Нове дослідження простежує походження критично важливого імпорту
Незважаючи на західні санкції, російська оборонна промисловість процвітає. З початком бойових дій в Україні різко зросло виробництво важливих видів озброєнь, необхідних для ведення війни в Україні. До початку цього року, наприклад, щомісячні потужності з виробництва ракет дальнього радіусу дії, як вважають, зросли більш ніж удвічі. Зростання стало можливим завдяки новим міжнародним постачальникам, які постачають деталі, електроніку та інструменти.
Зібрати воєдино цей ланцюг поставок складно; товари часто продаються через складну мережу підставних компаній. Але дослідження торгових даних, проведене Центром стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), аналітичним центром у Вашингтоні, округ Колумбія, свідчить про те, що значна частина імпорту веде до однієї країни (див. діаграми 1 і 2).
Китайські фірми постачають до Росії напівпровідники, які мають вирішальне значення для створення різних систем озброєнь. Вони також постачають навігаційне обладнання, деталі для реактивних літаків і більш загальні товари, такі як кулькові підшипники, що використовуються в артилерійських знаряддях та іншому обладнанні.
Записи про транзакції свідчать про те, що імпорт прецизійного виробничого обладнання, яке використовується для критично важливого обладнання (відомого як верстати з числовим програмним управлінням, або верстати з ЧПУ), в основному також надходить з Китаю (див. графік 3). У період з березня по липень минулого року з Китаю до Росії щомісяця здійснювалося понад 10 000 транзакцій, пов'язаних з цими інструментами. Кожен запис може містити кілька товарів, тому реальна кількість поставлених машин, ймовірно, набагато вища.
Графіки свідчать про те, що російський імпорт таких товарів почав зростати після того, як президент Владімір Путін оголосив часткову мобілізацію у вересні 2022 року. Але сплеск поставок з Китаю припав на березень 2023 року, коли Сі Цзіньпін, лідер країни, зустрівся з паном Путіним у Москві. Китай стверджує, що він дотримується нейтралітету у війні і не постачає зброю. Але експорт цих невеликих товарів підтверджує, що він робить набагато більший внесок у військову машину Кремля. Ентоні Блінкен, державний секретар США, вже дорікнув Китаю за те, що він є "основним постачальником" російської "оборонної промислової бази".
Торгівля з Китаєм - не єдина проблема для західних країн, які намагаються підірвати російську оборонну промисловість. Незважаючи на посилений експортний контроль, у 2023 році Росія все ще отримувала багато компонентів західного виробництва. Товари з Франції, Німеччини та Японії, наприклад, потрапляли до Росії через треті країни, такі як Туреччина і Об'єднані Арабські Емірати, які не підписалися під західними санкціями. Дослідження аналітичного центру Royal United Services Institute, опубліковане в грудні, показало, що компанія Compel, один з провідних російських дистриб'юторів мікроелектроніки, імпортувала величезні обсяги західної мікроелектроніки не лише через Гонконг, а й через Німеччину.
Забезпечити дотримання суворіших правил непросто. З одного боку, Росія все частіше використовує обладнання нижчого класу, частково через те, що вона вичерпала запаси більш досконалих систем. Це означає, що російські виробники озброєнь шукають технології, які також використовуються в цивільних цілях, потік яких важче обмежити в міжнародних ланцюгах постачання.
Ще одним ускладненням є те, що Україна також частково залежить від китайських виробників деяких деталей машин (хоча ці поставки набагато менші, ніж ті, що Китай постачає до Росії). Той, хто розробляє і впроваджує західні санкції, повинен враховувати, чи не зашкодять подальші обмеження для деяких китайських фірм також і українським військовим закупівлям.
Наразі виробничий бум в Росії, схоже, продовжиться. Очікується, що її оборонні витрати досягнуть $115 млрд у 2024 році, що на 68% більше, ніж у 2023 році. Проте, навіть з допомогою Китаю та інших країн, Росія не зможе продовжувати нарощувати темпи нескінченно довго. Вибухових речовин, необхідних для виробництва артилерійських ракет та інших боєприпасів, не вистачає. У деяких регіонах запаси радянських часів, які росіяни відновлюють, закінчаться протягом наступних кількох років. Тим часом західні країни можуть докласти зусиль, щоб закрити лазівки в нинішніх санкціях - і наростити власні виробничі потужності, щоб допомогти Україні.
Першоджерело: The Economist “Who is supplying Russia’s arms industry?”
