незворушним горам сняться хвилі,
непосидющі та галасливі
;
грайливе море мріє про скелі,
завжди мовчазні, невеселі
.
тільки зверхні хмари нікому
уві снах з'являтися не бажають;
тому вони завжди схожі на щось,
а свої справжні обличчя ховають
незворушним горам сняться хвилі,
непосидющі та галасливі
;
грайливе море мріє про скелі,
завжди мовчазні, невеселі
.
тільки зверхні хмари нікому
уві снах з'являтися не бажають;
тому вони завжди схожі на щось,
а свої справжні обличчя ховають
Жив-був чоловік, якому чорти зіпсували життя. Коли чоловікові народився син, Диявол вкрав дитину, а замість неї підкинув бісеня – і тепер той обмінник ходив з кучерями до плечей, кільцем у вусі та слухав бісівську музику...
Дівчина, яка одного разу чула соловейка у листопаді, здогадалась, що то був не простий пташка, а чарівний. Вона вирішила, що тільки чарівні птахи і тварини і люди варті того, щоб їх шукати...
Раніше всі жили у мирі та злагоді. Декого це дратувало, і він пішов до слона. Ти, каже, слон, великий і могутній. Слон подивився навкруги прискіпливо, зважив все ретельно і одповів – неправда, які всі, такий і я. Ні, слона не підманути, зрозумів Дехто. І пішов до тигра...