Хижаки

Я бачу твій вогонь, я бачу твою вроду.

Я відчуваю погляд, відчуваю подих.

Я знаю більше, ніж дозволяв сказати

Я чую більше, ніж показав вустами.

Твоя спокуса, вся покрита медом

Та старі рани не загоюються вперто.

Моє життя - це перегони зі здоровим глуздом

Це незбагненна карусель: від Гаравіто до Кусто.

Не винайшов я аквалангу, не вбив в собі дитину.

Заручник власних принципів,

Я знаю та я мрію.

Я сам собі людина, я сам собі герой.

Мій особистий радник та сам собі плейбой.

Крок уперед і два назад,

Життя це гра, де ми - актори.

Ці правила диктую я

Лаштуйся, як вистача жадоби.

Бо я стрілець - стріляю мітко.

Стріляю рідко і тепер

Бачу левицю, що сидить шляхетно.

Чи полетить стріла у ціль?

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Черкун К
Черкун К@YaBlyaDa

47Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 10 березня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • v.b | untitled | цикл “uranus”

    Тривожна ніжність між двома незнайомцями, де мовчання говорить більше за слова. Це — сон-постскриптум про несміливу близькість, що так і залишилась недоторканою: спогад про чиюсь війну, макове поле, і лист, на який не треба відповідати.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Втікач

    І щораз, як літак відривається від землі,

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • v.b | untitled | цикл “uranus”

    Тривожна ніжність між двома незнайомцями, де мовчання говорить більше за слова. Це — сон-постскриптум про несміливу близькість, що так і залишилась недоторканою: спогад про чиюсь війну, макове поле, і лист, на який не треба відповідати.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Втікач

    І щораз, як літак відривається від землі,

    Теми цього довгочиту:

    Вірші