Хочеться просто зникнути,
Усі барви давно вже зблідли.
Сенсу в речах, що радість приносили, немає,
І кава з погодою вже не надихає.
Нічого... а навіщо?
Робити щось взагалі, навіщо?
Прокидатися вранці,
Бігти на роботу, мов зайці?
Вислуховувати дурниці колег,
Невже це щастя, успіх?
Дитяча позиція, скажете ви,
Але коли дорослими стаємо ми?
У вісімнадцять ніхто не змінить нас,
Ми всі ті ж діти, та час не спинить час.
У тілі дорослих живе дитина,
То навіщо все це, яка причина?
трагічна історія про втрату, самотність і мовчання, що залишається після людини
Від дедлайна до дедлайна ми блукаєм,
В дзеркалі – чужий силует
Деякі люди вважають, що зустріч з чорною кішкою є ознакою нещастя...
Вирішив все таки викласти ще один свій вірш. Чомусь я звик їх писати в поганий настрій. Якщо вам він сподобався залишіть якийсь коментар.
Все дуже точно описано в наш час
Деякі люди вважають, що зустріч з чорною кішкою є ознакою нещастя...
Вирішив все таки викласти ще один свій вірш. Чомусь я звик їх писати в поганий настрій. Якщо вам він сподобався залишіть якийсь коментар.
