Хто формує бюджет Хмельницького?

Понад половину власних доходів Хмельницького формує податок із доходів фізичних осіб (ПДФО). Ще п'яту частину — малий та середній бізнес. Водночас місто має десятки інших джерел: землю, нерухомість, паркування, рекламу, штрафи та комунальні підприємства. Ми розібрали, звідки насправді беруться гроші міського бюджету і де Хмельницький потенційно може отримувати більше.

Після реформи децентралізації місцеві бюджети отримали значно більше власних доходів і вже не формуються переважно за рахунок дотацій із Києва. Хмельницький заробляє основну частину бюджету всередині громади — через ПДФО, єдиний податок, акциз, землю та нерухомість.

Але інше питання — наскільки повністю місто контролює ці доходи і чи збирає все, що могло б збирати?

Нові робочі місця збільшують ПДФО. Бізнес — єдиний податок. Комунальна земля та нерухомість можуть приносити орендні платежі. Паркування, реклама, штрафи та платні сервіси — додаткові надходження. Водночас частина податків залишається в боргах, комунальні приміщення простоюють, земля використовується без оформлених прав, а підприємства, які працюють у Хмельницькому, інколи сплачують податки в інших громадах.

Ми розібрали всі основні джерела доходів бюджету Хмельницького, які з них контролює міська рада та де можуть знаходитися додаткові резерви.

За основу взяли фактичне виконання бюджету за 2025 рік, а для оцінки поточної ситуації — доступні дані за перше півріччя 2026 року.

5,84 млрд грн: із чого складається бюджет Хмельницького

У 2025 році до бюджету Хмельницької міської територіальної громади фактично надійшло:

Із них:

Але не всі 5,84 млрд можна називати коштами, які Хмельницький «заробив сам».

1 034 809 692,96 грн становили офіційні трансферти — гроші, передані з державного та інших бюджетів.

Відповідно, власні та інші нетрансфертні доходи громади становили:

Значна частина спеціального фонду — 455,12 млн грн — це власні надходження бюджетних установ. Наприклад, плата за послуги, благодійні внески та інші цільові надходження. Ці кошти також не можна автоматично вважати вільним ресурсом міської ради.

Тому для оцінки саме фінансової спроможності громади найцікавішим є інший показник:

Це на 731,04 млн грн, або 20,4%, більше, ніж у 2024 році.

І саме структура цих 4,318 млрд найкраще показує, хто фактично фінансує Хмельницький.

Чотири джерела дають місту понад 93% власних доходів

Структура виглядає так:

Перші чотири позиції разом формують приблизно 93,5% власних доходів загального фонду.

Тобто приблизно три чверті основного власного бюджету Хмельницького безпосередньо залежать від того, скільки в громаді офіційно працює людей, яку вони отримують зарплату і скільки тут працює підприємців та компаній.

ПДФО — головний податок Хмельницького

У 2025 році податок на доходи фізичних осіб приніс громаді:

Це 56,5% власного загального фонду.

Сам лише ПДФО із заробітної плати дав 2,0788 млрд грн.

Серед найбільших платників ПДФО із зарплат у 2025 році були:

• АТ «Хмельницькобленерго» — 65,73 млн грн

• Хмельницька обласна лікарня — 34,63 млн

• «Газорозподільні мережі України» — 29,97 млн

• ДП «Новатор» — 28,55 млн

• Південно-Західна залізниця — 27,73 млн

• «Укрпошта» — 27,18 млн

• Хмельницький національний університет — 26,32 млн

• АТБ — 25,03 мл

• «Нова пошта» — майже 25 млн грн.

Один великий роботодавець може щороку приносити громаді десятки мільйонів гривень лише одним податком.

Станом на кінець 2025 року у громаді нараховувалося 81 066 штатних працівників — на 1 719 більше, ніж на початку року.

Кількість роботодавців, які перераховували ПДФО із зарплат працівників, зросла до 7 319.

Середня зарплата застрахованих осіб становила 20 817,70 грн, збільшившись за рік на 7,6%.

Тому для бюджету одночасно працюють три фактори:

У 2025 році надходження ПДФО зросли порівняно з попереднім роком приблизно на 423,1 млн грн.

Для масштабу, цей річний приріст ПДФО був:

• приблизно у 18 разів більший, ніж усі надходження від оренди комунального майна;

• майже у 96 разів більший, ніж надходження від зовнішньої реклами;

• більш ніж у 270 разів більший, ніж надходження від продажу комунального майна.

Саме тому економічна політика міста має прямий бюджетний результат.

Що тут може робити міська рада

Ставку ПДФО встановлює не Хмельницька міська рада. Так само місто не визначає самостійно, яка частина цього податку залишається громаді.

Для звичайного ПДФО громади у 2025–2026 роках отримують 64% відповідних надходжень, тоді як військовий ПДФО за чинною моделлю спрямовується до державного бюджету.

Але ХМР може впливати на податкову базу.

Тобто залучати підприємства, підтримувати релокацію бізнесу, створювати інфраструктуру для нових роботодавців, сприяти офіційному працевлаштуванню та стежити, щоб підприємства, які фактично працюють у громаді, належним чином сплачували тут податки.

У 2025 році місто провело 8 722 відвідування суб'єктів господарювання (по суті перевірки) щодо легалізації зайнятості. Внаслідок цього було офіційно оформлено 739 працівників, а додаткові надходження ПДФО становили майже 10,5 млн грн.

У першому півріччі 2026 року місто повідомляло ще про 275 оформлених працівників після відповідної роботи з бізнесом.

Тобто детінізація зайнятості вже має вимірюваний фінансовий ефект.

Бізнес приносить ще майже 870 млн грн

Другим за значенням джерелом є єдиний податок.

У 2025 році Хмельницька громада отримала:

Це на 134,46 млн грн, або 18,3%, більше, ніж роком раніше.

Станом на 1 січня 2026 року на спрощеній системі у громаді працювали 23 559 суб'єктів господарювання:

• 20 597 фізичних осіб-підприємців

• 2 962 юридичні особи.

ФОПи забезпечили 675,88 млн грн, або 77,7% усіх надходжень єдиного податку.

Отже, лише ФОПи фактично генерують для Хмельницького сотні мільйонів гривень щороку.

Податок, на який ХМР справді може впливати

На відміну від ПДФО, для першої та другої груп єдиного податку місцева рада має право визначати ставку в межах, установлених Податковим кодексом.

Для першої групи у Хмельницькому в 2025 році діяла ставка 10% прожиткового мінімуму — 302,80 грн на місяць.

Для другої групи ХМР встановила 15% мінімальної зарплати, або 1 200 грн на місяць.

На кінець року таких платників було 8 794.

Закон дозволяє для другої групи ставку до 20% мінімальної зарплати.

Тому можна порахувати максимально простий сценарій.

У 2025 році мінімальна зарплата становила 8 000 грн.

• 15% = 1 200 грн.

• 20% = 1 600 грн.

Різниця — 400 грн на місяць.

Якщо механічно застосувати цю різницю до 8 794 платників протягом 12 місяців, виходить:

Це теоретична верхня межа додаткового оподаткування за базою 2025 року.

Підвищення податку може призвести до закриття частини ФОПів, переходу на інші групи, тінізації або просто погіршення умов для малого бізнесу.

Тому для міста значно здоровіша стратегія — не отримати більше з кожного існуючого підприємця, а збільшувати кількість активного бізнесу.

Акциз: ще 452,7 млн грн

Третім великим джерелом доходу є акциз.

У 2025 році громада отримала:

• 259 532 759,55 грн акцизу з роздрібного продажу підакцизної продукції;

• 193 173 707,89 грн акцизу з пального.

Разом:

Лише роздрібний акциз зріс за рік приблизно на 44,7 млн грн, або 20,8%. Значну його частину формували тютюнові вироби та алкоголь.

