Хасуанська імперія (文和 帝国) - держава розташована на сході субконтиненту Хасатай.
На півночі країна обмежена горами Хьома (по кордону з країною Нірін) та горами Просвітлення (північний захід). На південь від них розташовані гори Хякуя, багаті на малозаселені чи зовсім незаселені височини. На південний схід від гір Хякуя розкинулися гори Ханда, відділені від моря долиною ріки Нода. Найбільшими ріками є Макото (північ), Нода (центр) і Такеучі (південь). Столиця стоїть на річці Сато. Місячне море, до якого має вихід країна у цій державі представлене Хасуанською затокою (північ) та затокою Манбей (південь). Море на півдні у цій країні та деяких прилеглих зі зрозумілих причин називають Південне.
Коротка історія
Легендарні держави Цуйґо та Кенмуґо вважаються основою імперії, а їхні часи - епохою зародження мудрості та справедливості на землі.
В боротьбі кількох невеликих церств за 600 років до сьогодення, вважається, утворилася імперія. Її правителі звалися титулом окімі. Основи законодавства та політичної системи держави створювалися кров'ю та залізом. Тоді на престолі утвердилася династія Конрін. Протягом десятиліть та століть держава виборювала у війнах свої права на майбутнє, які повсякчас втрачала у міжусобицях.
У 2764 році окімі Такерен здійсним військову реформу та ініціював серію воєн з Пенлайським царством, завоюваня якого відкрило шлях до торгівельних шляхів пов'язаних зі Східним перешийком. Такерен узяв собі титул тоґін, який віднині позначав правителя Хасуану, та лишився в історії під перифразом "підкорювач Півдня". Його діти та онуки відсунули кордони з Ніріном на північ та підкорили Східний перешийок
А проте часи ішли. Низка природних катаклізмів призвели до неврожаїв, а війни та відверто невдалі державницькі рішеня поглиблювали кризу. Десятиліттями зростали корумпованість держави та відірваність її правителів від реальності. У 2986 році селарійські війська вторглися у прикордонну провінцію, спустошивши її. До війни з сусідом це, на диво, не призвело, хоч і відкрилися старі рани Хасуанської держави.
Малі та великі повстання селян захлинули країну. А за два роки повстала й армія. З того часу країна на 7 років загрузла у Громадянській війні. Різноманітні польові командири, придворні та релігійні проповідники боролися за владу у провінціях та столиці. В результаті владу у столиці здобув талановитий воїн та поважний філософ Шіро Іші. Користуючись абсолютною довірою оточення та статусом об'єднувача держави, він стратив чинного імператора та посів трон під ім'ям Накатарі, започаткувавши династію Отарі.
Бажаючи надати собі більшої легітимності, новий правитель відновив старовинний титул окімі. Відновлення держави перервала Друга громадянська війна, з якої Накатарі також вийшов переможцем. Зрештою протягом років було здійснено ряд реформ: освітню, амдіністративну, судову, аграрну та військову.
Дещо про населення
У державі діє станова система.
Воїни. Разом із чиновниками є керівною верхівкою держави. Вищі чини командують арміями, здійснюють владу у провінціях та служать у особистій гвардії окімі, канрея та губернаторів. Вони отримують платню з державної скарбниці. Нижчі чини служать у війську, виконують поліцейські та пенітенціарні функції, а маючи необхідний рівень освіти можуть працювати в канцелярії чиновника чи високопоставленого військового. Їм платять коштом провінції або певного посадовця.
Чиновники. Порівняно молода верства, яка послужила централізації держави. Формуються з тих що здали державний екзамен на певну державну посаду. Таким чином людина обдарована розумом, хоч і нешляхетного походження, отримує державну посаду відповідну своїм знанням та отримує матеріальне забезпечення від держави. Всі вищі державні посади, крім окімі, можна отримати лише після відповідного державного екзамену.
Духовенство у системі влади теж відіграє роль, оскільки його представники можуть мати судові повноваження у певних випадках. Вони ж можуть зіграти роль арбітра, що полегшує соціальний та політичний діалог. Але це не стосується маргінальних сект, що живуть у горах відокремлено від системи управління імперії. Загалом ченці та священнослужителі не виконують повинностей. Також деякі заборони, що стосуються простолюдинів, на них не поширюються
Купці та лихварі. Значним чином можуть впливати на політику, хоча не мають ані шляхетного походження, ані будь-яких привілеїв, що їх не мали б простолюдини (не враховуючи особистих заслуг). На відміну від вищезазначених каст платять податки. Повинності виконувати мають, але мають змогу найняти когось аби виконував їх за них.
Селяни та ремісники. Інші робітники. Дві найбільші групи населення. Різниця їхня полягає лише у роді занять. Платять податки, виконують повинності (будівництво, усунення наслідків стихійних лих, виготовлення певних товарів і т.д.)
Іноземці. Їхні права регулюються окремими законами. Нині їм дозволено перебувати на території держави але заборонено займатися підприємництвом усюди, крім великих міст.
Титульним етносом імперії є народ хасу. Мова хасу затверджена як єдина мова документообігу та офіційно-ділового спілкування. Звісно, велика імперія не може бути моноетнічною, в ній поширені й інші мови: пенлай, наґасе і кансан.
Найпоширенішою вірою є Вчення Шляху. Конкуренцію йому подекуди складають лише місцеві язичницькі вірування. І хоча офіційна версія Вчення основується на са-лунських віруваннях, в горах Хякуя і Ханда знайшли притулок деякі досить чисельні релігійні секти.
Державна влада
Голова держави офіційно зветься окімі. Допускаютьс й інші напівофіційні титули. Він затверджує закони, призначає губернаторів провінцій, вище військове командування, міністрів та наглядача за роботою міністрів, який є його заступником (канрей). Посада окімі є спадковою і традиційно передається братові або синові померлого.
Сенґункай (генеральна військова рада) - фактично координаційний орган влади при окімі, який сам визначає склад цього органу. До нього традиційно входять вище військове командування, міністр закордонних справ, міністр державного скарбу, міністр-хранитель печатки та канрей. Крім того, у Сенґункай можуть входити інші особи, якщо окімі вважає за потрібне регулярно з ними радитись.
Управління безпеки - Анкан (скорочення від перших канджі обох слів). Орган об'єднує зусилля секретних загонів, елітних військових загонів та мережі шпигунів інформаторів (включаючи деякі клани шінобі). Функції Анкан це військова розвідка, дипломатичне та економічне шпигунство, арешт і ліквідація ворожих шпигунів, арешт і ліквідація інших державних зрадників. Голову Анкан також призначає окімі.
Держава поділяється на краї (до), їхні губернатори призначаються головою держави традиційно за поданням канрея. Найчастіше це чиновники та військові знатного та рідше незнатного походження. Також існують окремі міста, що мають статус краю - шідо. До таких належать Хасуан, Ріцукан, Бікай та Дайрецу-Рін.
Першою інстанцією судової влади є суд волосного чиновника. Другою - повітовий суддя. Третьою - краєвий суд. Верховний суд очолює міністр-хранитель імператорської печатки.
Армія
Армія Хасуанської імперії достатньо досвідчена завдяки багатій історії військових конфліктів та загартована боями нещодавніх громадянських воєн.
Основою армії є регулярно оновлюване напівпрофесійне ополчення та чоловіки призвані на службу під час воєн. Також існує професійна регулярна армія та напівпрофесійні військові поселенці.
Основною їхньою зброєю є алебарда, спис і меч (тачі), також використовується щит тате. Зі стрілецької зброї наявні луки, також застосовуються арбалети.
Легкий обладунок солдату надає держава або феодал, але його покращення солдат здійснює за свій рахунок (а це 40-60% його вартості). Професійні та напівпрофесійні частини частіше одразу отримують тяжку броню. Тяжка кіннота або особиста гвардія окімі, що найчас тіше мають шляхетне походження, можуть придбати чи отримати безкоштовно (залежно від регіону й командування) власний повний обладунок.
Зовнішня політика
Шість років тому було укладено військовий союз із державами Нісі та Ксан з метою утримання східної частини півострова Хасатай у мирі, а в разі його порушення - разом докладати зусиль для усунення зовнішніх небезпек. До таких угод Нісі та Ксан підштовхували набіги західних варварів зі степів, а Хасуан – загрози зі сходу.
З наймогутнішими сусідами, Імперією Селарі та Раґдаанською імперією, зберігається озброєний нейтралітет.
Держави Лісвон та Лайвон перебувають у васальній залежності від Хасуану.
