незворушним горам сняться хвилі,
непосидющі та галасливі
;
грайливе море мріє про скелі,
завжди мовчазні, невеселі
.
тільки зверхні хмари нікому
уві снах з'являтися не бажають;
тому вони завжди схожі на щось,
а свої справжні обличчя ховають
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 11 квітня
Більше від автора
Емілі Дікінсон
Що спільного у метелика і засушених, проштрикнутих голкою тілець під склом у музеї? Кольори і форма? Ні, у живого метелика немає немає нічого визначеного, тому що зрідка лише крильця припиняють рух. І його безглуздо розглядати окремо від поля, від трав, квітів, неба, Сонця...
Теми цього довгочиту:
БіографіяЯ бачив птахів…
Я бачив птахів. Вони принесли мені море - шум хвиль і запах солі...
Теми цього довгочиту:
ВерлібрМузика Нічного Горщику
Перша публікація "Камерної Музики" сталася на сім років раніше за "Дублінців", у 1907, коли автору було двадцять п'ять, а писалися вірші задовго до того...
Теми цього довгочиту:
Огляд