Міська рада не встановлює основні державні ставки акцизного податку, тому можливість нарощування тут переважно адміністративна: легальна торгівля, правильне декларування, робота з нелегальним обігом та розширення самої торговельної економіки громади.

Земля приносить 276,5 млн грн — і тут у міста значно більше контролю

У 2025 році плата за землю принесла бюджету:

Із них:

• 55,33 млн грн — земельний податок;

• 221,21 млн грн — орендна плата за землю.

Тобто 80% земельних надходжень — це саме оренда.

Окремо у 2025 році бюджет отримав 20,22 млн грн за земельні сервітути та 1,46 млн грн відшкодування шкоди, заподіяної використанням земельних ділянок.

Отже, резерв тут полягає не тільки у ставках.

Місто може проводити повну інвентаризацію земель, виявляти фактичне користування без оформлених прав, оформлювати оренду, виставляти права оренди на конкурентні аукціони, контролювати борги та своєчасно переглядати договори.

Причому найкращий результат для бюджету — не одноразово стягнути компенсацію з користувача, а перетворити неоформлене користування на регулярний орендний платіж.

У цьому і є різниця між фіскальним контролем та управлінням активом.

Нерухомість: ще 116 млн грн податку

Податок на нерухоме майно, відмінне від землі, у 2025 році приніс громаді:

Із них:

• 36,99 млн грн — житлова нерухомість;

• 79,12 млн грн — нежитлова.

Для значної частини об'єктів у Хмельницькому ставка становила 0,5% мінімальної зарплати за квадратний метр відповідної бази оподаткування.

Теоретично закон дозволяє місцевим радам встановлювати вищі диференційовані ставки в межах Податкового кодексу.

Різні типи об'єктів мають різні ставки та пільги. Для фізичних осіб діє неоподатковувана площа. Частина майна взагалі не є об'єктом оподаткування.

Тому перший резерв тут — не автоматичне підвищення податку, а аудит самої бази: чи всі об'єкти враховані, чи правильно визначена їх категорія, чи актуальні пільги та чи немає значної заборгованості.

Маленькі податки, які разом теж складають десятки мільйонів

За основними чотирма податками ховається ще великий набір менших доходів.

У 2025 році бюджет отримав:

Окремо у спеціальних фондах проходять доходи від зовнішньої реклами, продажу землі та майна, компенсацій та інших джерел.

Жодне з них окремо не замінить ПДФО чи єдиний податок.

Але саме в цих невеликих рядках часто знаходиться найбільше простору для безпосередньої роботи міської влади.

Податковий борг: близько 179 млн грн уже нарахованих зобов'язань

На початку 2026 року податковий борг перед бюджетом громади становив орієнтовно 179 млн грн.

Точну вихідну цифру доводиться відновлювати з показників самої ХМР: за перше півріччя було погашено 13,8 млн грн, що місто визначає як 7,7% боргу, який існував станом на 1 січня 2026 року.

При цьому у власній програмі на 2026 рік місто визначило завдання:

Якщо виходити з наведеної ХМР бази, йдеться приблизно про:

Це один із найбільш очевидних резервів бюджету.

Водночас це переважно разовий резерв: якщо старий борг буде погашено, його не можна знову рахувати як джерело доходу наступного року.

Бізнес працює в Хмельницькому — а податок може сплачуватися не тут

Ще один цікавий напрямок місто вже почало опрацьовувати.

У першому півріччі 2026 року ХМР разом із податковою працювала із суб'єктами, які зареєстровані в інших регіонах, але фактично здійснюють діяльність на території Хмельницької громади.

Додатковий результат для бюджету:

Якщо аналогічний темп збережеться протягом року, арифметичний run-rate становить близько 5,6 млн грн.

Якщо платника правильно поставлено на облік і відповідні податки надалі зараховуються громаді, частина такого доходу стає регулярною, а не одноразовою.

