Передмова: декілька днів тому я закінчила перечитувати «Атаку титанів» і не могла нічого не написати стосовно такого свіжого погляду на цю історію. Сьогодні я хочу поговорити про те, що стоїть за основним сюжетом, з яким нас знайомить Хаджіме Ісаяма у першій главі, тобто майже двохтисячна історія, а також міфологія, на яку він дуже часто опирався під час написання. На основі того, що я прочитала та того, про що вже писали інші, я зібрала інформацію та поділила на чотири частини, які міститимуть у собі хронологію до 845го року, розповідь про життя Імір, взаємозв’язок сюжету «атаки» зі скандинавською міфологією (вона буде поверхневою і лише у якості контенту для ознайомлення, але основні деталі, я сподіваюсь, розповім Вам) і коротке пояснення останньої глави, якщо вона була незрозуміла. Якщо помітите, що я неправильно трактую скандинавські образи, то не соромтесь ввічливо написати про це у коментарях. Рекомендується для тих, хто вже знайом з сюжетом манґи або/та аніме!
Частина перша: хронологія подій до 845го року
Як я вже сказала, почнімо ми зі згадок про те, що ж насправді відбулось між Марлією та Ельдією, бо якщо Ви під час читання заплутались у тому, що правда, а що — ні, то це може Вам допомогти зрозуміти або просто пригадати сюжет.
1003 роки до н.е.: поява Титана-засновника, носійкою якого стала Імір Фріц (більш детально про це як раз буде у наступній частині).
990 років до н.е.: поява Дев‘яти титанів та відкриття Імір «Шляху».
370 років до н.е: початок етнічних чисток елдійцями на завойованих територіях стародавньої імперії Марлії за допомогою використання сили титанів (яку елдійці отримали від Імір та загалом Дев’яти перших титанів).
240 років до н.е.: початок епідемії чуми, через яку загинула половина світової популяції. Ця катастрофа не вплинула на Елдійську імперію через здібність Титана-засновника контролювати імунітет носіїв елдійської крові.
Початок 700 н.е.: з величезним відривом від попередніх відомих нам подій минулої ери, у Елдійської імперії з’являється перший союзник Хізуру, сегун, який є предком клану Акерманів, що був створений шляхом дослідів впровадження певних здібностей титанів у людський організм. Через їхні здібності вони стають правою рукою та клянуться захищати королівську кров (через це Ерен скаже Мікасі, що вона віддана йому лише через те, що організм тієї випадково вважає його носієм цієї крові).
740-ві рр.: 145-й король Елдії, Карл Фріц, успадковує силу Титана-засновника і є першим елдійським монархом , що починає усвідомлювати криваву і жорстоку історію Елдії та її імперії. Карл укладає угоду з родиною Тайбур, яка вже володіє Титаном-Молотом Війни, аби завершити це жорстоке правління. Тайбури вигадують міф про марлійського мученика на ім’я Гелос, аби змусити марлійців виступити проти титанів.
У той же час Фріц відступає до острова Парадіз разом з декількома зі своїх послідовників (де потім заточить населення острова у стіни і змінить їм пам’ять). Так як сім’я Тайбурів була на боці марлійців, то маючи на своїй стороні сили 7 Титанів (Колосальний, Броньований, Титан-Жінка, Звіроподібний, Перевізник, Зубастий та Титан-Молот Війни) вони виграють війну.
Як я вже сказала, Фріц створює три стіни, що називає на честь трьох доньок першого імператора: Шіна, Роза та Марія. Також він каже марлійцям, що якщо елдійців не залишити у спокої, то мільони титанів, що живуть у стінах, прокинуться та знищать світ (Це Бурчання, яке Ерен та Зік організували у останніх главах). Карл за допомогою сили Титана-засновника стирає пам’ять всім творінням Імір, але тим кланам, що не мають елдійської крові, таким як Акермани, вдалось зберегти спогади, через що ті починають виступати проти Фріца. Королівська сім’я переховується та живе як сім’я Рейс, яка досі зберігає у собі сили Титана-Засновника, а сам Карл забороняє будь-якому спадкоємцю цих сил починати війну, аби не продовжувати той кривавий список у їхній історії.
