Хочеться просто зникнути,
Усі барви давно вже зблідли.
Сенсу в речах, що радість приносили, немає,
І кава з погодою вже не надихає.
Нічого... а навіщо?
Робити щось взагалі, навіщо?
Прокидатися вранці,
Бігти на роботу, мов зайці?
Вислуховувати дурниці колег,
Невже це щастя, успіх?
Дитяча позиція, скажете ви,
Але коли дорослими стаємо ми?
У вісімнадцять ніхто не змінить нас,
Ми всі ті ж діти, та час не спинить час.
У тілі дорослих живе дитина,
То навіщо все це, яка причина?
трагічна історія про втрату, самотність і мовчання, що залишається після людини
Від дедлайна до дедлайна ми блукаєм,
В дзеркалі – чужий силует
Група молодих людей намагається привернути якомога більше уваги до своїх газет, але ніхто не визнає їх існування. Вони вже збираються опустити руки, коли з'являється бізнесмен із шикарними вусами і пропонує їм угоду, від якої вони не можуть відмовитися.
Сидів, рефлексував, потім встав і пішов курити. Поки курив, з підвіконня взяв книгу віршів Іздрика, і дуже вдохновився обкладинкою. Щось стукнуло в голову, вернувся на диван та написав таке:
Причини немає. Почитайте про антинаталізм, щоб не стати одним з тих, хто продовжує це безґлуздя
Група молодих людей намагається привернути якомога більше уваги до своїх газет, але ніхто не визнає їх існування. Вони вже збираються опустити руки, коли з'являється бізнесмен із шикарними вусами і пропонує їм угоду, від якої вони не можуть відмовитися.
Сидів, рефлексував, потім встав і пішов курити. Поки курив, з підвіконня взяв книгу віршів Іздрика, і дуже вдохновився обкладинкою. Щось стукнуло в голову, вернувся на диван та написав таке:
