Чужію я…

В дзеркалі – чужий силует,

Очі – мов крига, без тепла.

Де ж я, колишня, мій портрет?

Де та душа, що вільно йшла?

Кроки – немов чужі, скуті,

Слова – не мої, як з-за стін.

В пастці себе я, замкнута,

В світі, де кожен – як чужий.

Голос в душі – тривожний дзвін,

Питає: "Куди ж ти пропала?"

І я блукаю, мов одна,

В пошуках себе, що вже впала.

Та є іскра, мов маяк,

Кличе вдалину, де мрія сяє.

Я йду, хоч кожен крок – як знак,

Де глибині душі чекає.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Alina Sh
Alina Sh@kora

93Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 15 грудня

Більше від автора

  • Яка причина смерті

    трагічна історія про втрату, самотність і мовчання, що залишається після людини

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Дедлайн…

    Від дедлайна до дедлайна ми блукаєм,

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Навіщо..?

    Хочеться просто зникнути

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

  • /////

    пройшов я роки ті

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Митці шпигуни у в період радянського союзу

    Зазвичай, при згадці про шпиство, образ шпигуна можна охарактеризувати як людину у довгому пальто та шапці, що закриває обличчя, поводиться непомітно. Але це не так. Це стаття розповість про життя та шпигунську діяльність українських митців під час радянського союзу.

    Теми цього довгочиту:

    Історія України

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • /////

    пройшов я роки ті

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Митці шпигуни у в період радянського союзу

    Зазвичай, при згадці про шпиство, образ шпигуна можна охарактеризувати як людину у довгому пальто та шапці, що закриває обличчя, поводиться непомітно. Але це не так. Це стаття розповість про життя та шпигунську діяльність українських митців під час радянського союзу.

    Теми цього довгочиту:

    Історія України