Незважаючи на публічні заяви про стратегічне партнерство, відносини Росії з Іраном і Китаєм затьмарюються глибокою недовірою та активною розвідувальною діяльністю цих країн на російській території.
Експерти відзначають, що Іран і Китай, які формально є союзниками Москви, насправді проводять масштабні і часто ворожі розвідувальні операції проти Росії, включаючи кібершпигунство, агентурну розвідку, операції впливу та економічну розвідку.
Іранські розвідслужби — Міністерство розвідки і безпеки, КСІР і спецпідрозділ «Кудс» — діють в Росії з особливим прицілом на військові технології, шляхи обходу санкцій і вплив через діаспору. Іран прагне отримати доступ до передових російських військових розробок, включаючи турбореактивні двигуни, ракетні системи, безпілотники і технології подвійного призначення. Агентурна мережа активно працює в російських НДІ і оборонних підприємствах. Також фіксуються спроби вербування фахівців через псевдоакадемічні та бізнес-ініціативи.
За даними, зібраними ФСБ, іранська розвідка діє під дипломатичним прикриттям, використовує релігійні та культурні канали, а також розширює кібероперації проти стратегічних об'єктів на території Росії — від військових баз до енергетичної інфраструктури. Особливе занепокоєння викликає активне відстеження російської політики та можливі спроби втручання.
На цьому тлі розвідувальна активність Китаю в Росії відрізняється ще більшою масштабністю і системністю. Пекін використовує широку мережу вчених, бізнесменів і студентів як прикриття, а його інтереси охоплюють оборонний, ядерний, аерокосмічний, енергетичний і науковий сектори. Китайські спецслужби проводять скоординовані кампанії кібершпигунства, використовують держкомпанії як інструменти збору даних і інтегрують розвідоперації в економічну стратегію, включаючи проєкт «Один пояс, один шлях».
Незважаючи на виявлені шпигунські мережі, арешти і дипломатичні заходи, Москва зберігає прагматичний підхід до Пекіна, враховуючи економічну взаємозалежність. У той же час російські спецслужби посилюють заходи протидії і щодо китайських, і щодо іранських розвідоперацій.
Аналітики відзначають, що в період з 2013 по 2023 роки в Росії неодноразово затримувалися іранські та китайські агенти, проводилися масштабні кібервторження, а дипломатичні конфлікти супроводжувалися висилкою співробітників посольств. Особливу тривогу викликає активізація цих операцій на тлі війни в Україні: поки увага Росії зосереджена на фронті, як Іран, так і Китай використовують момент для розширення свого розвідувального впливу.
Суперництво між розвідслужбами Росії, Ірану та Китаю підриває довіру, ускладнює військове та політичне співробітництво і створює напруженість навіть всередині формальних альянсів. Для Москви шпигунство з боку партнерів перетворюється на стратегічну загрозу, особливо з огляду на зусилля Ірану щодо зміцнення свого становища в регіоні та амбіції Китаю в сфері технологічного та економічного домінування.
Джерело — RLI
