За вісім невщухних століть Велика війна породила приголомшливе розмаїття зброї, оснащення та лат. Сили Раю та Пекла не стоять осторонь битви, і завдяки їм обидві сторони війни споряджені дивовижним арсеналом водночас стародавнього та сучасного озброєння.
Саме труди послідовників святого Еліґія, покровителя металургів, дали зброярам та бронникам Святого Престолу змогу виробляти сплави, насичені божественним світлом. Ці метали міцніші й ковкіші за всяку звичну сталь. Бодай неймовірно дорогі у виробництві, обладунки з них здатні витримати цілий град куль. Вони й донині зберігають виняткову якість та не поступаються новітній вогнепальній зброї чи вибухівці.
Легіонам єретиків, між тим, доступні пекельні метали з мерзенних горнил самого Тартару. Звичайна сталь їм не рівня, проте не задарма – подібні зброя та обладунки спалюють тіло й душу, а по собі лишають гнійні, незагойні рани.
Завдяки металургійному прогресу ливарні Нової Антиохії виробляють титанічні артилерійські системи в понад 300 футів розмахом, на що кузні Пекла відповідають своїми велетенськими машинами смерті. Найбільша з нині знаних – Паща Пекла, завдовжки 666 футів та калібром 1666 міліметрів! Безперестанку артобстріли ряботинням накривають Нічийну Землю, яка нині не більше ніж випалена смуга між силами єретиків та вірян. Саме цим краєм нишпорять загони обидвох сторін у пошуках зброї, боєприпасів, священних реліквій, харчів, обладунків та всього, що стане в пригоді.
Сучасна броня вельми ефективна проти куль, тож часто все зводиться до жорстокого ближнього бою: при штурмі ворожих окопів в хід ідуть кийки та древкова зброя, булави зі свинцевими навершями та викуті в потойбіччі мечі. Лати деяких ворогів, як-от єретичних помазаних, настільки міцні, що здолати їх можна лише спільними зусиллями. Та не дарма пережили вони Озеро Вогню, адже повалити такого це лише півсправи – далі починається жорстока рукопашна, доки лезо мізерікордії не уразить крізь шпарину в нечестивих латах.
Особливо хоробрі (чи божевільні) бійці озброєні протитанковими молотами – древками з вибухівкою, здатною пробити навіть найміцнішу броню. Проте основною зброєю досі лишається старий-добрий болтовик, яким користуються що солдати-йомени, що єретичні легіонери. Чимало інших засобів, бодай дещо рідкісніших, теж стоять на озброєнні: кулемети, снайперські гвинтівки, осколкові та газові гранати, а також експериментальні великокаліберні гвинтівки. Арсенал невірних сягає ще далі – у бій вони несуть зокрема клинки вічного полум'я, а також "живі" кулі, які заражають ціль та обертають її на невмирущого носія скверни, навіки покірного дияволам. На додачу вони мають важкі вогнемети із Залізних ям Диза, чиї баки наповнені полум'ям самого Озера Вогню, вічної тюрми пропащих душ.
Втручання у справи земні сил Божественних та Пекельних не минається безслідно: солдати усіх звань носять святі ікони, символи, прокляті амулети й богопротивні артефакти. Беззаперечна їхня сила змінила хід не одного десятка битв. Щоб забрати із собою ворогів Господа хрестоносці постійно приймають пігулки мученика. Ті пригнічують біль та втому ціною жахливих побічних ефектів. Чимало пілігримів носять залізні капіроти, які не лише захищають їхні уми від жаских створінь Пекла, а й слугують протигазами – корисна річ на полі битви, постійно затягнутому хлором, іпритом чи ще страшнішими газами, створеними хіміками у больґіях Інферно.
Елітним підрозділам доступні обладнання та зброя найскладнішого й найрідкіснішого ґатунку. До прикладу, спостерігачі Синоду Стратегічних пророцтв споряджені шоломом особливої конструкції, який дає їм змогу чути Глас Божий та певною мірою бачити водночас минуле, теперішнє й майбутнє. З його допомогою вони чинять небачені подвиги, але страшною ціною. Людському вуху не дано почути Святого Слова. Оскільки Глас ані на мить не стихає, спостерігачі увесь час зберігають силою волі надлюдську концентрацію, інакше їм не вирізнити серед почутого потрібні вказівки. Спати, доки Божа Луна бринить у вухах, вони також не здатні. Винести такий тягар їм допомагає щоденний прийом потужних седативів та психотропних препаратів.