Тому окремий аудит фактичних місць діяльності великих забудовників, мережевих компаній, підрядників, логістичних та сервісних підприємств може мати прямий бюджетний ефект.

Комунальна нерухомість: місто отримує 23 млн, але 6 700 м² простоюють

У 2025 році оренда комунального майна безпосередньо принесла бюджету громади:

23 124 226,86 грн.

Найбільший балансоутримувач — КП «Агенція муніципальної нерухомості» — на початок 2025 року мав 181 будівлю та приміщення загальною площею 75,9 тис. м². Із них:

• 60,3 тис. м² перебували в оренді;

• 2,7 тис. м² — у безоплатному користуванні;

• 6,7 тис. м² — були вільними;

• 6,2 тис. м² — технічні та службові приміщення.

Якщо для масштабу співвіднести всі 23,12 млн грн бюджетних надходжень від оренди з 60,3 тис. м², які перебували в оренді у найбільшого балансоутримувача, отримаємо приблизно:

Це лише грубий показник того, скільки оренда комунального майна дала безпосередньо бюджету в перерахунку на квадратний метр.

Порівнювати його з ринковою ставкою напряму не зовсім коректно: з травня 2024 року «Агенція муніципальної нерухомості» перераховує до бюджету лише 40% отриманої орендної плати, залишаючи 60% підприємству.

Крім того, 7,25 млн грн, або 31,3% усіх бюджетних надходжень від оренди у 2025 році, надійшли від майна на балансі закладів охорони здоров'я, а не самої Агенції.

На ринку комерційної нерухомості Хмельницького зараз типові заявлені ставки для придатних до використання офісних і торговельних приміщень перебувають приблизно в діапазоні 200–300 грн/м² на місяць.

Наприклад, офісні приміщення на Зарічанській пропонуються по 250 грн/м², нові комерційні площі на проспекті Миру — по 300 грн/м², а приміщення в центрі на Проскурівській — близько 385 грн/м².

Тобто для нормального комерційного приміщення ринковий порядок доходу складає приблизно:

• 200 грн/м² на місяць → 2 400 грн/м² на рік;

• 250 грн/м² → 3 000 грн/м² на рік;

• 300 грн/м² → 3 600 грн/м² на рік.

Навіть сама ХМР виставляє нові об'єкти на аукціони зі стартовими ставками, які значно ближчі до ринку. Наприклад, у 2026 році приміщення у «Дитячому світі» площею 128,7 м² стартувало з 32,3 тис. грн на місяць, тобто приблизно 251 грн/м², а приміщення на Володимирській, 65 — приблизно 162 грн/м² на місяць.

У 2025 році стартові ставки на окремі комунальні об'єкти також сильно відрізнялися: від близько 85 грн/м² для великого приміщення на Львівському шосе до понад 250 грн/м² у «Дитячому світі».

Найбільше питань викликають саме 6,7 тис. м² вільних площ. Із них близько 6,2 тис. м² не користуються попитом переважно через незадовільний технічний стан.

Навіть дуже обережний сценарій показує масштаб активу. Якби після ремонту хоча б частина цих приміщень могла приносити 200 грн/м² на місяць, то кожні введені в оренду:

1 000 м² = 2,4 млн грн валової оренди на рік.

Для всіх 6,2 тис. м² це теоретично до 14,9 млн грн валового орендного потоку на рік. Але називати цю суму «втраченим доходом» не можна: невідомі вартість ремонту, реальна придатність приміщень, їх розташування та попит.

Тому ключове питання тут не «чому місто не здає все за 300 грн/м²», а значно практичніше:

Наприклад, якщо ремонт приміщення коштує 2 млн грн, а після нього об'єкт може давати 600 тис. грн валової оренди на рік, це одна інвестиційна модель. Якщо ремонт коштує ті самі 2 млн, а потенційний дохід — 100 тис. грн на рік, дешевше може бути продати актив.

Саме такого об'єктного ROI-аудиту комунальної нерухомості зараз бракує, щоб зрозуміти, чи 23 млн грн орендних надходжень — хороший результат для такого портфеля, чи місто залишає значну частину потенційного доходу невикористаною.

А місто планує ще й купувати нерухомість

Програма розвитку «Агенції муніципальної нерухомості» на 2025–2027 роки передбачає 54 млн грн коштів бюджету громади на придбання об'єкта нерухомості для можливої подальшої передачі в оренду.

При одночасній наявності 6,7 тис. м² вільних власних площ таке придбання потребує зрозумілого бізнес-плану.

Якщо дуже спрощено, щоб повернути вкладені 54 млн грн лише орендним доходом:

• за 10 років об'єкт має приносити 5,4 млн грн щороку;

• за 15 років — 3,6 млн грн;

• за 20 років — 2,7 млн грн.

І це ще без урахування інфляції, ремонту, утримання, простоїв та вартості капіталу.

Отже, для оцінки такого рішення потрібні щонайменше прогнозована орендна ставка, завантаженість, експлуатаційні витрати та строк окупності.

Без них 54 млн — це не інвестиційний проєкт, а просто бюджетний рядок.

Ще одна деталь: бюджет отримує лише 40% частини орендної плати Агенції

До травня 2024 року при оренді майна, яке перебуває на балансі «Агенції муніципальної нерухомості», до бюджету громади спрямовувалося 60% орендної плати, а підприємству залишалося 40%.

Міська рада змінила пропорцію.

Тепер:

• 40% — бюджету громади;

• 60% — підприємству.

Кошти підприємства мають використовуватися на утримання, експлуатацію та ремонт майна.

Якщо додаткові 20% дозволяють відремонтувати занедбані приміщення, підвищити орендні ставки та зменшити вакантність, громада зрештою може навіть виграти.

Але тоді результат має вимірюватися.

• Скільки додаткових коштів залишилося КП?

• Скільки квадратних метрів за них відремонтовано?

• Скільки раніше порожніх об'єктів здано?

• Наскільки зріс валовий орендний дохід?

Без цих показників оцінити економічну ефективність зміни пропорції 60/40 на 40/60 неможливо.

У першому півріччі 2026 року місто повідомляло, що претензійно-позовною роботою вже стягнуто 952,7 тис. грн орендної заборгованості, а рівень оплати оренди становив 99%. Це приклад доходу, який можна збільшувати саме кращим адмініструванням, а не новими податками.

Паркування: 325 тисяч збору — при значно більшій потенційній базі

У 2025 році збір за місця для паркування транспортних засобів приніс бюджету лише:

Тут важливо не плутати різні речі.

Це не всі кошти, які водії сплачують за користування платною парковкою.

Збір за місця для паркування — окремий місцевий податок, який сплачують юридичні особи та підприємці, що організовують паркування.

У 2026 році після розширення системи рішення ХМР уже містить шість майданчиків, 806 платних паркомісць та 11 842 м² загальної площі. Ставка збору в Хмельницькому становить 0,01% мінімальної зарплати за квадратний метр на день.

Отже, якщо зробити суто механічний розрахунок для всієї вказаної площі та повного року:

11 842 м² × 8 647 грн × 0,01% × 365 ≈ 3,74 млн грн.

Потрібно враховувати дату запуску майданчиків, режим роботи, площу, яка не входить до бази оподаткування, пільгові місця та інші умови.

Але порядок цифр уже зовсім інший, ніж 325 тисяч за 2025 рік.

ХМР могла б встановити ставку ще вище

Законодавча верхня межа збору за паркування становить 0,075% мінімальної зарплати за квадратний метр на день.

Тобто ставка у 7,5 раза нижча за максимальну.

Якщо так само механічно застосувати законодавчу межу до нинішніх 11 842 м², отримуємо:

Різниця з чинною ставкою:

Штрафи: не 44 мільйони

В офіційному звіті за 2025 рік є рядок:

У цей код входить, зокрема, 20,216 млн грн плати за земельні сервітути, яка по суті штрафом не є.