Тим часом у Марлії почала поширюватись пропаганда про те, що причиною їхнього геноциду і всього зла у цьому світі є Імір. Елдійці, що залишились на території сучасної Марлії, живуть у постійному пригнічені та вічному боргу, аж до теперішнього часу і стають відданими марлійцям, а тих, хто не хоче підкорятись, перетворюють на звичайних титанів та відправляю у «Рай» (іншими словами, на острів Парадіз).
750-80-ті рр.: марлійці починають вивчати природу титанів та дізнаються про «Шлях», через що вважають Титана-Засновника відправною «Координатою».
780р.: Культ Імір Фріц знаходить елдійську дівчинку-безхатьку та присвоює ій ім’я Імір, аби вона стала їхнім предметом поклоніння. Через п’ять років, у 785 році, культ викривають марлійці та відправляють на острів Парадіз, перетворюючи їх на звичайних титанів. Імір провела у формі такого титана понад 60 років, допоки не з’їла Марселя.
806р.: Народження Ґріши Йегера у марлійському Ліберіо. Через три роки народиться його сестра Фей, яка стане відправною точкою, що змінить його життя.
816р.: У Ельдії батькові Рода та Урі Рейсів переходить у володіння Титан-засновник і той стає новим монархом на острові.
817р.: Ґріша разом з сестрою виходить з відведеної для елдійців зони, що завершується катастрофою та смертю Фей, яку з’їдають собаки (яких спустили на неї марлійські офіцери, але про це Ґріша дізнається пізніше). Через це батько Ґріши змушений був розповісти йому про елдійську пропаганду та етнічну чистку, яку вони коїли понад 1700 років (1000 до н.е., 700 н.е.). У відповідь на це хлопчик вважає, що сучасні елдійці не повинні розплачуватись так за злочини, що були скоєни їхніми предками.
824р.: через декілька років Ґріша дізнається справжню історію смерті своєї сестри, через що приєднується до організації Елдійських Реставраторів (націоналістів, якщо ще коротше), які хочуть за допомогою сили Титана-Засновника скинути марлійців та їхнє панування. Також ця організація отримує інформацію від шпигуна на прізвисько Сова, який віддає їм її з прихованих джерел марлійської влади.
825р.: народження Зіка Йегера, сина Ґріши Йегера та Діни Фріц, яка є останньою спадкоємицею королівської крові у межах Марлії.
829р.: Урі Рейс їсть свого батька і стає новим монархом. У той же час, Кенні Акерман приєднується до його першого загону внутрішньої поліції та стає правою рукою.
830-ті рр.: Марлія починає тренерувати елдійських дітей, які у майбутньому могли б стати носіями одних з дев’яти Титанів (до яких Зік приєднується у якості подвійного шпигуна, а для того, щоб завоювати довірю Марлії, він здає своїх батьків владі). Ґрішу та Діну відправляють до острова, де другу перетворюють на звичайного титана (яка пізніше з’їсть мати Ерена). У цьому ж відрізку часу, Ерен Крюгер представляє себе як Сову, який є носієм Титана, що атакує (або Атакуючий, але це кривий варіант перекладу). Ерен передає свою силу Ґріші, аби той дістався до зовнішнього міста стіни Марії під назвою Шіґаншіна, де він натрапить на розвідників та проживе своє життя.
835р.: Народження Ерена Йегера. Армін, Мікаса та більшість його майбутніх друзів-кадетів народились у цей же період.
842-43рр.: Фріда Рейс їсть Урі та отримує контроль над Титаном-Засновником (пізніше, її з’їсть Ґріша, аби отримати цю силу та передати Ерену). У цей ще час Зік отримує сили Звіроподібного від Тома Ксав‘єра, Енні Леонгарт - сили Титана-Жінки, Бертольд Гувер - Колосального, Райнер - Броньованого, а Марсель - Зубастого. Останніх чотирьох відправляють на острів, де ще під час дороги до стіни Марії, Марселя з’їдає Імір і після 60 років блукань у тілі звичайного титана перетворюється на людину.
