Глава 9 — Ліліт не дають спокою

*У Ліліт зненацька пропадають сили. І вона впала, але залишилась при тямі.*
Лі: Це було ожидаймо
Ліліт: Е, де мої кила *Засмучено сказала Ліліт*
Лі: Тренуватися фізично треба.
Ліліт: А в Діа чого не пропали.
Ема: Бо він фізично натренований, но він не вивільнив всі сили, а не велику частку.
Ланко: А ти вивільнила, меншу половину, і фізично її не витримала, але на диву гарно з лука стріляєш.
Лі: Ну, ти вже не так безполєзна.
Ліліт: Дякую за підтримку.
Лі: А, да. Якщо ці двоє з ненецька пропадуть, значить вони проснулися. Ще дещо Діа і Ліліт ви не маєте це комусь розказувати – хто ви. І я вам там не буду розказувати інформацію.
Діа: А можна я її стукну?*Посміхнувся*
Лі: Я б не проти, но вона там потрібна в строю. А то дехто перестарався і не може встати. А, ви не навчилися просинатися самі ?
Діа: Ні
Лі: Ужас, і цьому вас треба вчити.
*Вони, зненацька прокинулися – це був будильник.*
Лі: Або так можна, а тепер Ліліт, на пробіжку зі мною.
Ліліт: Діааа, рятуй мене – вона мене угробить.
Лі: Треба, бігом – ти вже і так готова не переодягалась з вчорашнього вечора, як і я.
Ліліт: Діа, скажи щось.
Діа: Крила хочеш собі ?
Ліліт: Да хочу…..
Діа: Ну от бігом.
Лі: Коли ми вернемося, потрібно буде оглянути верхні кімнати.
Діа: Я про це теж думав.
Лі: Але потрібно буде їх пізніше оглянути в Адманії.
Ліліт: Бо там певні зміни в речах?
Лі: О, ти не така без надійна.
Ліліт: Хватить надомною іздіватися.
Лі: А хто мене сюди покликав, правильно Ліліт.
Ліліт: Я про це вже жалку.
Діа: А ну швидко, бігати. І не угроб мені Ліліт. А то вона дуже тендітна.
Лі: Я замітила.
*Лі потягла Ліліт на вулицю. І зустріла на вулиці Максима*
Максим: І куди її тянеш?
Лі: На пробіжку.
Ліліт: Мася, рятуй мене.
*Максим нагнувся до Ліліт*
Максим: Я тобі казав, не називай мене мася. Лілі, влаштуй їх гарну пробіжку.
*Ліліт заставили пробігти. Максим зайшов до Діа.*
Діа: Ти щось часто почав навідуватися.
Максим: Ну, не зі мною ж сплять ти гарні дівчини.
Діа: Завідуєш ?
Максим: Да і ні.
Діа: А чого так ?
Максим: Якщо дивитися з сторони зовнішності, то вони обидві гарні, а якщо брати по характеру. Виникає велике запитання.
Діа: І яке це ?
Максим: Як ти ще живий.
*Діа засміявся*
Діа: Тут, я з тобою погоджуся. Характер не цукерочка. А кстаті Ліліт янгол, а Лі демон.
Максим: Якщо їх порівнювати -- це так виходить. А Ліліт залишиться живою?
Діа: А в неї іншого варіанту не дано.
*Тим часом Лі заді біжить , підганяє заді Ліліт --  не дуючи їй віпочити.*
Ліліт: Дай мені відпочити, я втомилась.
Лі: тобі ще кілометр залишився.
Ліліт: Пристреліть мене.
Лі: Ніхто такого щастя тобі не дасть.
*Ліліт ледве пробігла 5 кілометрів*
Лі: О, то в тебе сьогодні прогрес. Ти пробігла на одному диханні 5 кілометрів.
Лі: Назад побіжиш?*Єхидно посміхнулась Лілі*
Ліліт: Ти вирішила мене добити ? Пішли до Діа і Масі.
*Вони спокійно йшли додому – Ліліт потихеньку відходила по дорозі додому. Тим часом Макс і Діа приготували їсти.*
Максим: То ти вирішив дозволити їй їсти м'ясо ?
Діа: да
Максим: А як же покарання?
Діа: А тобі не здається, що Лі це найгірше покарання яке може бути ?
Максим: А… Жорстокий ти, Діа.
Діа: Та ні, Ліліт сама постаралась.
*Ліліт і Лі прийшли додому*
Лі: Ми дома.
*Ліліт підбігла в сльозах і обняла Діа.*
Ліліт: Діа вона надомною іздівається.
*Діа обнімає Ліліт*
Ліліт: Вона мене заставила бігти 5 кілометрів на одному диханю.
*Через сльози сказала Ліліт*
Діа: Ого, швидкий в тебе прогрес.
*Діа погладив по голові Ліліт*
Діа: Все тихо-тихо, молодець -- гарні успіхи робиш.
*Не відпускає Діа*
Діа: Пішли їсти.
Ліліт: Можна я біля тебе сяду?
Діа: Можна.
*Вони сіли за стіл і Ліліт сперлась на Діа. Діа почав годувати Ліліт м’ясом. У Ліліт зразу піднявся настрій*
Лі: Завтра на одному диханні 10 кілометрів ?
*Ліліт трохи подавилась і почала кашляти, Діа почав стукати Ліліт по спині.*
Ліліт: Діа, вона хоче мене вбити.
*Лі почала сміятися. Ліліт полежала на плечі Діа і від втоми заснула.*
Лі: Віднеси Ліліт на ліжко
*Діа відніс Ліліт на ліжко. Тим часом Ліліт появилась в будиночку Еми і Ланка*
Ланко: О, ти вернулась. Будемо тренуватися ? Тільки нам треба пробігтися.
Ліліт: Я тільки з пробіжки… Як крила повернути ?
Ланко: Ой, не скоро ти їх вернеш. Тобі треба тренуватися.
*Кінець 9 глави*