Інтерв’ю з Сергієм Рабченюком (Сер Саничем) на честь Дня народження Ліни Костенко

Зміст

Сьогодні неперевершена Ліна Костенко святкує свій День народження. Як гадаєте, чому поетеса за життя стала легендою? 

Її поетична душа торкається глибин свідомості читача й закохує в поезію. Ліна Василівна вже за життя стала феноменом завдяки своїй індивідуальності, незламності, патріотичності. Слова Ліни Костенко йдуть від самого серця, вони щирі, емоційні та пронизані любов'ю до рідної землі. Її вірші — це невичерпне джерело натхнення, мудрості й духовності. Поетеса — це безцінний скарб української літератури, голос нації. Її творчість надихає та об'єднує людей різних поколінь. 

Що вам спадає на думку, коли ви читаєте твори Ліни Костенко?

Передусім — відчуття щирості, глибини й мудрості її слів. Поезія Ліни Василівни торкається найпотаємніших струн душі, пробуджує захоплення красою рідної мови, змушує замислитися над вічними питаннями. Читаючи її вірші, написані ще в 60-х роках, я дивуюся їхній актуальності й сьогодні. Ліна Костенко завжди писала для душі, її слова несли в собі потужний заряд любові до України, до народу, до життя в усіх його проявах. 

Як ви почали робити сторінки у соцмережах про Ліну Костенко?

Ще в студентські роки я був організатором різних спортивних змагань і паралельно адмінив декілька груп у соціальних мережах. Після закінчення університету восени 2013 року пішов у армію на строкову службу. За місяць до відправлення в Крим, 22 вересня 2013 року, я створив сторінку про Ліну Костенко та поставив собі завдання популяризувати українську поезію на просторах фейсбуку. (Сторінка створена 22 вересня 2013 року.) З того часу ця сторінка стала осередком шанувальників творчості видатної поетеси, місцем для обміну думками й натхненням.

Які труднощі вас спіткали за понад 10 років діяльності?

Можна розбити на декілька етапів, до й після появи алгоритмів. 

У перший тиждень на сторінку про поетесу підписалося 6 тисяч людей, і щодня прибувало чимало нових підписників! Спочатку все було легко й просто — публікації охоплювали широку аудиторію, сторінка стрімко набирала популярність. Однак згодом з'явилися алгоритми, які значно ускладнили роботу. Навіть якщо на сторінці було 100 тисяч фанів, підписники у своїх стрічках не бачили дописів, на які вони підписалися! Це стало величезним викликом і потребувало неординарних рішень.  

В інтернеті й досі публікуються вірші, авторство яких хибно приписують Ліні Костенко. Незважаючи на це, враховуючи недосконалість репостів у фейсбуці та помилкове поширення віршів навіть офіційними ЗМІ, цей процес, на жаль, не зазнав належних змін. (Саме тому ми створили рубрику «Приписують поетесі».) Твори видатної поетеси інколи пересікаються з творчістю інших авторів, розмиваючи межі авторства й вносячи плутанину. Утім, істинні шанувальники мистецтва Ліни Василівни добре відчувають її неповторний поетичний почерк.

Чим ви пишаєтеся та які ваші досягнення за цей час?

Не використовуючи платної реклами, гівівеїв чи безглуздих розіграшів, нам вдалося назбирати чималу аудиторію шанувальників творчості Ліни Костенко. У фейсбуці на сторінку про поетесу підписано понад 1 мільйон людей. В інстаграмі за нами стежать понад півмільйона прихильників її таланту. Крім того, ми присутні у телеграмі та Threads (новій соціальній мережі від Meta). Ми пишаємося тим, що змогли популяризувати українську поезію, донести красу й мудрість віршів Ліни Василівни до мільйонів людей. Це велика честь і відповідальність репрезентувати у віртуальному просторі спадщину такої видатної поетеси. Кожен підписник, кожен лайк чи репост — це маленька перемога у боротьбі за збереження і популяризацію українського слова. Ми раді, що змогли згуртувати навколо себе величезну спільноту однодумців, які цінують справжню поезію і прагнуть занурюватися у світ високих емоцій та натхнення разом з нами.

Розкажіть детальніше про вашу команду й волонтерів проєкту?