844р.: Баткьів Мікаси вбивають і її забираємо себе сім’я Ерена.
845р.: Поява Колосального титана та початок основної хронологічної гілки сюжету.
[Додатково]
854: За дев’ять років від смерті матері Ерена та відправної точки сюжету світ остаточно змінився, але ще більших змін вів зазнав, коли Ерен та Зік, носії Титата-Засновника та королівської крові, зустрічаються та Ерен започатковує Бурчання, яке пробуджує тих самих титанів, що були у стінах і хоче вищинити ними весь світ (звісно, за виключенням острова Парадіз).
Частина друга: життя Імір
Як і обіцяла, час повернутись до опису життя першої носійки Титана-Засновника, а саме Імір Фріц, а вже потім перейти до того, що показав нам манґака та провести порівняння.
Історія титанів, як ми щойно проговорили, починається за 1848 років до першої глави. Маленька дівчинка на ім’я Імір жила провінційним життям у маленькому селі. Пізніше на нього напало плем’я елдійців і місцеві були або вбиті, або поневолені.
У 1003 році до н.е (тобто як раз 1848 років до 845 року н.е.). Імір була звинувачена у тому, що вона дозволила свиням господарів втекти, на що король Фріц відпустив її «на волю», але наказав своїм воїнам полювати на неї в лісі, як на тварину. Вона була поранена та виснажена, коли у лісі побачила дерево з великою ущелиною знизу, куди вона вирішила зайти, аби сховатись.
Там вона провалилась у підземні води, де зіткнулась з джерелом усіх органічних речовин та стала першим титаном, Титаном-засновником. Хочеться зупинитись на тому, аби розібратись, що це за джерело всього матеріального та як його пояснюють.
Скандинавська міфологія пропонує ось таке пояснення: таємнича рідина «Eitr» є джерелом життя, а Імір, засновниця гігантоподібних істот, відомих ще як Йотуни (the Jötnar) походить від цієї речовини і є першою з цієї раси. Сучасні відповідники слова «eitr» мають значення «отрута», що можна пояснити як те, що це озеро, яке містило це Джерело («сороконіжка») вплинуло на Імір як раз як отрута і стала частиною організму. До речі, у самій міфології, Йотуни - раса велетнів з Утґарду або Йотунгайму, а якщо ми згадаємо перші розділи, то події там відбувались як раз у замку Утґард, місце, де колишня дівчинка-безхатько, названа культивістами на честь Імір Фріц, перетворилась на одного з дев’яти Титанів (і все це у присутності Хісторії, що є носійкою королівської крові).
Ще можна згадати про такого персонажа, як Нідгьоґґ — великий змій, що уособлює хаос і страждання, який лежить у колодязі Гверґемір і гризе коріння світового древа Іґґдрасіля (трохи про це древо у наступній частині).
Далі за міфом йде, що якщо цей змій (тобто наша «сороконіжка») остаточно знищить первинну кореневу систему Іґґдрасіля (1800-річний хаос, спровокований титанами), то почнеться Раґнарок, тобто скандинавський апокаліпсис («Бурчання»), а Нідгьоґґ втече (А тут є аж два трактування: Хісторія назве свою дитину Імір і відбудеться переродження, а друга - останні фрейми 139 глави, де хлопчик знаходить те саме велетенське дерево, з якого все почалось).
Що стосується завершення земного життя Імір (а то я щось різко зійшла з нього): незважаючи на отриману силу, Імір залишалась рабинею і використовувала свої здібності задля вигоди Елдії, а також народила королю три доньки: Марію, Розу та Шіну. Через 13 років після того, як Імір стала Титаном-засновником, вона була поранена, а й пізніше і загинула, списом, захищаючи короля. Саме через це носіїв Дев’яти титанів треба змінювати кожні 13 років і у сюжеті це називають «Прокляттям Імір». Після смерті сама Імір пішла у вимір «Шляху» («the Path»), де вона блукала дві тисячі років, допоки там її не зустрів Ерен, а земне тіло її було з’їдено трьома доньками, які потім передали свою силу дітям та стали носіями один з перших Титанів (а далі вже хронологія, розписана вище).
