Історія про «терапевтичний» Карменер та його пригоди

Давним-давно, коли я складала такий собі фінальний «іспит» перед прийняттям на роботу в винну крамницю, мене попросили знайти серед асортименту пляшку французького Карменера.

І я шукала. Цілих сорок хвилин (у відносно невеликому магазині!). Шукала, хоч на 99% була впевнена, що його там немає з однієї дуже простої причини...

Карменер походить із регіону Бордо в Франції й протягом довгого періоду був найбільш поширеним там сортом для виготовлення червоних вин. Аж поки в 1863 році в Європі не почалася епідемія філоксери, яка знищила величезну кількість насаджень.

Згодом виноградники засадили менш вибагливими до умов вирощування сортами Каберне Совіньйон та Мерло. Карменер же вважався вимерлим.

Але, як то кажуть, був нюанс.

Філоксера не дісталась до Чилі, тому там винороби раділи життю й вирощували виноград сорту Мерло, який імпортували з Франції ще на початку 19 століття. Принаймні, вони так вважали, не здогадуючись, що половина їхнього «Мерло» – це насправді Карменер, який дивовижним чином переплутали з «родичем» через їхню схожість.

Карменеру не дуже подобалось, що його вирощували як інший сорт, адже йому притаманний довший термін дозрівання та й загалом інші методи догляду. Вина часто виходили «зеленими» й незрілими. Але чилійські винороби списували це на те, що в них просто два різновиди Мерло ростуть.

Так тривало аж до 1994 року, поки до Чилі не завітав дослідник Жан Мішель Бурсіко і, спостерігаючи за цвітінням винограду, не виявив ознаки, характерні для Карменера. Вже в 1996 виноробня Viña Carmen представила перше вино з Карменера, який вважався давно зниклим, а в 1998 році Департамент сільського господарства Чилі офіційно визнав його окремим сортом.

Відтоді Карменер став візитівкою чилійського виноробства й в основному вирощується тільки там. Площі насаджень в інших країнах – мізерні.

На момент «іспиту» ця історія була мені відома. Я знала, що французький Карменер – це така собі міфічна штука і що в нас в асортименті його стовідсотково немає.

Але ох той один відсоток сумнівів! Його голос, що казав мені «Людина працює тут купу часу, у винній сфері ще довше, знає все краще за тебе, а ти могла щось наплутати!», змусив мене шукати те, що знайти було неможливо.

Коли після сорока хвилин розглядання пляшок я здалася й сказала, що Карменера тут немає і взагалі цей виноград вирощується переважно в Чилі, отримала відповідь: «Ну якщо ти це знаєш, то навіщо бігала тут стільки часу?!». А чорт знає навіщо...

З того часу я завжди згадую цю історію, коли знову маю намір себе загазлайтити.

І Карменер, звісно ж, згадую. Він особливий не лише справленим на мене терапевтичним ефектом, а й винами, які виходять в результаті. Вони бувають різними залежно від клімату в регіоні: легкими та фруктовими або насиченими й із нотами дуба й шоколаду. Але в будь-якому стилі вино зберігає свою особливість, яку ні з чим неможливо сплутати: характерну перчинку в смаку, яка схожа трохи на зелений перець, трохи на какао-пудру. А ще Карменер дуже гастрономічний і поєднується з купою страв, тож сушити голову над вечерею до вина точно не доведеться.

Тому що я вам скажу у висновку: вірте собі та скуштуйте вино з Карменера!