Фактичні основні штрафні надходження включали:

• 21,879 млн грн адміністративних штрафів та інших санкцій;

• 1,348 млн грн санкцій у сфері алкоголю, тютюну та пального;

• 629 тис. грн автоматичних штрафів за порушення правил дорожнього руху.

Окремо інспектори у 2025 році оформили 16 172 матеріали щодо порушень правил паркування на загальну суму 6,92 млн грн.

Щоб зрозуміти справжній резерв, місто мало б публікувати нормальну воронку:

Без цієї інформації будь-яка оцінка «скільки ще можна заробити на штрафах» буде гаданням.

Зовнішня реклама — 4,41 млн грн

У 2025 році цільовий фонд громади отримав 8,17 млн грн, зокрема:

• 4,41 млн грн — плата за тимчасове користування місцями для розміщення зовнішньої реклами;

• 2,75 млн грн — надходження за напрямком самочинного будівництва;

• 544 тис. грн — участь у створенні та розвитку інженерної та соціальної інфраструктури;

• 237 тис. грн — компенсація за знесені зелені насадження.

Чи може зовнішня реклама приносити місту більше?

За даними геопорталу ХМР, у місті обліковано 989 рекламних конструкцій загальною площею 6 011,5 м², з них 954 — встановлені. Найбільше — 563 білборди та 312 сітілайтів. Дані реєстру актуальні станом на березень 2024 року.

У 2025 році місто отримало 4,41 млн грн не від самої реклами, а за тимчасове користування місцями комунальної власності, де встановлені рекламні конструкції. Розмір плати залежить від площі місця та зони міста.

Ревізія об’єктів та індексація цін значно могли б збільшити бюджет міста

Продати землю легко. Але це гроші лише один раз

У 2025 році операції з капіталом принесли громаді:

Зокрема:

• 16,28 млн грн — продаж землі;

• 1,55 млн грн — відчуження комунального майна;

• близько 60 тис. грн — реалізація безхазяйного та іншого майна.

Це корисний дохід, але принципово інший за природою.

Lля ліквідних активів рішення про продаж мало б прийматися після порівняння:

Для непотрібного аварійного приміщення продаж може бути найкращим рішенням.

Комунальні підприємства: не джерело доходу, а великий фінансовий ризик

За частиною чистого прибутку комунальних підприємств до бюджету у 2025 році надійшло всього:

А от фінансовий результат самого комунального сектору виглядає зовсім інакше.

За підсумками 2025 року:

• 23 комунальні підприємства отримали 26,0 млн грн сукупного прибутку;

• 14 підприємств отримали 287,4 млн грн сукупного збитку;

• ще три завершили рік із нульовим результатом.

Підсумковий фінансовий результат комунального сектору:

У 2024 році збиток був меншим — 223,7 млн грн.

Найбільший збиток у 2025 році показали:

• МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» — 182,8 млн грн;

• МКП «Хмельницькводоканал» — 45,6 млн грн;

• ХКП «Електротранс» — 20,5 млн грн.

Але тут особливо важливо не зробити неправильний висновок.

Комунальне підприємство не завжди має бути прибутковим.

Громадський транспорт, тепло, вода чи медицина виконують суспільну функцію, часто працюють із регульованими тарифами та можуть свідомо дотуватися громадою.

Тому правильний аудит має відділяти:

Навіть скорочення необґрунтованих витрат КП на кілька відсотків може створювати для бюджету більший ресурс, ніж частина дрібних місцевих податків.

Де насправді лежать резерви Хмельницького

Якщо відкинути красиві бюджетні формулювання, місто має кілька принципово різних важелів.

Із цієї таблиці видно важливу закономірність.

Там, де місто має найбільший прямий адміністративний контроль, суми зазвичай відносно невеликі.

А там, де мова йде про мільярди, головним інструментом стає не адміністрування, а якість місцевої економічної політики.