Частина третя: персонажі як скандинавські образи
Що ще є зі скандинавської міфології? Перед тим як продовжити, повинна нагадати, що всі оці порівняння є теоріями та не мають офіційного підтвердження, але через те, що люди вже шукали та аналізували не раз, то у чомусь всі вони схожі і мають достатню кількість пояснень. Зараз же я хочу порівняти Дев’ять титанів з їхніми гіпотетичними «прототипами» у скандинавській міфології. Деякі варіанти відрізняються, деякі — більш-менш узгоджені з майже всіма теоріями, але тут буде той варіант, який мені найближчий зі всіх.
Як я вже сказала, скандинавська міфологія ділить Всесвіт на дев’ять окремих підсвітів, усі з яких існують навколо великого центрального древа Ігґдрасіль. Це древо, що живить та поєднує дев’ять царств: Асґард, Ванагейм, Альвгейм, Мідґард, Утґард, Сварталфархеймр, Хелхеймр, Ніфлхеймр та Муспелхеймр.
У творі Ісаями є два основних дерева – те з ущелиною, куди зайшла Імір та те, що знаходиться в «Шляхах». Разом вони є ядром Всесвіту сюжету «атаки», бо якщо від першого почалось існування Титанів, то друге пов’язує всіх, кого «створив» наслідок від першого древа. Більше того, перші Дев’ять титанів пов’язані зі «Шляхами» так само, як, вже згадані, дев’ять світів пов’язані з великим древом. Почнемо з того, що у міфах Імір мав трьох синів, які стали продовженням роду богів: Одін, Віллі і Ве, яких можна порівняти з Шіною, Розою та Марією, що за міфом вбивають Іміра, а у сюжеті манґи ці три доньки з’їдають її мертве тіло.
Одін — Титан, що атакує
Одін — бог війни та вічний шукач знань, який цінує мудрість понад усе, навіть пожертвувавши своїм оком заради цього. У нього також є два ворони — Гуґін і Мунін, які повідомляють йому про важливе, а їхні імена відповідно означають «думка» і «пам’ять». Титана, що атакує можна як раз порівняти з Одіним, через його таке ж прагнення до свободи, як у Одіна до знань. Також про це свідчать рівні їхніх сил у межах міфу та сюжету відповідно. Що стосується воронів, то тут у мене два пояснення: перше — це можливість бачити минуле та майбутнє, а друге, але це вже пасує лише Ерену, це знайомство і дружба з Мікасою та Ереном, які є втіленням «пам’яті» і «думки» відповідно.
Локі — Титан-Звір
Локі — мінливий бог обману. Залежно від ситуації він іноді приєднується до богів, а іноді вирішує діяти проти них. З ним можна порівняти Звіроподібного, особливо у період, коли він належав Зіку. Чому саме? Причин декілька: Локі вміє перетворюватись на змію, тобто на тварину, а з Титанів тільки цей може приймати негуманоїдну форму. Також це пов’язано з тим, як Зік постійно «змінював» свою позицію і то обманював, то приєднувався (спинномозкова рідина у вині, зрада батьків, план з Ереном, тощо).
Тор — Титан-Молот Війни
Тор — Бог грому і володар молота Мйолльнір, отже його аналогом є Титан Бойового Молота (вже зрозуміло з назви), бо це єдиний Титан, що використовує з зброю під час бою. Ще є така версія, що через те, що цей Титан перебував в руках сім’ї Тайбур, які оголисили всьому світові (вважайте, відповідник слову «космос») війну з Елдією, то вони є на боці тих, хто «захищатиме космос».
