не здивував, постать не цікава, дурна та псевдодраматична. Бачу тільки пихатість. Серед документальних фільмів з усього світу можна було вибрати набагато цікавіший та вагоміший фільм. А якщо ви маєте думку внє політіки, то оберіть естетичний та глибокий український шорт "Будинок зі скалок" і не парте нам мозок.
Дякую за увагу і до зустрічі!