На початку створення сторінки у Facebook, зі мною працювало декілька моїх друзів, які підтримували сторінку за рахунок таймеру й сторонніх сервісів, а я здебільшого контролював дистанційно, бо саме тоді служив у армії і мав обмаль часу. З 2016 року долучилося  дві дівчини (Ярсі Крешана та Марія Шеремет), які були адмінками групи «Ліна Костенко» ще у «Вконтакті», і їхній досвід і чуттєві душі завжди були корисними для сторінки. Згодом до проєкту запросив ще дизайнерку й журналістку Нелі Раіну, яка зробила більше тисячі індивідуальних артів на слова поетеси. Протягом останніх 10 років на сторінках про поетесу в різний час працювало багато талановитих людей, зокрема: Андрій Яворський, Володимир Юзьків, Дарія Бортник, Степан Марущак, Ольга Хіл, Аня Бернебек та інші.

Як змінилися ваші проєкти після повномасштабного вторгнення?

Сторінки були майданчиком для поширення інформації та підтримки українців. Проте компанія Meta часто неадекватно видаляла дописи про російських терористів, безпідставно банила(тільки за згадування слова «Азов» прилітав бан — і то неодноразово). Інстаграм-сторінку було повністю видалено(лише завдяки хорошим людям спільноту повернули). У Facebook дивом вийшли з тіньового бану аж через рік! Несправедливо, що слова Костенко зазнають цензури в соцмережах, а згадування війни вважається «небажаним контентом» для рекомендацій.

Як ви ставитеся до тези, що культура під час війни не на часі?

Культура під час війни не лише на часі, а життєво необхідна. Вона єднає народ у прагненні до Перемоги, вселяє сили й натхнення воїнам на передовій. Концерти, вистави підіймають бойовий дух народу. Культурні події сприяють залученню фінансової підтримки для військових на фронті. Арт-проєкти, перформанси нагадують цивільним про війну. Твори мистецтва увічнюють подвиги героїв, стають літописом великої боротьби. Культура — оберіг національної ідентичності, шлях до свободи, невід'ємна складова Перемоги над ворогом.

Як можна допомогти вашим проєктам й Україні сьогодні?

Враховуючи велику аудиторію проєктів про поетесу (більше півтора мільйона підписників), максимально поширювати й пропагувати українську культуру, мову та традиції. Поетеса завжди знаходила слова для того, щоб українці пишалися своїм народом і ніколи не здавалися. Перед початком створення сторінки про поетесу в нас була загальна ціль —  набрати більше мільйона підписників (ми її досягли), та моя особиста мрія —  поспілкуватися вживу з Ліною Костенко, і хочеться вірити, що вона теж здійсниться. Слава Україні! Слава ЗСУ! Та вічна памʼять усім безневинно загиблим українцям та українкам!

Над дописом працювали:

Інтерв’юер: Максим Жовтун (@max_zhovtun) —  засновник медіа «Опінії», громадський діяч.

Редактор: Денис Лукін (@deni_look_in) — історик, письменник.

Дизайнерка: Соловей Марія (@soloveymary) — студентка-архітекторка, мандрівниця, бойкиня.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Опінії
Опінії@opiniyi

Опінії кожної людини важливі

746Прочитань
0Автори
20Читачі
На Друкарні з 2 лютого

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Кон'юнкція з дійсністю

    Як відомо уважному читачеві, Сапковський не з тих авторів, що вигадують реалії свого світу. Відьмацька сага є компіляцією непересічних енциклопедичних знань корифея східноєвропейського фентезі.

    Теми цього довгочиту:

    Відьмак
  • Костер і той, що досі я

    Не страшися холодної ночі. Підійди до кострику, зігрійся. І пам'ятай, ти не один. Бо для себе ти найкращій друг, спасіння й опора.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • Спомин про “безіменний” альманах

    Збірка позиціонувалась як якась альтернатива вже наявному укрсучліту, проте я не відчув декларовану відмінність зачитаних творів. А от якість була присутня.

    Теми цього довгочиту:

    Література

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Кон'юнкція з дійсністю

    Як відомо уважному читачеві, Сапковський не з тих авторів, що вигадують реалії свого світу. Відьмацька сага є компіляцією непересічних енциклопедичних знань корифея східноєвропейського фентезі.

    Теми цього довгочиту:

    Відьмак
  • Костер і той, що досі я

    Не страшися холодної ночі. Підійди до кострику, зігрійся. І пам'ятай, ти не один. Бо для себе ти найкращій друг, спасіння й опора.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання
  • Спомин про “безіменний” альманах

    Збірка позиціонувалась як якась альтернатива вже наявному укрсучліту, проте я не відчув декларовану відмінність зачитаних творів. А от якість була присутня.

    Теми цього довгочиту:

    Література