Геймдалл — Броньований титан
Геймдалл («той, хто освітлює світ») має завдання стежити та охороняти Асґард, якщо трапиться конфлікт. Частіше за все його вважають основою для Броньованого Титана, оскільки задача та здібності цього теж спрямовані на захист та контроль. Також Геймдалл охороняє міст Біфрост, що з’єднує Асґард та Мідґард від йотунів (вже знаєте хто це), отже його можна вважати провідником. Що цікаво, Райнера теж можна вважати таким, бо після операції, що почалась у 845 році, він повернувся один і весь час був тим, хто поєднував ці дві нації одне для одного (Ще можна згадати, що у Райнера було роздвоєння особистості, але я не думаю, що тут це доречно, хе). Що стосується світла, то тут кажуть про відблиск від металевої броні.
Відар — Колосальний титан
Відар — мовчазний бог помсти, що є найсильнішим після Тора. Колосальний титан найбільше порівнюється саме з ним через свою неочікувану появу, незрозумілу природу, а також через певні риси характеру відомих нам двох носіїв - Бертольда та Арміна. Також це можна порівняти з тим, як цей Титан вперше «тихо» з’явився та також «тихо» зник.
Гель — Титан-Жінка
Гель — богиня царства смертних (вважається наймогутнішою серед скандинавських богинь) і напіввелетня. Її обличчя часто зображують похмурим, а тіло - наполовину біле/ чорне або наполовину «труп»/ «молоде».
Тут здогадатись не складно, що Гель була взята за основу для створення Титана-Жінки, носійка якої нам відома як Енні Леонгарт. Вона є однією з найсильніших з-поміж своїх одногрупників-кадетів, вона є уособленням «жаху та вбивства» (можемо порівняти з смертю) після того, як вперше з’явилась у сюжеті. Крім того, якщо подумати, то більшу частину сюжету Енні була ні жива, ні мертва (дві половини), а також контролювала кристал, у якому знаходилась, так само як Гель контролює лід.
Тир — Зубастий титан
Тир — найсміливіший бог, що має лише одну руку, бо другу він втратив у битві проти Фенрір і у сюжеті «атаки» його образ можна вважати прототипом для Зубастого титана, бо всі відомі нам носії, тобто Марсель, Імір, Порко та Фалько були надзвичайно безстрашними і не вагались жертвувати власним життям заради інших. Якби дивно це не було, але Зубастого з носієм Порко можна порівняти з вовком Фенрір, бо під час Раґнароку він пожирає Одіна (нагадує розділи, де Ерен пробуджує титана у Марлії і під час битви Порко вдається вкусити його за шию), після чого його забиває Відер або мечем у серце (протикає під час бою) або роздирає пащу (коли Ерен намагався щелепою Зубастого зламати кристал з носійкою Титана-Молота Війни).
Гермод — Титан-Перевізник
Гермод є посланцем богів і є найшвидшим. Він відправився в Підземний світ, щоб врятувати свого брата Бальдра, дитину Фріґґи і Одіна. Тут набільше пасує образ Титана-перевізника, який мало того, що дуже швидкий, так ще й має дуже добру витривалість (а це теж потрібно мати посланцям). Що ще підходить під образ? Пік, носійка цього титана, відправилась на острів Парадіз, який можна порівняти з Підземним світом (бо для тих, хто живе у Марлії, це острів «дияволів»), аби забрати там Зіка та Райнера.
Ну, а як ми вже казали раніше, дев’ятий Титан-засновник це Імір і її ім’я та образ у скандинавській міфології ми вже розібрали.
Ульфхеднари — Акермани
Що стосується таких осіб, як Акермани, то вони теж мають своє місце, а точніше ті, на кому були засновані: берсерки Ульфхеднари, які носили вовчу шкуру та виявляли вовчу лютість під час бою. Їх часто називали «особливими воїнами» Одіна. Представники клану Акерманів так само є неперевершеними на болі бою, а також, якщо Ульфхеднари є поєданням людина/вовк, то Акермани - людина/титан, які слугували елдійському королю, а берсерки - Одіну. Тут ще можна згадати те, що Ерен казав Мікасі про її постійну відданість.
Валгалла
Валгалла — це зал Одіна в Асґарді, де живуть після смерті ті, хто героїчно загинули у бою. Після смерті Ханжі, а пізніше й Ерена, показуються сцени з загиблими товаришами-розвідниками, які віддали свої серця та полегли у бою. Що ще цікаво, що у цій залі всі ті маси загиблих живуть до початку Раґнароку, коли їм потрібно буде вийти та битися на стороні Одіна проти йотунів/титанів.
Раґнарок
Ще б хотілось трохи детальніше поговорити вже про згаданий не раз Раґнарок. Як я вже сказала, Раґнарок є еквівалентом апокаліпсису або кінця світу у скандинавській міфології. Незважаючи на те, що Одін (якого ми порівняли вже з Титаном, що атакує, носієм якого є Ерен) знав про цю подію заздалегідь і знав, чим вона завершиться, він все одно пішов туди у смертельний бій, як і Ерен, який міг бачити майбутнє і розумів, що на нього чекає смерть (але, пам’ятаємо, що Ерен хотів вбити всіх титанів, джерелом яких був Титан-засновник, отже його план частково і заключаючи у тому, щоб його вбили). Більше того, «Вогненний велетень», Сурт, під час Раґнароку перетворює світ на попіл, що дуже нагадує процес Бурчання, де тисячі титанів перетворюють після себе все на пил.
Частина четверта: пояснення останньої глави
Завершу я цей допис поясненням останньої глави, бо, можливо, хтось її не зрозумів і хотів би знати, як її зрозуміли інші (бо пам’ятаю, що два роки тому у людей були з цим проблеми).
Я вже почала казати про те, що у план Ерена входило те, що його повинні були вбити і цей обов’язок на себе взяла Мікаса, що дозволила Імір Фріц покинути «Шляхи», де вона була рабинею всі ці роки. Причиною, чому вона сліпо дотримувалась (до речі, буквально, бо вона майже на всіх фреймах намальована з закритими очима) наказів короля Фріца була її любов до нього. Вбивство Мікаси, яка до останнього була віддана Ерену, у цьому плані допомогло Імір звільнитись від циклу створення нових титанів. Нарешті, Імір відпускає і переходить у потойбічне життя, у той час як елдійці втрачають здатність перетворюватись на титанів і стають звичайними людьми. Після битви 80% населення людства було знищено і це як раз було тієї частиною плану, яку зрозуміли всі - зробити так, щоб елдійцям ніхто не зміг більше зашкодити. Через три роки Мікаса ховає Ерена під тим самим деревом на острові Парадіз і коли вона сидить поряд з могилою, то її шарф поправляє птах, якого вона називає Ереном (птах — символ свободи). Ерена на острові вважають героєм, нарощують військові сили, а решта колишніх розвідників стають послами, аби спробувати укласти мир з рештою світу, що залишився. Потім показуються останні фрейми, вже з майбутнього. Мікаса виходить заміж (за чоловіка, що схожий на Жана, але підтвердження цьому нема) і вона стоїть разом зі своєю сім’єю перед могилою Ерена. За цей час місце, де він був похований, перетворилось на велике місто. Наступні фрейми показують поховання Мікаси у червоному шарфі. Після цього можна побачити, що місто, де похований Ерен, було знищено (а чи знищений був весь острів чи тільки місто невідомо). Минуло кілька років і ця місцевість знову заросла деревами та кущами, з-поміж яких йде хлопчик, що має чорне волосся (деякі трактують цей образ як наслідника Мікаси та теоретичного Жана), та собакою і натрапляє на те саме дерево з ущелиною, на подібне якому колись натрапила Імір (згадайте дерево у перші главі, а потім подивіться на це).
Історія циклічна? А тут вже відповідайте самі
Світ «Атаки титанів» можна розбирати та досліджувати днями, місяцями та роками і те, що я тут написала, є лише верхівкою величезного айсбергу, який кожен може трактувати по-різному.
На цьому у мене все, сподіваюсь, що Вам було цікаво та ви не загубились у всіх назвах, які я намагалась подати максимально не заплутано. Всім бажаною гарного дня та чистого неба над головою!
Манґа українською (станом на зараз лише перші 79 + 2 глави): https://manga.in.ua/mangas/boyovik/15-ataka-titaniv-shingeki-no-kyojin.html
Манґа англійською: https://ww8.readsnk.com
